Постанова № 69109059, 14.09.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/22053/15-а

Провадження № 2-а/522/1015/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2017 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Тарасова А.В.

при секретарісудового засідання - Бондаренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області, Одеської обласної державної адміністрації, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Центрального обєднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, Комісії з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Одеській обласній державній адміністрації про визнання рішення та дій незаконними та неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 26.10.2015 року звернувся позивач із адміністративним позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій відповідача щодо непризначення пенсії "За особливі заслуги перед Україною", зобов'язання відповідача призначити пенсію "За особливі заслуги перед Україною" та виплатити недоотриману надбавку в сумі 24352,14 грн. з 29.01.2007 року; стягнути моральну шкоду у розмірі 200000 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.10.2015 року адміністративний позов залищено без розгляду, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду ухвалу від 27.10.2015 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.01.2016 року адміністративний позов в частині вимог за період з 29.01.2007 року до 25.04.2015 року залишено без розгляду, яку залишено в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в 1973 році його було нагороджено медаллю «За відвагу» за участь у підводному бойовому розмінуванні боєприпасів часів громадянської та Великої вітчизняної війни (Фінський залив, п. Таллін). В 2007 році Приморська районна адміністрація звернулась з клопотанням про призначення позивачу пенсії «За особливі заслуги» за віком та встановленням надбавки в розмірі 30% від прожиткового мінімум, встановленого для осіб, які втратили працездатність, за наслідками розгляду якого у призначенні пенсії відмовлено у звязку з відсутністю особливих заслуг перед Україною. З 2007 року позивач неодноразово звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Прокуратури Приморського району м. Одеси, Управління служби безпеки України в Одеській області, Головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації із заявами щодо призначення йому надбавки до пенсії, встановленої Законом України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною". Позивач вважає відмову Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області щодо призначення пенсії «За особливі заслуги перед Україною» незаконною та згідно уточненої позовної заяви просить визнати неправомірними та незаконними дії Головного Управління пенсійного фонду України в Одеській області відносно непризначення йому статусу пенсії «За особливі заслуги перед Україною», визнати неправомірними дії та рішення Одеської обласної державної адміністрації в частині непризначення пенсії «За особливі заслуги перед Україною», зобовязати відповідачів усунути допущені порушення прав позивача та призначити пенсію «За особливі заслуги перед Україною» з 26.04.2015 року з виплатою належних доплат в розмірі 55411,39 грн. та відшкодувати завдану протиправними діями моральну шкоду в розмірі 100000 грн.

В судове засідання позивач не зявися, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В письмових запереченнях зазначив на відсутність підстав для встановлення позивачу пенсії за особливі заслуги перед Україною у звязку з відсутністю особливих заслуг. До того ж, управління не наділене правом призначати пенсії за особливі заслуги перед Україною та позивачем не наведено жодних підстав для відшкодування моральної шкоди.

Представник Центрального обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Одесі в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечував.

Представник Одеської обласної державної адміністрації в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив.

Представник Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зважаючи на такі обставини.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Центральному обєднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Одеси з 23.03.2000 року та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно посвідчення серії АБ №281378 від 05.06.2000 року позивачу встановлено статус учасника бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Згідно посвідчення серії ЮА №004537, виданого 01.12.2011 року, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Згідно відповіді Прокуратури Приморського району м. Одеси від 02.11.2010 року №7-576-10 позивачу встановлено підвищення до пенсії як учаснику бойових дій з 09.06.2000 року.

02.02.2007 року Приморська районна адміністрація на підставі заяви позивача звернулась до Комісії з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Облдержадміністрації Одеської області із клопотанням про призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною оскільки позивач є учасником бойових дій та нагороджений медаллю «За відвагу « (1973 року).

Згідно довідки Приморського районного військового комісаріату м. Одеси від 13.12.2006 року позивач проходив військову службу в військовій частині 40148 з 1970 року по 1971 рік та приймав участь в бойовому розмінуванні та знищенні боєприпасів в Прибалтійській акваторії.

Згідно витягу з протоколу №20 засідання Комісії з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Одеській облдержадміністрації від 28.02.2007 року клопотання про встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною відхилено у звязку з відсутністю особливих заслуг перед Україною.

Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» від 01.06.2000р. №1767-ІІІ є основним нормативним актом, що регулює питання призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» від 01.06.2000р. №1767-ІІІ (в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин) пенсії за особливі заслуги перед Україною (далі - пенсії за особливі заслуги) встановлюються громадянам України, ветеранам Великої Вітчизняної війни, учасникам бойових дій проти Японії у 1938, 1939 і 1945 роках (в тому числі на території Монголії), нагородженим за бойові дії орденом, медаллю "За відвагу" або медаллю Ушакова, партизанам Великої Вітчизняної війни, нагородженим медаллю "За відвагу", незалежно від часу нагородження.

Згідно примітки встановлено, що у 2007 році пенсія за особливі заслуги перед Україною відповідно до пункту 2 статті 1 призначається ветеранам війни, учасникам бойових дій проти Японії 1938, 1939 і 1945 роках (у тому числі на території Монголії), нагородженим за бойові дії орденом, медаллю "За відвагу" або медаллю Ушакова, партизанам Великої Вітчизняної війни, нагородженим медаллю "За відвагу", незалежно від часу нагородження згідно із Законом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 .

Одночасно, слід взяти до уваги, що медаль «За відвагу» заснована для нагородження за особисту мужність і відвагу, проявлені при захисті соціалістичної Вітчизни і виконання військового обов'язку. Відповідно до витягу з Положення про медалі «За відвагу», затвердженого Указом Президіума Верховної ОСОБА_2 СРСР від 17.10.1938 року, медаллю «За відвагу» нагороджуються військовослужбовці рядового, командного та начальницького складу ОСОБА_3 Армії, ОСОБА_4 та Військ прикордонної охорони за особисту мужність та відвагу в боях з ворогами Радянського Союзу на театрі військових дій, при захисті недоторканості державних кордонів або при боротьбі з диверсантами, шпигунами та іншими ворогами Радянської держави.

Таким чином, нагородження медаллю «За відвагу» здійснюється за особисту мужність і відвагу, проявлені у боях з ворогами соціалістичної Вітчизни; при захисті державного кордону СРСР; при виконанні військового обов'язку в умовах, пов'язаних з ризиком для життя.

Судом встановлено, що позивач звертався за встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною в період з 2007 року по 2015 роки.

Так, п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» в редакції закону від 24.09.2014 року викладено в такій редакції: пенсії за особливі заслуги перед Україною (далі - пенсії за особливі заслуги) встановлюються громадянам України: ветеранам війни, нагородженим за бойові дії орденом, медаллю "За відвагу" або медаллю Ушакова, незалежно від часу нагородження.

Питання щодо встановлення статусу ветерана війни врегульовано Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Так, згідно ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Згідно ч. ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються особи, які у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час;

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, позивач, маючи статус ветерана війни - учасника бойових дій, нагороджений медаллю «За відвагу».

Згідно ст. 4 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» пенсії за особливі заслуги встановлюються громадянам, зазначеним у статті 1 цього Закону, які мають право на пенсію за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника та за вислугу років відповідно до закону.

Згідно ст. 5 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність від 25 до 35 відсотків - особам, зазначеним у пунктах 2-5 статті 1 цього Закону. Розмір надбавки визначається відповідними органами виконавчої влади, зазначеними у статті 2 цього Закону, залежно від заслуг особи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач відповідає критеріям, встановленим п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», а тому набув права на призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Згідно ст. 2 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» особам, зазначеним у пунктах 2, 6-8 статті 1 цього Закону, пенсії за особливі заслуги встановлюються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері пенсійного забезпечення, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Органи виконавчої влади, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, здійснюють підготовку документів для встановлення пенсій за особливі заслуги.

Згідно ст. 8 Закону клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги порушується Президентом України, ОСОБА_2 Верховної ОСОБА_2 України, Прем'єр-міністром України, міністрами та керівниками інших центральних органів виконавчої влади, Главою Адміністрації Президента України, Керівником Апарату Верховної ОСОБА_2 України, Керівником Секретаріату Кабінету Міністрів України, ОСОБА_2 Рахункової палати, ОСОБА_2 Верховної ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, ОСОБА_2 Конституційного Суду України, ОСОБА_2 Верховного Суду України, головами вищих спеціалізованих судів України, Генеральним прокурором, ОСОБА_2 Національного банку України, ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, головами обласних, Київської і Севастопольської міських рад у порядку ( 378-2013-п ), визначеному Кабінетом Міністрів України. Клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги особам, зазначеним у пунктах 2, 6-8 статті 1 цього Закону, порушуються особами, зазначеними у частині першій цієї статті, або головами районних, районних у містах державних адміністрацій та міськими головами міст обласного значення.

Таким чином, зазначеною статтею встановлено перелік осіб, які мають право порушувати питання стосовно призначення пенсії за особливі заслуги, а тому, суд зазначає, що вимога про визнання неправомірними та незаконними дії Головного Управління пенсійного фонду України в Одеській області відносно непризначення позивачу статусу пенсії «За особливі заслуги перед Україною» предявлена до неналежного відповідача.

Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 28.01.2013 року №40/А-2013 утворена робоча група зі встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Одеській обласній державній адміністрації. Розпорядженням голови Одеської обласної державної адміністрації від 13.06.2017 року внесено зміни до розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 28.01.2013 року в частині затвердження складу робочої групи.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Встановивши під час розгляду справи наявність у позивача права на призначення пенсії за особливі заслуги, суд вважає за можливе та необхідне вийти за межі позовних вимог з метою захисту прав позивача та зобовязати робочу групу зі встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Одеській обласній державній адміністрації встановити позивачу пенсію за особливі заслуги перед Україною з 26.04.2015 року.

Вирішуючи питання щодо здійснення неотриманих позивачем виплат за період з 26.04.2015 року, які ним визначено в розмірі 55411,39 грн., суд зазначає, що питання щодо встановлення розміру надбавки та визначення суми виплат не належить до компетенції суду, а тому останній лише констатує право позивача на отримання суми встановленої надбавки до пенсії за минулий час. Оскільки виплата пенсії за особливі заслуги здійснюється органом пенсійного фонду за місцем проживання пенсіонера, суд вважає за необхідне зобовязати Центральне обєднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити позивачу виплату пенсії за особливі заслуги перед Україною за минулий час, починаючи з 26.04.2015 року.

Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. № 4, (пункт 3) визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрату немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 4, 5 зазначеної Постанови встановлено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Так, зазначаючи про завдання діями відповідача моральної шкоди, позивач зазначає, що у звязку із неправомірними діями стан його здоровя погіршився, спостерігається порушення кровообігу головного мозку, різко погіршився зір, позивач потребує операції по заміні очного хрусталика, видалення пахової грижі та лікування варикозного розширення вен. Однак, дослідивши доводи позивача, суд зазначає, що останнім не надано жодних доказів наявності причинного звязку між непризначенням пенсії за особливі заслуги та виникненням зазначених хвороб, тож суд не вбачає правових підстав для відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.9, 11, 71, 159, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну позову заяву ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області, Одеської обласної державної адміністрації, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Центрального обєднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, Комісії з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Одеській обласній державній адміністрації про визнання рішення та дій незаконними та неправомірними, зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1 таким, що має право на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» від 01.06.2000 року № 1767-III.

Зобовязати Робочу групу зі встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Одеській обласній державній адміністрації встановити ОСОБА_1 пенсію за особливі заслуги перед Україною з 26.04.2015 року.

Зобовязати Центральне обєднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії за особливі заслуги перед Україною за минулий час, починаючи з 26.04.2015 року.

У задоволенні позовних вимог до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області, Одеської обласної державної адміністрації, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради відмовити.

В задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси.

Суддя А.В. Тарасов

14.09.2017