Рішення № 69110117, 21.09.2017, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/2253/17

Провадження № 2/648/952/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 року смт. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: Кусік І.В.,

при секретарі: Циммерман І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що 14.07.2012 року близько 04.00 год. на 18-му кілометрі + 500 метрів автодороги Гладківка-Раденськ-Козачі Лагеря сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: «Сузукі ОСОБА_2», д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та «М-412», д.н. 389-88ХО під керуванням ОСОБА_3 Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована в ПрАТ «СТ «Гарантія» при використанні транспортного засобу «М-412», д.н. 389-88ХО за договором обовязкового страхування АВ/7078998 від 21.06.2013 року. Внаслідок ДТП водій автомобіля «М-412», д.н. 389-88ХО, отримав тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть.

01.04.2015 року дружина потерпілого ОСОБА_4 та його донька ОСОБА_5 звернулися до позивача із заявою про виплату відшкодування заподіяної шкоди, яка склала 21300,00 грн.: 16200 грн. витрати на поховання та 5100 витрати на моральну шкоду. На підставі заяви потерпілого, наказу про відшкодування шкоди № 1830 від 14.04.2015 року, позивачем було виплачено відшкодування заподіяної шкоди у розмірі 21300 грн.

Згідно вироку Голопристанського районного суду Херсонської області було встановлено, що відповідач перебував у стані алкогольного спяніння та його дії кваліфіковані за ст. 286 ч.2 КК України. Зважаючи на те, що особою, відповідальною за завдані потерпілому збитки є відповідач, який добровільно спричинену шкоду не відшкодував, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 21300 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 1600 грн.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законодавством порядку, заяв та клопотань суду не надав.

Відповідно ст. 224 ЦПК України суд, в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 08.08.2014 року, було встановлено, що вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 11.02.2013 року (з урахуванням ухвали Апеляційного суду Херсонської області від 06.05.2014 року) ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України за те, що 14.07.2012 року близько 04.00 год. на 18-му кілометрі + 500 метрів автодороги Гладківка-Раденськ-Козачі Лагеря ОСОБА_6, керуючи автомобілем Сузукі ОСОБА_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, спричинив ДТП, а саме: зіткнення з автомобілем М412, реєстраційний номер 389-88ХО під керуванням ОСОБА_3, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть ОСОБА_3

На підставі заяви потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_5 від 19.03.2015 року, Наказу Моторного (транспортного) страхового бюро України № 1830 від 14.04.2015 року, Довідки № 1 від 06.04.2015 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, платіжного доручення № 1830 від 14.04.2015 року, позивачем було сплачено на користь потерпілих в ДТП, яка сталася 14.07.2012 року, 21300 грн. страхового відшкодування.

16.04.2015 року позивачем на адресу ОСОБА_1 було направлено письмову вимогу щодо добровільної компенсації МТСБУ понесених витрат за спричинену ним внаслідок ДТП шкоду.

Згідно ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР від 7 березня 1996 року встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 38.2 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 1187 ч.2 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що позивач, як страховик, який здійснив виплату страхового відшкодування, має право зворотної вимоги до відповідача, який винен у вчиненні ДПТ, вичинив його у стані алкогольного спяніння, спричиненні збитки у добровільному порядку не відшкодував, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР від 7 березня 1996 року, Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 1 липня 2004 року, на підставі ст.ст. 1166, 1187 ч.2 , 1191 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 21 300,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України сплачений позивачем судовий збір в сумі 1 600,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Білозерським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Білозерський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий суддя: Кусік І.В.