Ухвала суду № 69107604, 22.09.2017, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua

490/7498/17

н\п 1-кс/490/4746/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2017 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Подзігун Г.В., за участю секретаря Головацького О.С., слідчого Задачиної С.П., власників майна - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх представника - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника відділення СВ Центрального ВП ГУ НП в Миколаївській області Задачиної С.П. про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернулася до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з погодженим із прокурором Миколаївської місцевої прокуратури №1 Олефіром М.М. клопотанням про накладення арешту на вилучене майно у ході проведеного 05.09.2017 року обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 - квартири АДРЕСА_1, а саме: флеш-карту «leef» з чохлом; карт-рідер «Transcend» 16Gb; рахунок-фактуру №83 від 20.07.2017; акт № 04-0000736 наданих послуг (2шт.); перехідник білого кольору «iPhoto - SD Card»; micro SD-HC 4Gb; електронний носій «ADATA» HV 620 зі шнуром; електронний носій «Seadate» зі шнуром; міні-адаптер 2 Gb; аркуш паперу формату А-4 з рукописним текстом чорнилом сірого кольору; комп'ютер IMAC s/n C02LQ6Q66RF 8j4 EMC 2639; флеш-карта «SPsilicon» 16Gb; зарядний пристрій «ORICO»; 2 шнури; жорсткий диск s/n CR31Sk4k; печатку «Роскосметика» в чохлі чорного кольору; аркуш паперу, на якому виконаний текст печатний англ. мовою; три аркуші паперу, на яких виконаний текст печатний англ. мовою; папку синього кольору, в якій знаходяться папери; ноутбук «Samsung»; планшет «Lenovo»; мобільний телефон «Lenovo S-850»; micro SD-ADAPTER; мобільний телефон «iPhone 7» с/н НОМЕР_4, сім-карта НОМЕР_1; мобільний телефон «iPhone 6» imei - НОМЕР_3; ноутбук PRO, SEKIAL- C02QX03ZG8wr; мобільний телефон «Sony Xperia» imei-НОМЕР_5 з сім-карткою «МТС» - НОМЕР_2.

В обґрунтування клопотання вказала, що в провадженні СВ Центрального ВП ГУ НП в Миколаївській області знаходиться кримінальне провадження №12017150020002867 від 29.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, за фактом привласнення коштів державного бюджету посадовими особами ТОВ "Роскосметика" шляхом безпідставного формування та відшкодування податкового кредиту з ПДВ.

В ході досудового розслідування встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1, за попередньою змовою з ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 та засновником ТОВ "Роскосметика" ОСОБА_7, разом із підконтрольними їм особами, організували злочинну схему протиправного формування податкового кредиту з ПДВ для його подальшого незаконного відшкодування з державного бюджету у великих розмірах. З метою реалізації злочинної схеми ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та підконтрольні їм особи створили ряд суб'єктів підприємницької діяльності, з яких встановлені: ТОВ "Роскосметика", ТОВ ТД "Роскосметика", ТОВ "Промхімскло", ТОВ "Фуд-Арома", ТОВ "Промхімплюс".

За наявними даними, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через підконтрольних їм осіб забезпечують внесення до податкової звітності вищевказаних підприємств завідомо недостовірних відомостей стосовно здійснення витрат (у тому числі зі сплати ПДВ), пов'язаних із постачанням косметичної продукції, внаслідок чого безпідставно формують податковий кредит з ПДВ та створюють передумови для його відшкодування з державного бюджету. Так, ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою із службовими та посадовими особами підконтрольних їм підприємств, які є платниками податку на додану вартість, систематично впродовж 2017 року одержували неправомірну податкову вигоду, пов'язану з бюджетним відшкодуванням ПДВ. Так, посадові особи ТОВ "Роскосметика" виготовляли завідомо неправдиві документи про взаємну господарську діяльність з іншими підприємствами платниками ПДВ, в т.ч. прямо підконтрольними ОСОБА_1, які надавали для тематичних перевірок правильності відшкодування ПДВ працівникам ГУ ДФС в Миколаївській області, а також складали декларації по сплаті ПДВ, де зазначали про необхідність відшкодування ПДВ з бюджету.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вказаний спосіб в податкових деклараціях ТОВ "Роскосметика" за січень-травень 2017 року через підконтрольних їм осіб відобразили операції з продажу товарів пов'язаному підприємству - ТОВ ТД "Роскосметика" на загальну суму 7 617 502 грн., з яких безпідставно сформовано від'ємного значення ПДВ на суму 1 523 498 грн. Окрім того, в податкових деклараціях ТОВ "Роскосметика" за січень-травень 2017 року вказані посадові особи, через підконтрольних їм осіб відобразили операції з купівлі товарів у пов'язаного підприємства - ТОВ "Промхімскло" на загальну суму 2 499 330 грн., з яких безпідставно сформовано від'ємного значення ПДВ на суму 416 555 грн., який в період з березня по травень 2017 було відшкодовано з державного бюджету.

Також встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та підконтрольні їм особи створили ряд підконтрольних суб'єктів підприємницької діяльності (нерезидентів) в країнах СНД: ТОВ "Арома Капитал" (РФ, м. Москва); ТОВ "НПФ"Пермхимпродукт" (РФ, м. Пермь); ТОВ "Донхимторг" (РФ, Ростовська область, м. Волгодонськ); ТОВ "Альтернатива-НН" (РФ, м. Дзержинськ); ТОВ "Гелиос" (РФ, м. Челябінськ); ЧТУП "Белграйнд" (Білорусь, м. Мінськ); ТОО "Ароматика" (Казахстан, м. Алмати); Компанія "RJ Chemical Co" LLC (Азербайджан, м. Сумгаіт); LLC "Medisar" (Вірменія, м. Єреван); LTD "Aroma Fragrances" (Грузія); S.R.L. "Ros Cosmetic" (Молдова, Нові Анени, с. Максимівка); Компанія "ORGANIC FOOD" (Узбекистан, м. Ташкент); Компанія "LOGILAT SIA" (Латвія, м. Рига); Sp.z.o.o. "MWM" (Польща).

Окрім того, як встановлено на даний час в ході досудового розслідування, ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з метою мінімізації митних платежів при здійсненні експорту та імпорту косметичної продукції створили офшорну компанію "TENARA INTEX LP" (Шотландія, м. Единбург). Таким чином, контролюючи вище вказані суб'єкти підприємницької діяльності, до міжнародних контрактів ТОВ "Роскосметика" залучається третя сторона - компанія "TENARA INTEX LP" на рахунки якої (відкриті в "NorvikBanka" - приватний латвійський банк) і відбувається надходження грошових коштів.

05.09.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 31.08.2017 року було проведено обшук за місцем мешканняОСОБА_1, який є ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого вилучені перелічені вище речі та документи, які відповідають критеріям, зазначеним у п.п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, так як є предметом вчинення кримінального правопорушення та одержані внаслідок його вчинення, або використані як засоби та знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди. Накладення арешту на них слідчий обґрунтовує необхідністю запобігання можливості знищення доказів злочинної діяльності осіб, причетних до вищевказаної злочинної схеми, для їх подальшого дослідження, в тому числі у ході проведення криміналістичних експертиз, оскільки вони мають значення для розслідування справи і будуть використані як докази у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримала, наполягала на накладенні арешту на комп'ютер IMAC s/n C02LQ6Q66RF 8j4 EMC 2639, ноутбук «Samsung», ноутбук PRO, SEKIAL- C02QX03ZG8wr. Щодо решти майна зазначила, що в ході його огляду було встановлено, що воно не має значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. За такого, при прийнятті рішення щодо накладення на нього арешту вказала, що покладається на розсуд суду.

Власник майна ОСОБА_1 пояснив, що є ІНФОРМАЦІЯ_1 з моменту його створення в 2001 році, серед вилученого майна йому належить лише ноутбук PRO та мобільний телефон «iPhone 7». Просив відмовити у накладенні на них арешту.

Власник майна ОСОБА_2 пояснила, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, в якій мешкає разом з ОСОБА_1 Вказала, що більшість вилученого майна належить їй особисто, а ноутбук «Samsung», планшет «Lenovo» та мобільний телефон «Lenovo S-850» - її доньці, про що вона зазначала в доповненнях до протоколу обшуку від 05.09.2017 року. Просила відмовити у накладенні арешту на все вилучене у неї майно, оскільки воно не має жодного відношення до предмету досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Представник власників майна просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на його необгрунтованість, допущені порушення прав особи та норм судочинства, а також те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні, слідчим не доведено, що вилучені у них речі використовувались як предмет кримінального правопорушення. Вказав, що протокол обшуку слід визнати недопустимим доказом, оскільки ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_2 не було викликано до суду для розгляду клопотання про проведення обшуку. Крім того, зазначив, що донька ОСОБА_2 використовує ноутбук у навчанні, за такого, накладення на нього арешту порушує її права.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З урахуванням викладеного, оскільки є достатні підстави вважати, що вилучений ноутбук PRO, SEKIAL - C02QX03ZG8wr має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою забезпечення його збереження, вважаю необхідним в цій частині клопотання слідчого задовольнити.

Посилання представника власників майна на те, що протокол обшуку є недопустимим доказом, оскільки під час розгляду клопотання про проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 до суду не викликались ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для надання пояснень, є недоречними у зв'язку з тим, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 234 КПК України, клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.

Враховуючи пояснення слідчого у судовому засіданні, в решті вимог клопотання вважаю необхідним відмовити, оскільки вилучені речі та документи не відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та не мають жодного відношення до предмету досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Накласти арешт на вилучений у ході проведеного 05.09.2017 року обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 - квартири АДРЕСА_1 ноутбук PRO, SEKIAL - C02QX03ZG8wr.

В решті вимог клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області протягом п'яти днів.

Повний текст ухвали оголошено 25 вересня 2017 року о 11 год. 15 хв.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ Г.В. ПОДЗІГУН