Ухвала суду № 69097997, 19.09.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 р.Справа № 642/1768/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного військового комісаріату на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 08.06.2017р. по справі № 642/1768/17

за позовом ОСОБА_2

до Харківського обласного військового комісаріату треті особи Міністерство оборони України

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом в якому просив:

Визнати протиправними дії Харківського обласного військового комісаріату, які полягають в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України всіх документів та висновку щодо виплати позивачу одноразово грошової допомоги, як особі, яка звільнена з військової служби, який отримав інвалідність III групи первинно з 24.01.2017 року внаслідок поранення, ЗЧМТ, контузії головного мозку МВТ і захворювання, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014.

Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 08166355) подати розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України всі документи, та висновок і виплати позивачу (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги, як особі, яка звільнена з військової служби, та яка отримала інвалідність III групи первинно з 24.01.2017 року внаслідок пораненням, ЗЧМ, контузії головного мозку МВТ і захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014.

Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 08166355) подати у місячний строк після набрання законної сили рішення суду, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що завдяки протиправним діям Харківського обласного військового комісаріату (далі Харківський ОВК), які полягають в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України (далі - Міноборони), всіх документів та висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» (далі закон №2011- XII) та в порядку, встановленому постановою КМ України №975 від 25.12.2013 р. «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі порядок № 975) з урахуванням рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року №1- рп/99 та правових висновків Верховного Суду України викладених у постановах у справах №21- 446а14від 18.11.2014р.; №21-135а15 від 21.04.2015р., у зв'язку з встановленням позивачу первинно 3 групи інвалідності з 24.01.2017р. внаслідок з пораненням, ЗЧМТ, контузії головного мозку МВТ і захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Харківський ОВК мотивує свою відмову подачі розпорядникові бюджетних коштів Міноборони всіх документів та висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, як особи, звільненої з військової служби, зазначаючи в листі - відповіді на заяву позивача від 21.03.2017 за №780/ВСЗ від 03.04.2017, на підставі того що позивачем не доданий документ, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення аби не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Лист Харківського ОВК №780/ВСЗ від 03.04.2017 позивач отримав 08.04.2017, відповідно до конверту з відміткою відправки з м. Харкова від 04.04.2017, на якому вказаний №780/ВСЗ.

Але позивач вважає що Харківський ОВК був зобов'язаний подати у 15-денний строк з дня реєстрації розпорядникові бюджетних коштів Міноборони , всіх документів позивача та висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги без документа, що свідчить про причину та обставини поранення.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 08.06.2017 р. адміністративний позов ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату; 3-тя особа: Міністерство оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Харківського обласного військового комісаріату, які полягають в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України всіх документів та висновку щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, як особі, яка звільнена з військової служби, та яка отримала інвалідність III групи первинно з 24.01.2017 року, внаслідок поранення, ЗЧМТ, контузії головного мозку МВТ і захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014. Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 08166355) подати розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України всі документи, та висновок і виплати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги, як особі, яка звільнена з військової служби, та який отримав інвалідність III групи первинно з 24.01.2017 року внаслідок поранення, ЗЧМ, контузії головного мозку МВТ і захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Справу було розглянуто в порядку скороченого провадження згідно ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Харківський обласний військовий комісаріат, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова винесена з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, зважаючи на наступне. Вказують, що згідно позову та доданих позивачем до нього документів, позивач проходив військову службу та приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан. Відповідно до Довідки до акту огляду МСЕК позивачу було встановлено III групу інвалідності, пов'язану з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії.Позивач звернувся до Харківського облвійськкомату 21.03.2017р. стосовно виплати одноразової грошової допомоги. Зазначають, що 03.04.2017р. позивачу надана відповідь з відмовою у складанні висновку та направленні документів до Міністерства оборони України, з наступних підстав. Вказують, що відповідно з пунктом 11 Порядку передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний, резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу (військовому комісаріату в даному випадку) такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворюваннбя; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те. що воно не пов'язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, то засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів. Вказують, що позивачем з заявою про виплату одноразової грошової допомоги не було надано документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не зв'язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком чинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, через що висновок про можливість виплати одноразової грошової допомоги Харківським обласним військовим комісаріатом складено не було.Згідно вказівки Департаменту фінансів МО України від 06.09.2016р. № 248/3/6/3625, Харківському облвійськкомату заборонено складати висновок та відправляти його на розгляд комісії МОУ. У разі відсутності документів, зазначених у вищезазначеному Положенні. Аналогічна позиція викладена у Телеграмі Державного секретаря Міністерства оборони України від 31.01.2017р. Зазначають, що, судом першої інстанції вказані вище обставини, що мають істотне значення для справи, не були дослідженні, проігноровані у зв'язку з чим не була дана їх належна правова оцінка, чим, на нашу думку, було порушено ч.3 ст. 159 КАС України, відповідно до якої обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. З огляду на викладене, вважають, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, суд першої інстанції порушив та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті. Виходячи з вищевикладеного просять постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 08.06.2017 року по адміністративній справі № 642/1768/17 винесену за позовом ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, скасувати та прийняти НОВУ постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Від представника позивача до суду надійшло письмове заперечення, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін .

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України та ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В частині відмови в позові постанова не оскаржена.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 - старший прапорщик у відставці, з 17.09.1985 р. по 27.04.2006 р. проходив військову службу в Збройних силах України ( далі - ЗС України). У період з 27.10.1988р. по 13.01.1989 р. проходив службу в складі обмеженого контингенту радянських військ в республіці Афганістан. На підставі довідки про хворобу в/ч А-1926 № 15/32 від 27.01.2006р. здоров'я позивача було визначено «обмежено придатний до військової служби». 07.04.2006 р. наказом командувача Повітряних сил ЗС України № 18-ПМ його звільнено в запас по пункту 63 підпунктом «В» (за станом здоров'я). Із списків частини виключений з 27.04.2006 р. наказом командира в/ч А 4104 № 78 від 27.04.2006 р.

Згідно витягу з протоколу № 4056 від 22.09.2016 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв - отримані позивачем під час проходження військової служби поранення ЗЧМТ, контузія головного мозку, МВТ і захворювання - пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 459324 від 01.02.2017 року - внаслідок поранення ЗЧМТ, контузії головного мозку, МВТ і захворювання, позивачу первинно з 24.01.2017 року встановлена третя група інвалідності.

21.03.2017р. позивач, з метою вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням інвалідності III групи з 24.01.2017р. внаслідок поранення ЗЧМТ, контузією головного мозку МВТ і захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії звернувся до Харківського ОВК з відповідною заявою та надав копії необхідних документів зазначених у пункті 10.11 порядках № 975.

08.04.2017р. позивач отримав лист Харківського ОВК від 03.04.2017 № 780/ВСЗ з відмовою подати у 15-денний строк з дня реєстрації розпорядникові бюджетних коштів Міноборони, всіх документів позивача та висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги на підставі того, що позивач не додав документ, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення аби не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Позивач ніколи не отримував одноразової грошової допомоги від Міноборони, передбаченої законом №2011-ХІІ, та одноразової грошової допомоги або компенсаційних виплат, встановлених іншими нормативно-правовими актами, доказом того є копія довідки від управління праці та соціального захисну населення Чугуївської районної державної адміністрації від 01.03.2017р. № 113.

Положеннями ст.1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Пунктом 2 частини 1 ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що дія цього закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Положеннями п. 1 ст. 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підпунктом 4 п. 2 ст. 16 вказаного Закону встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно ч.1 ст. 23 Закону фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Даний Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).

Пунктом 11 Порядку передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

До суду не надано доказів, які б свідчили про невиконання позивачем вимог пункту 11 Порядку при поданні заяви від 21.03.2017 року до Харківського обласного військового комісаріату. Лист відповідача від 03.04.2017 року не містить будь-яких посилань на ненадання позивачем документів, визначених п. 11 Порядку. Крім того, зазначеним порядком не передбачено право відповідача відмовляти у направленні висновку з документами розпоряднику бюджетних коштів.

Щодо посилання відповідача про те, що позивачем з заявою про виплату одноразової грошової допомоги не було надано документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, то колегія суддів зазначає наступне.

Позивачем було надано копію документів, що свідчать про причини та обставини поранення - витяг із протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 4056 від 22.09.2016 року, в якому зазначено, що поранення ( контузія головного мозку) пов'язані із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Крім того з наданих до суду медицинських документів слідує, що будь - яких посилань, які б свідчили про вчинення позивачем кримінального чи адміністративного правопорушення або вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 12 вказаного Порядку передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 13 вказаного Порядку передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

У відповідності до пунктів 12 та 13 Порядку в межах своїх повноважень Харківський обласний військовий комісаріат опрацьовує документи військо службовців, які проходили військову службу в Міністерстві оборони та направляє зроблений ним висновок до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Представником відповідача будь - яких доказів на підтвердження того, що керівником Харківського обласного військового комісаріату було дотримано процедуру, визначену у п. 13 вказаного Порядку не надано.

Відповідач повинен був вчинити процедурні дії, які передують розгляду та вирішенню питання щодо призначення чи відмови в призначенні допомоги компетентним органом.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Суд зауважує, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Судом встановлено факт бездіяльності відповідача, що полягав у невиконанні свого визначеного нормативно-правовими актами обов'язку надати у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 244-2 КАС України (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству Оборони України, щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Форма висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги встановлена додатком 13 до «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженим Наказом МО України № 530 від 14.08.2014 року.

За приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов'язок суду про зобов'язання подати суб'єкта владних повноважень звіт про виконання судового рішення, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

З наведених вище підстав, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, та не впливають на правомірність висновків суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 08.06.2017р. по справі № 642/1768/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та згідно ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 25.09.2017 р.