Постанова № 69111620, 20.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2017 року Справа № 909/1063/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу ліквідатора малого підприємства "Евріка" арбітражного керуючого Ловаса В.О., м. Івано-Франківськна постановувід 27.02.2017 Львівського апеляційного господарського суду у справі№ 909/1063/14 господарського суду Івано-Франківської областіпро банкрутство малого підприємства "Евріка", смт. Кути Івано-Франківської областіголова комітету кредиторівфізична особа-підприємець ОСОБА_5, с. Коритне Чернівецької областікредитор публічне акціонерне товариство "Фідобанк", м. Київв судовому засіданні взяли участь представники:

ліквідатор ПАТ "Фідобанк"арбітражний керуючий Ловас В.О.; Мілімко А.А., довір.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа № 909/1063/14 про банкрутство малого підприємства "Евріка" (далі -МП "Евріка", боржник), порушена в порядку ст. ст. 10, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-V, далі - Закон про банкрутство).

Постановою від 23.12.2014 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ловаса В.О., зобов'язано його вчинити певні дії та інше.

У листопаді 2016 року публічне акціонерне товариство "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк", кредитор) звернулося до суду з заявою про визнання недійсними результатів аукціону від 06.06.2016 з продажу лоту № 2 та договору купівлі-продажу майна боржника, укладеного за результатами цього аукціону.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 08.12.2016 (суддя Рочняк О.В.) у справі № 909/1063/14 відмовлено у задоволенні заяви про визнання аукціону недійним. Місцевий господарський суд виходив з того, що під час організації та проведення спірного аукціону учасниками було дотримано вимоги чинного законодавства.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 (судді: Мирутенко О.Л. - головуючий, Бонк Т.Б., Якімець Г.Г..) ухвалу від 08.12.2016 скасовано; визнано недійсними результати аукціону з продажу майна боржника, а саме лоту №2: АЗС та незавершені капітальні інвестиції - ОНБ - атокемпінг, який проведено 06.06.2016, а також договір купівлі-продажу, укладений за його наслідками.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване порушенням ч. 2 ст. 66 Закону про банкрутство з огляду на проведення другого повторного аукціону з можливістю зниження початкової вартості лоту та без згоди забезпеченого кредитора.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ліквідатор боржника арбітражний керуючий Ловас В.О. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 27.02.2017 скасувати, ухвалу місцевого господарського суду від 08.12.2016 залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 42, 66 Закону про банкрутство. Скаржник зазначає про те, що реалізацію заставного майна боржника було проведено з дотриманням норм Закону про банкрутство.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, загальний обсяг визнаних грошових вимог кредиторів боржника становить 3 215 280,36 грн. При цьому грошові вимоги ПАТ "Фідобанк" на суму 2 800 367,47 грн. на підставі договору іпотеки від 29.12.2006 № 010-0801/43 забезпечені іпотекою майна боржника, а саме: автозаправкою по АДРЕСА_1 Івано-Франківської області; об'єктом незавершеного будівництва (автокемпінг) по АДРЕСА_1 Івано-Франківської області

Саме це майно боржника увійшло до лоту № 2 та було предметом реалізації на спірному аукціоні 06.06.2016. Відповідно до протоколу аукціону № 20/2 від 06.06.2016 про проведення аукціону,переможцем по лоту № 2 визнано гр. ОСОБА_9, який запропонував ціну 127 131,80 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Так, при розгляді заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута судом повинні бути досліджені обставини порядку його організації та проведення, як того вимагають ст. 20, Розділи ІІІ, IV Закону про банкрутство.

Виходячи зі змісту розділів ІІІ, IV Закону про банкрутство, процедура проведення аукціону у справі про банкрутства складається з чотирьох етапів її організації: передпідготовка проведення аукціону (призначення ліквідатора, вибір організатора аукціону, оформлення проекту договору на проведення аукціону, узгодження умов реалізації заставного майна з забезпеченим кредитором, визнання організатора аукціону учасником справи про банкрутство); підготовка до проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, публікація оголошення, прийняття заяв на участь в аукціоні, внесення гарантійних внесків учасників аукціону); проведення аукціону та оформлення його результатів.

Між тим порушення порядку організації будь-якого з цих етапів є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому. Отже, вирішуючи спір щодо визнання недійними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з етапів.

Однак зі змісту як ухвали суду першої інстанції, якою відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "Фідобанк", так і постанови суду апеляційної інстанції, якою цю заяву задоволено, вбачається, що предметом дослідження судів була виключно безпосередньо процедура проведення спірного аукціону, без з'ясування дотримання ліквідатором вимог законодавства на передпідготовчому етапі аукціону та при підготовці до його проведення.

Так, частиною 6 ст. 49 Закону про банкрутство імперативно встановлено, що організатор аукціону визначається замовником (ліквідатором) за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди.

Проте судами взагалі не досліджувався порядок проведення ліквідатором конкурсу з вибору організатора аукціону зокрема, наявність затвердженого порядку проведення конкурсу, протоколу з його проведення тощо. У той же час всі документи, які стосуються проведення конкурсу з вибору організатора аукціону, повинні бути долучені до відповідного звіту ліквідатора. При цьому не дотримання ліквідатором порядку вибору організатора аукціону, який є ключовим учасником аукціону, свідчить, що подальші дії з реалізації майна боржника на аукціоні є такими, що вчинені з порушенням встановленого Законом про банкрутство порядку.

Крім того, судами не перевірено дотримання організатором аукціону положень статті 61 Закону про банкрутство, якою регламентовано умови та порядок допуску до участі в аукціоні та сплату гарантійних внесків. Це, зокрема, стосується наявності журналу реєстрації учасників аукціону, доказів фактичної сплати ними гарантійних внесків тощо.

Зазначене свідчить про порушення судами вимог ст. 47, 43 ГПК України, оскільки вищевказаним обставинам не дана відповідна правова оцінка, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам.

У силу встановлених меж перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноважень останнього (ст. ст. 1115, 1117 ГПК України) суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути допущені порушення та прийняти рішення по суті заявлених вимог.

За таких обставин оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, а також ухвала суду першої інстанції підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, а справа в частині розгляду заяви ПАТ "Фідобанк" передачі на новий розгляд місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, належним чином перевірити порядок підготовки та організації спірного аукціону на всіх його етапах й розглянути справу у відповідній частині згідно з вимогами чинного законодавства.

Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, а їх невиконання є підставою для скасування ухвалених судових актів.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 46, 61 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора малого підприємства "Евріка" арбітражного керуючого Ловаса В.О. задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 08.12.2016 у справі № 909/1063/14 скасувати.

3. Справу № 909/1063/14 в частині розгляду заяви публічного акціонерного товариства "Фідобанк" про визнання результатів аукціону недійсними передати на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області в іншому складі суду.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

В.Я. Погребняк