Ухвала суду № 69097871, 19.09.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 522/6126/17

Категорія: 14 Головуючий в 1 інстанції: Свячена Ю.Б.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

представника апелянта - ОСОБА_1

третьої особи - ОСОБА_2

представника третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та Одеської міської ради на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради № 4376-V від 10 грудня 2009 року, відповідно до якого ОСОБА_2 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0748 га.,-

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2017 року ОСОБА_4 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_2, який в подальшому уточнила, та в якому просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради № 4376-V від 10 грудня 2009 року, відповідно до якого ОСОБА_2 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0748 га.

Ухвалою Приморського районного суду від 13 квітня 2017 року відкрито провадженні у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 (а.с. 34)

Одночасно з поданням адміністративного позову, ОСОБА_4 подала заяву про забезпечення адміністративного позову (а.с. 37-38), яка була задоволена ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2017 року, та у якості заходів забезпечення позову суд першої інстанції:

- заборонив Одеській міській раді, юридичному департаменту Одеської міської ради та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які заходи, направлені на погодження технічної документації, передачу у власність або користування, проведення реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав) щодо земельної ділянки, площею 0, 0748 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та розміщених на ній будинках, до вирішення справи по суті.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 28 квітня 2017 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу (а.с. 49-53), в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та закрити провадження у справі

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що при відкриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 суд першої інстанції допустив ряд процесуальних порушень, зокрема ч. 3 ст. 106 КАС України, не перевірив місце реєстрації позивача, що призвело до передчасного відкриття провадження у справі.

Також апелянт - ОСОБА_2 зазначає про відсутність обґрунтованих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, які мають бути наведені в оскарженій ухвалі суду першої інстанції від 28 квітня 2017 року. Зокрема, на думку апелянта, суд першої інстанції не зазначив у чому полягає існування очевидної небезпеки порушення прав позивача, та не навів мотивів, за яких він дійшов такого висновку. Також апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не зазначив, які саме права позивача неможливо буде захистити, та в чому полягають труднощі та необхідність додаткових зусиль для відновлення прав позивача. Так само, як і не зазначив ознак, які свідчать про очевидну протиправність оскарженого рішення.

Зазначає апелянт і про те, що між ним та позивачем існує спір про встановлення безстрокового земельного сервітуту, який розглядається Київським районним судом м. Одеси - справа № 520/8576/15-ц

Одеська міська рада, також подала апеляційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2017 року про вжиття заходів забезпечення позову (а.с. 94-99), в якій просить скасувати оскаржену ухвалу, та постановити нову, якою відмовити позивачу у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Вимоги апеляційної скарги апелянт - Одеська міська рада обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, зокрема вимог ч. 1 ст. 117 КАС України, оскільки оскаржена ухвала не містить ні посилань, ні обґрунтувань висновків суду першої інстанції щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або про те, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також щодо очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

ОСОБА_4 письмових заперечень на апеляційні скарга не надала.

Постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції встановив обґрунтованість заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову. З посиланням на припис ст. 117, 118 КАС України, п. 17 Постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.2008 року, враховуючи те, що за змістом адміністративного позову вбачається очевидна протиправність оскарженого рішення, оскільки зареєстрована на праві власності на підставі оскарженого рішення земельна ділянка накладається на межі земельної ділянки, яка перебуває у власності позивача, що обумовлено не отриманням третьою особою , та не затребуванням відповідачем, при прийнятті оскарженого рішення, погодження використання землі з іншими власниками та землекористувачами.

Справа розглянута за відсутності позивача ОСОБА_4, яка належним чином повідомлена про час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 137, 147) - повідомленням про вручення 01.08.2017 року та 08.09.2017 року судової повістки про виклик до суну на 19.09.2017 року. При цьому апеляційний суд відхиляє заяву представника ОСОБА_4 про відкладення судового засідання у зв'язку з неотримання позивачем копій апеляційних скарг та повістки про виклик до суду, оскільки ці доводи спростовані матеріалами справи, відповідно до яких:

- копію апеляційної скарги ОСОБА_2, копію ухвали про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 позивач отримала 17 липня 2017 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 143); судову повістку про виклик у судове засідання на 19.09.2017 року, у яке призначений судовий розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2, позивач отримала 01.08.2017 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 137);

- копію апеляційної скарги Одеської міської ради, копію ухвали про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради, судову повістку про виклик у судове засідання на 19.09.2017 року, у яке призначений судовий розгляд апеляційної Одеської міської ради, позивач отримала 08.09.2017 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 147).

Також апеляційний суд зазначає, що доводи представника позивача ОСОБА_4, щодо участі саме 19.09.2017 року у судовому засіданні по кримінальній справі не підтверджені належними та допустимими доказами.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги можуть бути задоволені частково.

Апеляційний суд встановив, що предметом спору в цій адміністративний справі є рішення Одеської міської ради від 10 грудня 2009 року № 4376-V, на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0748 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено матеріалами справи - копією Державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с. 63, 76).

Таким чином, предметом спору є рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта, та який вичерпав свою дію після його реалізації - реєстрації права власності на земельну ділянку.

За змістом уточненого позову, заяви про вжиття заходів забезпечення позову, між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, існує спір про право власності, зокрема на частину земельної ділянки, право власності на яку за ОСОБА_2 зареєстровано на підставі оскарженого рішення.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову, обґрунтована наявністю цивільного спору між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, а тому оскаржена ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2017 року про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі, не містить визначних ч. 1 ст. 117 КАС України обставин, за яких суд першої інстанції може вжити заходів забезпечення саме адміністративного позову, із зазначенням судом яка саме існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача у публічно-правових відносинах до ухвалення рішення в адміністративній справі, або чому саме захист цих прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також у чому полягає очевидність наявності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах, які виникли між позивачем та відповідачем.

За таких обстаивн апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у суду першої інстанції правових підставі для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі, оскільки відсутні належні підстави та їх обґрунтування, як того вимагає ст. 117 КАС України.

При цьому апеляційний суд відхиляє посилання апелянта ОСОБА_2, як на підставу для закриття провадження у справі, на розгляд Київським районним судом м. Одеси цивільної справи № 520/8576/15-ц про встановлення земельного сервітуту, оскільки ухвалою Київського районного адміністративного суду у цій справі від 30.10.2015 року цивільний позов про встановлення сервітуту залишений без розгляду, у зв'язку з поданням позивачем заяви про залишення позову без розгляду (ЄДРСР № 53215858).

Також апеляційний суд, зазначає про помилковість доводів апеляційної скарги Одеської міської ради щодо не наведення в оскарженій ухвалі мотивів, за яких суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову, оскільки оскаржена ухвала містить відповідне обґрунтування у мотивувальній частині. Проте, як встановив суд апеляційної інстанції зазначене обґрунтування не відповідає вимогам ч. 1 ст. 117 УКАС України, оскільки стосується не оскарженого рішення Одеської міської ради, а спрямоване на захист цивільного права - права на землю.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, у зв'язку з чим, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 199 КАС України, апеляційні скарги мають бути задоволені частково, оскаржена ухвала - скасована та постановлена нова ухвала про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Понесені апелянтами судові витрати відшкодуванню не підлягають, оскільки апеляційні скарги задоволені частково.

Керуючись ст. ст. 1, 11, 17, 94, 117, ст. ст. 195, 196, п. 6 ч. 1 ст. 199, ст. 206, ч. 2 ст. 211, ч. 6 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Одеської міської ради задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2017 року скасувати та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець