
Центральний районний суд м. Миколаєва
54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua
490/5173/17
н\п 1-кс/490/4618/2017
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2017 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Подзігун Г.В., за участю секретаря Головацького О.С., прокурора Кирпотенка О.В., слідчого Кологривого С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Миколаївської області Кологривого С.В. про арешт майна, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з погодженим із прокурором відділу прокуратури Миколаївської області Кирпотенком О.В. клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного у кримінальному провадженні №42014150000000015 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на: гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: НОМЕР_2); житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: НОМЕР_1).
В обґрунтування клопотання вказав, що 05.02.2014 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження №42014150000000015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України, за фактами того, що суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Закревський В.І. у період з 14.02.2014 року по 21.03.2014 року одержав від ОСОБА_4 шляхом вимагання неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США за прийняття ним з використанням службового становища у цивільній справі рішень про накладення арешту на майно відповідача та про задоволення позову. Одержання вказаної неправомірної вигоди мало місце шляхом висловлювання ОСОБА_3 ОСОБА_4 розпорядження передати грошові кошти третій особі - ОСОБА_5 та передачі останній ОСОБА_4 2000 доларів США. Крім того, ОСОБА_5, отримавши від ОСОБА_4 14.02.2014 року та 21.03.2014 року для подальшої передачі ОСОБА_3 2000 доларів США, останньому їх не передала та скориставшись довірою ОСОБА_4 і відсутністю вимоги ОСОБА_3 передати ці гроші йому, заволоділа ними.
31.08.2017 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Згідно вказаного повідомлення, ОСОБА_3, підозрюється в тому що, використовуючи надану йому владу та службове становище, вимагав та одержав неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США, що становило 18641,82 гривень за офіційним курсом Національного банку України, від ОСОБА_4 за винесення судового рішення в інтересах ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_7 боргу в сумі 23 000 доларів США та накладення арешту на майно відповідача.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_3 на праві приватної форми власності належить гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: НОМЕР_2); житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: НОМЕР_1). Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає конфіскацію майна, тому з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання є необхідність накласти арешт на вказане майно підозрюваного ОСОБА_3
В судовому засіданні прокурор та слідчий вимоги клопотання підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.
Власник майна ОСОБА_3 надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Просив відмовити у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на гараж, оскільки відповідно договору дарування від 29.12.2004 року він придбаний ОСОБА_8, на підтвердження чого долучив копію цього договору.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Підозра ОСОБА_3 на даній стадії досудового розслідування є обґрунтованою, підтверджується: заявою ОСОБА_4 про вимагання у неї суддею Закревським В.І. неправомірної вигоди; показаннями ОСОБА_4 про обставини передачі ОСОБА_3 неправомірної вигоди; 2 протоколами про результати контролю за вчиненням злочину, відповідно до яких ОСОБА_4 вручені 2000 доларів США для документування протиправної діяльності ОСОБА_3; протоколом обшуку службового кабінету ОСОБА_5, в ході якого вилучені 1000 доларів США, які вручались ОСОБА_4; висновком судово-фоноскопічної експертизи №17-227, 17-2006-17-2069\07 від 24.05.2017 року, якою підтверджено ідентичність розмов, що відбулися між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, належність голосу зазначеним особам, зафіксовані факти вимагання та одержання неправомірної вигоди суддею; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
З урахуванням викладеного, вважаю необхідним клопотання слідчого задовольнити частково та з метою конфіскації майна як виду покарання накласти арешт на належний підозрюваному у кримінальному провадженні №42014150000000015 ОСОБА_3 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: НОМЕР_1).
В частині накладення арешту на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: НОМЕР_2) слід відмовити, оскільки згідно долученого договору дарування гаража від 29.12.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрованого в реєстрі за №8204, вказаний гараж придбаний ОСОБА_8
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно підозрюваного у кримінальному провадженні №42014150000000015 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: НОМЕР_1).
В решті вимог клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області протягом п'яти днів.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ Г.В. ПОДЗІГУН
Судове рішення № 69107446, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 06.09.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 490/5173/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: