Ухвала суду № 69097230, 14.09.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2017 року

справа № 808/2948/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року

у справі № 808/2948/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ»

до Запорізької митниці ДФС

про зобов’язання вчинити певні дії,–

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» звернулося у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до Запорізької митниці ДФС, в якому, з урахуванням зменшення позовних вимог, просить зобов’язати відповідача надати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів за ВМД №112050000/2013/017476 та за ВМД №112050000/2012/019485.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити оскаржувану постанову та задовольнити позовні вимоги.

У письмових запереченнях представник Запорізької митниці ДФС просить апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» залишити без задоволення, постанову без змін.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що для розмитнення товарів, придбаних товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» протягом 2012 - 2013 років, позивачем на адресу митного органу направлялися електронною поштою ВМД №112050000/2013/017476 від 05 липня 2013 року та ВМД №112050000/2012/019485 від 31 серпня 2012 року, згідно з якими митна вартість товарів визначена позивачем з урахуванням коригувань, визначених митним органом. Рішення митного органу скасовані в судовому порядку, що не заперечується сторонами.

10 серпня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» звернулося до відповідача із заявою №0870/9571/12 про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених сум митних платежів.

Листом від 23 вересня 2016 року № 1381/11/08-70-19 відповідач відмовив позивачу у поверненні надмірно сплачених митних платежів з огляду на те, що у товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ», згідно з даних карток особових рахунків інформаційної системи «Податковий блок», станом на 23 вересня 2016 року існує податковий борг у сумі 2566492,58 грн. (а.с. 10-11).

Сторонами не заперечується обставина щодо сплати позивачем до Державного бюджету України відповідних сум ввізного мита при митному оформленні товару відповідно до ВМД №112050000/2013/017476 від 05 липня 2013 року та ВМД №112050000/2012/019485 від 31 серпня 2012 року.

Разом з тим, у товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» наявний податковий борг, що підтверджується відомостями з картки особового рахунку учасника зовнішньоекономічної діяльності інформаційної системи «Інспектор-2006», а також листами Запорізької митниці ДФС від 24 червня 2016 року №1051/11/08-70-19, від 22 грудня 2015 року №1507/11/08-70-25 та від 26 вересня 2016 року №1392/11/08-70-19, а також листом Головного управління ДФС у Запорізькій області від 27 березня 2017 року №1724/7/08-01-17-00-07 про наявність у позивача податкового боргу станом на 10 серпня 2016 року, 23 вересня 2016 року, 26 вересня 2016 року та на момент надання відповіді (а.с. 23-24, 52-53, 96).

Порядок повернення надміру сплачених платежів визначається Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року №618 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до пунктів 1-4 Розділу ІІІ Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, платником податків до загального відділу митного органу подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб’єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі – Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Згідно із пунктом 11 Розділу ІІІ Порядку за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Отже, за результатами розгляду заяви митний орган приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів чи про відсутність підстав для повернення коштів.

За наслідками розгляду заяви позивача про повернення надміру сплачених сум митницею фактично прийнято рішення про відсутність підстав для повернення коштів. Таке рішення обґрунтоване тим, що у підприємства існує податковий борг, що у відповідності до вимог статті 43 Податкового кодексу України є підставою для відмови у поверненні надміру сплачених митних платежів.

Відповідно до частини 1 статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Згідно з частиною 8 статті 301 Митного кодексу України повернення не здійснюється: 1) якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень; 2) в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до вказаної статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з пунктом 43.2 статті 43 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Таким чином, вказаними нормами права визначено, що надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню у разі відсутності у платника податкового боргу. Повернення надміру сплачених коштів проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу.

Отже, наявність податкового боргу у товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» унеможливлює повернення помилково/надмірно сплачених платежів з Державного бюджету України.

Також, 17 лютого 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» звернулося з заявою №808/2948/16-2, в якій просило надіслати до Держказначейства висновки про повернення надмірно сплачених коштів на реквізити товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ». Між тим, листом від 02 березня 2017 року відповідачем відмовлено позивачу у поверненні надмірно сплачених митних платежів, оскільки за товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ», станом на 02 березня 2017 року, рахується податковий борг у сумі 2632459,79 грн., у зв’язку з чим, відповідно до статті 43 Податкового кодексу України та пункту 3 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, кошти не підлягають поверненню (а.с. 103-105).

При цьому слід зазначити, що надана представником позивача копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2015 року по справі № 826/7149/15 не спростовує твердження представника відповідача та інформацію Головного управління ДФС в Запорізькій області щодо наявного податкового боргу.

13 вересня 2017 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від позивача надійшли додаткові пояснення з яких вбачається, що позивачем здійснено запит від 07 червня 2017 року до податкового органу про наявність податкових вимог, сформованих автоматично і були чинними на дати, які зазначені в листі Головного управління ДФС у Запорізькій області від 27 березня 2017 року №1724/7/08-01-17-00-07. У відповідь на зазначений запит товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» отримано копію податкової вимоги №139-11, яка скасована рішенням окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/25749/15. У зв’язку з чим, позивач вважає, що висновки, викладені в листі Головного управління ДФС у Запорізькій області від 27 березня 2017 року №1724/7/08-01-17-00-07, ґрунтуються на протиправній вимозі.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. В обґрунтування неможливості подати додані до додаткових пояснень докази до суду першої інстанції, позивач посилається на несвоєчасне отримання відповіді на запит від 07 червня 2017 року. Між тим, суд апеляційної інстанції вважає такі доводи позивача неспроможними з огляду на те, що запит на отримання публічної інформації поданий податковому органу вже після винесення рішення судом першої інстанції, а доказів неможливості подати такий запит під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем не надано.

Разом з цим, надаючи оцінку поданим додатковим поясненням, суд апеляційної зазначає, що вони не підтверджують відсутність податкового боргу у товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ».

Відповідач при розгляді питання стосовно повернення надмірно сплачених коштів не наділений правом або обов’язком встановлювати правомірність нарахування податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не доведена протиправність відмови в поверненні з Державного бюджету України надмірно сплачені суми митних та інших платежів, у зв’язку із чим позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим