Ухвала суду № 69097716, 19.09.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/7577/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Куціль С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКС) в якому просив: визнати бездіяльність відповідача щодо ненарахування і невиплати йому компенсації за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу виданому Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області 10.09.2013 по адміністративній справі №346/1395/13-а (далі - Виконавчий лист) протиправною; зобов'язати ДКС провести нарахування і виплату позивачу компенсації в розмірі 3% річних від суми 4838 грн за період з 17.09.2013 по 26.02.2017 за порушення строку перерахування коштів по Виконавчому листу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, в порушення норм Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон №4901-VI), внаслідок порушення строку для перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів в розмірі 4838 грн, не нарахував та не виплатив компенсацію за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у справі №809/713/17 позов задоволено частково. Зобов'язано ДКС виплатити ОСОБА_1 компенсацію за порушення встановленого законом строку перерахування коштів при виконанні Виконавчого листа, згідно рішення про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів за №25 від 25.04.2017. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, просить скасувати постанову суду першої інстанції і закрити провадження у справі. У поданій апеляційній скарзі вказує, що чинне законодавство не встановлює строків виплати компенсації у зв'язку з порушенням термінів перерахування коштів за рішенням суду, оскільки перерахування відповідних коштів згідно з п.9 «Прикінцевих та перехідних положень» Бюджетного кодексу України (далі - БК) може бути здійснено в порядку надходження черговості документів про стягнення коштів.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких міркувань.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідачем дійсно порушено строк перерахування позивачу належних йому коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного бюджету, а тому останній має право на отримання компенсації за порушення такого строку.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.09.2013 позивач звернувся до начальника управління Державної казначейської служби України у Надвірнянському районі Івано-Франківської області (далі - Управління) із заявою про прийняття до виконання Виконавчого листа, щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації (далі - УПСЗН) на користь ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік, відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 7 (семи) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в сумі 4838 грн (а.с.10-11).

У відповідь на таку заяву Управління листом від 25.05.2013 №5-05/1261 повідомило ОСОБА_1 про те, що ними 20.09.2013 до УПСЗН було направлено вимогу з проханням повідомити коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких буде проводитись безспірне списання коштів по заяві позивача. На що, було отримано відповідь, про те, що на 2013 рік відсутні бюджетні призначення на проведення виплати зазначеної у Виконавчому листі. Крім того, Управлінням також повідомлено позивача, що оригінали наданих ним документів направляються до Головного упраління Держаної казначейської служби у Івано-Франківській області для виконання (а.с.12).

10.03.2017 відповідач, листом за №5-13/1592-4053 повідомив позивача про те, що платіжним дорученням від 22.02.2017 №9 здійснено перерахування коштів на його користь, в розмірі 4838 грн відповідно до Виконавчого листа (а.с.13).

27.02.2017 вказана сума коштів поступила на особистий рахунок ОСОБА_1, що підтверджується копією виписки по картковому рахунку (а.с.14).

Після отримання відповідних коштів позивач 20.03.2017 звернувся до ДКС із заявою про виплату йому компенсації за порушення встановленого Законом строку перерахування коштів за Виконавчим листом (а.с.15).

Однак станом на день звернення до суду жодної відповіді від відповідача з цього приводу так і не отримав, що і стало підставою для подання адміністративного позову.

Відповідно до ст.2 Закону №4901-VI, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Частиною 1 ст.3 Закону №4901-VI встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

За змістом ч.1 ст.5 Закону №4901-VI, у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в ч.4 ст.4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів визначений «Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 03.08.2011 №845 (у редакції постанови КМУ від 30.01.2013 №45; далі - Порядок).

У відповідності до п.2 Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з п.3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

За приписами п.50 Порядку компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується: Казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в п.48 цього Порядку.

Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

Згідно п.51 Порядку у рішенні (постанові) про виплату компенсації зазначаються: назва і дата видачі виконавчого документа, найменування органу, що його видав; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, імя та по батькові (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), код згідно з ЄДРПОУ або податковий номер (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серія і номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера, реквізити рахунків стягувача і боржника; дата надходження документів та відомостей, необхідних для перерахування коштів, дата закінчення встановленого законом строку для перерахування коштів, дата перерахування коштів стягувачу; строк прострочення платежу; реквізити рахунка, з якого здійснюється безспірне списання; спосіб перерахування коштів стягувачу; сума нарахованої компенсації.

Рішення про виплату компенсації затверджується головою Казначейства, а постанова - керівником органу державної виконавчої служби.

З матеріалів справи видно, що вимоги за Виконавчим листом, після надходження до відповідача 17.09.2013 документів, виконано останнім 27.02.2017. Строк прострочення платежу 1169 днів.

Потрібно зазначити, що ДКС прийнято рішення про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів від 25.04.2017 №25 (далі - Рішення), яким нараховано компенсацію за порушення встановленого законом строку перерахування коштів при виконанні Виконавчого листа (а.с. 27).

Тобто, відповідачем прийнято рішення про виплату компенсації позивачу в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за весь час прострочення платежу.

Проте, на час розгляду справи, вказана сума компенсації, що підтверджується представиком відповідача у суді першої інстанції, залишається невиплаченою.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та прийшов до вірного рішення про часткове задоволення позову, шляхом визнання такої, що не підлягає до задоволення вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування ним компенсації за порушення строку перерахування коштів по виконавчому документі, оскільки, як було встановлено та підтверджується матеріалами справи відповідне Рішення ДКС все таки було прийнято, з урахуванням чого у відповідача виникає обов'язок щодо його виконання, яке останній зобов'язаний виконати, однак уже на вимогу суду.

Крім того, вимога апелянта про закриття провадження у даній справі, з підстав прийняття ним Рішення, згідно ч.1 ст.157 КАС до задоволення не підлягає.

Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили, а у разі складення у повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя В. Я. Качмар судді О. М. Гінда В. В. Ніколін

Повний текст виготовлений 25 вересня 2017 року.