Вирок № 69109760, 26.09.2017, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/629/17

Номер провадження 1-кп/580/104/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2017 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого Стеценка В. А.

при секретарі Радковській О.В.,

з участю прокурора Тимошенка Є.І.,

законного представника потерпілого ОСОБА_1,

представника ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження № 12017200090000011 від 07.01.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, військовозобов»язаного, працюю-чого у ФОП «ОСОБА_8М.» продавцем-консультантом, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4 8, мешканця пр. ОСОБА_9 46 кв. 457 м. Харків, раніше не судимого;

за ч. 3 ст. 286 КК України;

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_7 о 11 год. 15 хв. 7 січня 2017 року керував власним автомобілем ВАЗ-2108, державний номер НОМЕР_1 та рухався ним по проїзній частині автодороги «Київ-Суми-Юнаківка» у напрямку м. Ромни.

Перебуваючи поблизу с. Штепівка Лебединського району Сумської області, в районі 294 км. + 500 м. автодороги «Київ-Суми-Юнаківка» і виконуючи спуск з гори, ОСОБА_7 зневажив безпекою дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, стан дорожнього покриття, не обрав безпечної швидкості руху, втратив контроль над керуванням автомобіля і на слизькому дорожньому покритті допустив його занос та виїзд на зустрічну смугу руху, де його транспортний засіб зіткнувся з автомобілем МERCEDES-BENZ Е 200, державний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, який рухався у зустрічному напрямку.

Внаслідок зіткнення пасажири автомобіля ВАЗ-2108, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, отримали тілесні ушкодження від яких померли на місці пригоди.

При цьому пасажир ОСОБА_12отримала тілесні ушкодження у вигляді горизонтального перелому першого шийного тіла хребця грудного відділу хребта з крововиливами в мякі тканини, дрібноцяткові крововиливи темно-червоного кольору під вісцеральну плевру, на поверхні нирок та поверхні серця, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 04 від 06.02.2017 року кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження та перебувають у прямому причинному зв?язку з настанням її смерті.

Пасажир ОСОБА_11отримала тілесні ушкодження у вигляді горизонтального перелому першого шийного тіла хребця грудного відділу хребта з крововиливами в мякі тканини, дрібноцяткові крововиливи темно-червоного кольору під вісцеральну плевру, на поверхні нирок та поверхні серця, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 03 від 06.02.2017 року кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження та перебувають у прямому причинному зв?язку з настанням її смерті.

Пасажир автомобіля МERCEDES-BENZ Е 200ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого внутрішньо-суглобного скалкового перелому дистального епефізу правої променевої кістки зі зміщенням, відривного перелому щелевидного відростку правої ліктьової кістки, закритого непрямого перелому проксимального метаепіфізу лівої малоберцової кістки, посттравматичної нейропатиї нерву зліва, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 334 від 27.03.2017 року кваліфікуються як середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

Пасажир автомобіля МERCEDES-BENZ Е 200ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому дистального епіфізу правої променевої кістки без зміщення, забою спадини лівого колінного суглобу, велика генома лівої гомілки, забою правого передпліччя та правого променевого суглобу, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 339 від 27.03.2017 року кваліфікуються як середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

Відповідно висновку судово автотехнічної експертизи № 62 від 22.02.2017 року в даній дорожній ситуації ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме:

12.1. Під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

В діях ОСОБА_7 вбачається невідповідність вимозі п. 12.1 Правил дорожнього

руху України і допущені ним порушення знаходиться в прямому причинному звязку з

подією дорожно-транспортної пригоди і наслідками, що настали.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся і пояснив суду, що близько 11 годин 15 хвилин 07.01.2017 року він на технічно справному автомобілі НОМЕР_3 рухався по проїзній частині автодороги «Київ-Суми-Юнаківка» у напрямку м. Ромни.

Перебуваючи поблизу с. Штепівка Лебединського району, в районі 294 км. + 500 м. автодороги, виконуючи спуск з гори, ОСОБА_7 зневажив безпекою дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, стан дорожнього покриття, не обрав безпечної швидкості руху, втратив контроль над керуванням автомобіля, допустив його занос на слизькому дорожньому покритті та виїзд на зустрічну смугу руху, де в подальшому відбулося зіткнення з автомобілем МERCEDES-BENZ Е 200, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_10, який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого пасажири обох транспортних засобів отримали тілесні ушкодження.

