Ухвала суду № 69106126, 25.09.2017, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/890/2017

130/1665/17

У Х В А Л А

про вирішення клопотання про закриття провадження у справі

25.09.2017 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шепеля К.А.,

за участю секретаря Бондар С.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Жмеринської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, -

у с т а н о в и в :

На початку судового засідання, перед початком розгляду справи по суті, представник відповідача ОСОБА_3 подає письмове клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 статті 205 ЦПК України - у зв'язку з існуючим судовим рішенням суду, яке набрало законної сили, постановлене у спорі між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, оскільки чинним законодавством не передбачено стягнення середнього заробітку за невиконання судових рішень, і з відповідача на користь позивача стягнуто суми за невикористану додаткову відпустку як одинокій матері за період 2007, 2009 років у розмірі 2307,43 грн, а також середній заробіток за час затримки виплати цієї компенсації у розмірі 32348,50 грн. До клопотання представник відповідача додала ксерокопії : повідомлень про безспірне списання коштів з рахунків боржника № 10 від 5 липня 2017 року, № 11 від 5 липня 2017 року, № 12 від 5 липня 2017 року - про списання з рахунку відповідача 2307,34 грн, 415,45 грн, 32348,50 грн; рішення від 6 червня 2017 року Апеляційного суду Вінницької області про стягнення з Виконавчого комітету Жмеринської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 8 квітня 2015 року в сумі 32348,50 грн без урахування податків та зборів, а також судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 415,45 грн; рішення від 7 грудня 2015 року Апеляційного суду Вінницької області про стягнення з Виконавчого комітету Жмеринської міської ради на користь ОСОБА_1 2307,34 грн компенсації за невикористані додаткові відпустки за період 2007, 2009 роки тривалістю по 7 робочих днів у кожному році, а всього за 14 робочих днів без урахування податків і зборів, 7000 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку без урахування податків та зборів; двох меморіальних ордерів про виплату позивачеві 2307,34 грн та 32348,50 грн.

Представник відповідача ОСОБА_4 підтримує заявлене клопотання про закриття провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що клопотання про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню, оскільки відповідач сплатив їй вказані представником відповідача суми лише 6 липня 2017 року, тому з часу звільнення з роботи 8 квітня 2015 року пройшло 560 робочих днів, що є затримкою розрахунку при звільненні. Вважає, що її позов підлягає повному задоволенню.

Представник позивача ОСОБА_2 вважає, що клопотання про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає, оскільки Верховний Суд України у своїх рішеннях пов'язує відповідальність власника або уповноваженого ним органу, передбачену статтею 117 КЗпП України, з невиконанням рішення суду про стягнення на користь звільненого працівника недоплаченої заробітної плати. І після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Так як невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого органу, є триваючим правопорушенням, то працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Заслухавши представників відповідача, позивача та представника позивача, дослідивши додані до клопотання письмові документи, суд приходить до такого.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до статті 1 цього ж Кодексу завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з вимогами статті 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Відповідно до частини другої статті 223 ЦПК після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав, або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.

В сьогоднішній справі збігаються сторони по справі, однак інший предмет та підстави позову, оскільки йдеться про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Заявляючи клопотання про закриття провадження у справі, представник відповідача фактично аналізує підстави заявленого позову, а позивач та її представник намагаються довести правомірність своїх позовних вимог.

Суд вважає, що на цій стадії судового провадження, без повного та всебічного розгляду справи та дослідження всіх доказів по справі, яке можливе тільки у судовому засіданні при розгляді справи по суті, подання клопотання про закриття провадження у справі є передчасним, а тому не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 1, 5, 10, 205, 223 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В клопотанні представника відповідача ОСОБА_3 про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Жмеринської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду на підставі пункту 2 статті 205 ЦПК України - відмовити.

Ухвала не може бути оскаржена.

Головуючий К.Шепель