Ухвала суду № 69099464, 26.09.2017, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3560/17

Провадження № 1-кс/175/861/17

У Х В А Л А

іменем України

26 вересня 2017 року сел. Слобожанське

Слідчий суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. за участю:

секретаря Паленка І.М.

прокурора Носань І.О.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши клопотання слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, 01 вересня 1967 року, який народився в с.Капітанівка, Верхівського району, Орловської області, Російської Федерації, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не військовозобов'язаного, раніше неодноразово судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, яке надійшло до суду 26 вересня 2017 року, а також перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання слідчого про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017040440001699 від «24» вересня 2017 року відповідає вимогам ст.ст.177, 184 КПК України.

Документами, які підтверджують надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, 25 вересня 2017 року є підпис підозрюваного про вручення зазначених документів.

Підозрюваний був затриманий 24.09.2017 року о 00-30 годині та доставлений до зали суду під конвоєм.

Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, у невстановлений під час проведення досудового розслідування час та місці, маючи злочинний умисел, спрямований на придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, реалізуючи який, придбав револьвер з барабаном, спорядженим п'ятьма пістолетними патронами 9 мм.

Усвідомлюючи, що не має передбаченого законом дозволу на зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, ОСОБА_1 став зберігати зазначене при собі та в салоні автомобілю марки «TOYOTAPrado», державний номерний знак НОМЕР_1.

Далі, 24 вересня 2017, близько о 00 години 40 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи за кермом автомобілю «TOYOTAPrado», державний номерний знак НОМЕР_1, де незаконно зберігав придбаний раніше револьвер з барабаном, спорядженим п'ятьма пістолетними патронами 9 мм, рухався автомобільним шляхом Т-0401 у с. Ігрень, Самарського району, м. Дніпро, з порушенням правил дорожнього руху, а саме неосвітленим заднім державним номерним знаком. В зв'язку з чим, в цей час, останнього було зупинене співробітниками 8 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Дніпро ДПП, якими було помічено споряджений патронами металевий предмет, схожий на вогнепальну зброю, що знаходився біля ніг ОСОБА_1 На підставі наведеного співробітники поліції запропонували ОСОБА_1 вийти з автомобілю, від чого останній відмовився і на великій швидкості почав від'їжджати від місця зупинки в бік с. Іларіонове, Дніпропетровської області, ігноруючи вимоги зупинити автомобіль.

Після чого, співробітники патрульної поліції почали переслідування автомобілю марки «TOYOTAPrado», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 В ході втечі, ОСОБА_1, продовжуючи рухатися автомобільним шляхом Т-0401, вздовж с. Василівка, Дніпровського району, Дніпропетровської області, не справився з керуванням в наслідок чого вищезазначений автомобіль з'їхав з узбіччя автомобільного шляху в кювет.

При огляді зазначеної ділянки місцевості, а саме місця вчинення дорожньо-транспортної пригоди, на відстані близько одного метру від автомобілю марки «ТОУОТАРrado», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, було виявлено і вилучено револьвер з барабаном, спорядженим п'ятьма пістолетними патронами 9 мм.

Згідно висновку експерта від 24.09.2017 №26/3.1/914 за результатами проведення судової балістичної експертизи, вилучений при огляді місця події від 24.09.2017 револьвер, є нарізною короткоствольною вогнепальною зброєю виготовленою саморобним способом за типом револьвер для проведення пострілів 9 мм пістолетними патронами до пістолета «Макарова», придатним до проведення пострілів, п'ять патронів, якими споряджено барабан зазначеного револьверу, є бойовими припасами 9 мм пістолетними патронами до пістолетів «Макарова» та «Стечкина».

Таким чином ОСОБА_1, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, придбав та зберігав вогнепальну зброю і бойові припаси, що могло створити сприятливі умови для вчинення злочинів із використанням зазначеної зброї.

24.09.2017 року слідчим відділом Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040440001699, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та розпочато досудове розслідування.

Слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання тим, що підозрюваний ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимою особою, у тому числі за злочини проти громадської безпеки та злочини проти життя та здоров'я особи, судимості за які не зняті та непогашені, протягом нетривалого терміну після звільнення, знову вчинив злочин, який на теперішній час йому інкримінується, що характеризує його як суспільно небезпечну особу та свідчить про наявність ризику щодо можливості вчиняти інші кримінальні правопорушення, крім того, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачене до 7 років позбавлення волі, тому тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний також можливо розглядати як ризик переховування від органу досудового розслідування та суду. Крім того, враховуючи нетривалий час після вчинення злочину, органом досудового розслідування не проведено всі необхідні слідчі (розшукові) дії, зокрема не встановлено джерело придбання вогнепальної зброї та бойових припасів, а знаходячись на менш суворому запобіжному заході, ніж тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_1 матиме змогу перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином, що також можливо розглядати як ризик. Просить суд, беручи до уваги особистість ОСОБА_1, враховуючи характер, тяжкість та суспільну небезпечність вчиненого підозрюваним злочину, а також особистість підозрюваного, який не має будь-якого джерела доходу, обумовлює не можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м'яких запобіжних заходів забезпечення кримінального провадження, що може негативно вплинути на досягнення дієвості досудового розслідування, що має забезпечувати швидке, повне та неупереджене досудове розслідування.

Прокурор у судовому засідання клопотання підтримала, вважає, що існують ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів дізнання та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення, вчинив тяжкий злочин.

Захисник у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання вважає, що можливо застосувати запобіжний захід не повязаний з позбавленням волі у вигляді домашнього арешту, оскільки прокурор не навів та документально не надав до клопотання, підтвердження жодного ризику передбаченого ст. 177 КПК України.

Підозрюваний підтримував думку свого захисника.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд встановив наступне.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ….. покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів дізнання та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини другої цієї статті підставою запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобовязаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється …; вік та стан здоровя підозрюваного….; репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Суд враховує, також практику Європейського суду з прав людини, зокрема сформульовану в рішеннях «Марченко проти України» та «Лабіта проти Італії», згідно з якими тримання під вартою є виправданим у певному випадку, а саме тоді, коли суспільний інтерес, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Також Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував (рішення у справі «Харченко проти України») на тому, що п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою.

25.09.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вищезазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними матеріалами під час досудового розслідування.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При обранні підозрюваному запобіжного заходу суд враховує, що докази про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 вищезазначеного кримінального правопорушення є вагомими, він ніде не працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше неодноразово судимий у тому числі за злочини проти громадської безпеки та злочини проти життя та здоровя особи. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, є тяжким, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 7 років.

У звязку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що виникають ризики передбачені пунктами 1, 4, 5 частини 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що негативно вплине на хід досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Такі запобіжні заходи як особисте зобовязання та домашній арешт у даному випадку є занадто мякими і вони не будуть сприяти запобіганню вищезазначеним ризикам, з особистою порукою до суду ніхто не звертався.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя , при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов"язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним... обов"язків передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається п.2 щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини та характер кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, дані про його особу та ризики, розмір застави, який достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього, тому слідчий суддя у відповідності до ч.3 ст.183 КПК України вважає застосувати альтирнативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 480 тис. 000 грн., що становить 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи.

Одночасно на підозрюваного слід покласти обовязки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

У відповідності до ст. 206 КПК України, суд вважає за необхідне повідомити про зазначені обставини Прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 з метою перевірки заяви ОСОБА_1 та його захисника про факт отримання тілесних ушкоджень підозрюваного під час його затримання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-179, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, підозрюваному у скоєнні кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.1 ст. 263 КК України, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обовязків на строк шістдесят днів до 00-30 год. 22 листопада 2017 року.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання по протоколу затримання, складеному у порядку ст.208-211 КПК України, тобто з 00-30 год. 24 вересня 2017 року.

Для забезпечення виконання обовязків підозрюваним ОСОБА_1 визначити йому заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 480000 (чотириста вісімдесят тисяч) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на депозитний рахунок:

Отримувач: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області

ЄДРПОУ: 26239738

МФО: 820172

р/р 37312066017442 в ГУДКСУ в м. Київ

Призначення платежу: застава за .....(П.І.Б., дата народження особи за яку вноиться застава), згідно ухвали...(назва суду) ...від...(дата ухвали) ...по справі №....кримінальне провадження №...., (внесені П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від ...(дата та №квитанції).

У разі внесення підозрюваним визначеного розміру застави, покласти на ОСОБА_1 виконання наступних обовязків:

-прибувати до слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 за кожним викликом;

-не відлучатися з населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-здати на зберігання до суду свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Підозрюваний звільняється з-під варти у разі внесення застави, визначеної в ухвалі суду.

У відповідності до ст. 206 КПК України, повідомити Прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 з метою дослідження заяви підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника про факт отримання тілесних ушкоджень підозрюваного під час його затримання.

Вручити копію ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Л.М. Новік