Також він пояснив суду, що і сам отримав тілесні ушкодження, що в добровільному

порядку відшкодував вартість судових експертиз і кошти, витрачені державою на лікування потерпілих та частково відшкодував збитки, завдані потерпілим.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження показів свідків і інших доказів стосовно фактичних обставин справи, зібраних в ході дізнання та досудового слідства, так як вони правильно усвідомлюються обвинуваченим та іншими учасниками процесу і ніким не оспорюються.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд вважає необхідним кваліфікувати за ч. 3 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесне ушкодження та загибель кількох осіб.

При обранні міри покарання ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та фактичні обставини його вчинення, що завдані злочином потерпілим збитки частково відшкодовані в добровільному порядку, думку потерпілих та органу пробації щодо призначення покарання а також те, що обвинувачений повністю визнав свою вину і щиро розкаявся у вчиненому злочині, активно сприяв його розкриттю, матеріальний і сімейний стан обвинуваченого та його позитивні характеристики з місця роботи та проживання.

Враховуючи всі ці обставини, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, пов»язане з позбавленням волі, але поскільки його можливо виправити і перевиховати без відбування покарання застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування основного покарання з випробовуванням.

Також суд вважає необхідним застосувати п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України і покласти на обвинуваченого обов?язки періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Провадження у справі за цивільним позовом прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління Недригайлівської районної державної адміністрації до ОСОБА_7 про стягнення коштів на лікування потерпілої ОСОБА_4 в сумі 3 684 грн. 94 коп. на думку суду підлягає до закриття, так як під час розгляду справи до суду надійшла заява прокурора про відмову від позовних вимог в зв»язку з відшкодуванням вартості лікування в добровільному порядку.

Цивільний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_13 до ОСОБА_7 про відшкодування моральнї шкоди заподіяної злочином в розмірі 300000 грн. 00 коп. суд вважає необхідним задоволити частково, так як в судовому засіданні було встановлено, що внаслідок незаконних дій обвинуваченого потерпілий переніс моральні переживання в зв"язку зі смертю матері і позовні вимоги повинні бути задоволені в силу ст.ст. 23, 1167, 1187 ЦК України.

Враховуючи обставини справи, глибину душевних страждань та переживань потерпілого, а також вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне розмір моральної шкоди, заявлений в позові, зменшити, визначивши його в сумі 150 000 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньо-го ОСОБА_13 про стягнення моральної шкоди суд вважає необхідним відмовити.

Речові докази:

-автомобіль ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_1, який зберігається на спецмайданчику Лебединського ВП ГУНП в Сумській області, суд вважає необхідним повернути власнику знявши з даного транспортного засобу арешт, накладений ухвалою Лебединського райсуду від 11.01.2017 року;

-автомобіль НОМЕР_4, який знаходиться на зберіганні ОСОБА_10 на думку суду необхідно вважати повернутим власнику.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України;

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України і призначити йому покарання по цьому закону у виді позбавлення волі на строк 5 (п?ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Застосувати ст. 75 КК України і звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, визначивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Застосувати п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України і покласти на засудженого ОСОБА_7 обов"язки періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов»язання щодо засудженого ОСОБА_7 залишити до вступу вироку в законну силу.

Провадження у справі за цивільним позовом прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління Недригайлівської районної державної адміністрації до ОСОБА_7 про стягнення коштів на лікування ОСОБА_4 в сумі 3 684 грн. 94 коп. ЗАКРИТИ.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_13 на відшкодування моральнї шкоди 150000 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньо-го ОСОБА_13 про стягнення моральної шкоди ВІДМОВИТИ.

Речові докази:

-автомобіль ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_1, який зберігається на спецмайданчику Лебединського ВП ГУНП в Сумській області повернути ОСОБА_7, знявши з даного транспортного засобу арешт, накладений ухвалою Лебединського райсуду від 11.01.2017 року;

-автомобіль НОМЕР_4, який знаходиться на зберіганні ОСОБА_10 вважати повернутим власнику.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд Сумської області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя: В. А. Стеценко