Рішення № 6910924, 20.11.2009, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

РІШЕННЯ справа №2-6801/09

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 листопада 2009 р. м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі головуючого судді : Продана Б.Г., при секретарі Дорош Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»

про стягнення оплати за час простою, допомоги на оздоровлення, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

01.09.2009 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ЗАТ «Кондфіл» про стягнення оплати за час простою, допомоги на оздоровлення, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та моральної шкоди, пояснивши суду, що з 16.11.1971 р. вона працювала на різних посадах в ЗАТ «Кондфіл». 06.07.2009 р. позивач звільнилася з роботи за власним бажанням, однак при звільнені з нею не було проведено повного розрахунку сум, що належали до виплати. .

В підтвердження своїх позовних вимог позивач пояснила суду, що в період часу з 01.01.2009 р. по 06.07.2009 р. підприємство простоювало протягом 40 днів з вини власника, однак за час простою жодних коштів вона не отримала. Також не було їй виплачено і цільової матеріальної допомоги на оздоровлення, що мала б виплачуватись власником не менше одного разу на рік.

Крім того, звільнившись з підприємства 06.07.2009 р.  повний розрахунок позивач фактично отримала лише 08.09.2009 р., а отже вважає, що має право на виплату відповідачем її середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного повного розрахунку.

Однак, оскільки відповідачем так і не було виплачені ОСОБА_1 в повному обсязі належні кошти, вона 01.09.2009 р. звернулася до суду із позовом до ЗАТ «Кондфіл» про стягнення оплати за час простою, допомоги на оздоровлення, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач та її представник позов уточнили та підтримали і просять його задовольнити, стягнувши на користь ОСОБА_1 з відповідача 4515 грн. 20 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 07.07.09 р. по 08.09.09 р., 1080 грн. – допомоги на оздоровлення, 2099 грн. 30 коп. – оплати за час простою за період з січня по липень включно 2009 р., 5000 грн. – моральної шкоди.

Представник відповідача  в судовому засіданні проти позову заперечив в повному обсязі, вважає його необґрунтованим та безпідставним.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.116 КЗпП України,  при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства проводиться в день звільнення.

Ст.117 КЗпП України, встановлено в разі невиплати  з  вини  власника  або  уповноваженого  ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього  Кодексу,   при  відсутності  спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки  по  день  фактичного розрахунку.

Оскільки остаточний розрахунок з позивачем проведено 08.09.2009 р., що сторонами не оспорюється,  (через 64 дні після звільнення), то суд вважає справедливою вимогу позивача щодо відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 4515 грн. 20 коп.

Також ОСОБА_1 просить стягнути на її користь 1080 грн. невиплаченої допомоги на оздоровлення, виплату якої передбачено п.5.5 Колективного договору, згідно якого така допомога виплачується підприємством один раз на рік працівникам фабрики, що відпрацювали не менше одного року в розмірі місячної тарифної ставки або посадового окладу. Дана допомога надається разом із черговою відпусткою.

Незважаючи на те, що в січні – лютому дану допомогу отримали 30 працівників підприємства, в подальшому наказами №40 від 14.02.2009 р., №139 від 30.06.2009 р. та №159 від 27.07.2009 р. виплати було призупинено до 31.10.2009 р.

Суд приходить до висновку, що вищезазначені накази суперечать вимогам ст.18 КЗпП України, відповідно до яких : Положення колективного договору   поширюються на всіх працівників підприємства,  установи,  організації  незалежно  від того,  чи є вони членами професійної спілки,  і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу,  так і для працівників підприємства, установи, організації.

Також, відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про колективні договори і угоди» передбачено, що положення колективного договору поширюється на всіх працівників підприємства і є обов’язковими як для власника так і для працівників.

Даний факт підтверджується і актом перевірки №1145 від 13.07.2009 р., яка проводилась управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницького МВК.

Судом враховується і той факт, що відповідно до ст.14 Закону України «Про колективні договори і угоди» : Зміни і доповнення до колективного договору,  угоди  протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін  в порядку, визначеному колективним договором, угодою.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 щодо виплати їй допомоги на оздоровлення в сумі 1080 грн. є законними та підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо оплати часу простою не з вини працівника за період часу за січень-липень 2009 р. в сумі 2099 грн. 30 коп.

Відповідно до ст.113 КЗпП України, ст.12 Закону України «Про оплату праці» час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Це ж передбачено і п.4.11 Колективного договору , де вказано, що власник зобов’язаний  провести оплату часу простою в розмірі 2/3 тарифної ставки, що згідно долученого до справи розрахунку становить 2099 грн. 30 коп.

При визначенні моральної шкоди суд керується вимогами п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди” від 31.03.1995р. і враховує характер та обсяг страждань (душевних), які зазнала позивач у зв”язку із невиплатою належних їй сум.. Моральна шкода полягає у необхідності вжиття позивачем додаткових зусиль для організації свого життя, пошуку нових джерел існування в зв»язку із тривалою відсутністю коштів, необхідних для прожиття.

Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку  із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів.

З врахуванням викладених обставин, суд не погоджується із сумою моральної шкоди, визначеною позивачем, а тому визначає її в розмірі 200 грн.

Крім того, стягненню з відповідача , відповідно до вимог  ч.3 ст.88 ЦПК України, підлягають на користь держави судові витрати по справі, а саме судовий збір в сумі 79 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 213, 215 ЦПК України, ст.ст.113, 116, 117 КЗпП України, П остановою Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди” від 31.03.1995р., ст.ст.5, 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» (м. Хмельницький, вул. Шевченка 69, код 00382289, р/р 260010170318 в Хмельницькій філії Укрексімбанку, МФО 315609) на користь ОСОБА_1 – 4515 грн. 20 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 07.07.09 р. по 08.09.09 р., 1080 грн. – допомоги на оздоровлення, 2099 грн. 30 коп. – оплати за час простою за період з січня по липень включно 2009 р., 200 грн. – моральної шкоди, а на користь держави – судові витрати в сумі 199 грн.

В решті позову - відмовити.

Зазначені виплати провести ОСОБА_1 після утримання із зазначених сум податків та інших обов’язкових платежів до бюджетів різних рівнів.

Рішення може бути оскаржено на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження  рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: