Постанова № 69097093, 19.09.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2017 року ЧернігівСправа № 740/1024/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

за участі секретаря - Андрушко І.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області і просив:

визнати протиправною відмову ОСОБА_3 щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою № К-20/0-750/6-17 від 01 лютого 2017 року щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства,' орієнтовною площею 2,0 га на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, як таку, що не відповідає вимогам Земельного кодексу України та порушує законне право ОСОБА_3;

зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській, області повторно розглянути заяви ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області в строки, порядку та у спосіб, передбачений ст. 118 Земельного кодексу України та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України рішення;

зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області та його посадових осіб подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення по цій справі;

стягнути з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати в сумі судового збору - 640,00 гривень.

В судовому засіданні представник позивача звернувся з уточненими позовними вимогами та просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області щодо відмови у наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, за межами населеного пункту, на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району, як такі, що не відповідають вимогам Земельного кодексу України та порушують законне право ОСОБА_3;

зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області видати дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за межами населеного пункту на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району у відповідності до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;

зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області у місячний строк з дня набрання законної сили постановою суду у справі, подати звіт про виконання судового рішення;

присудити на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області судові витрати в сумі судового збору.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що субєкт владних повноважень не вказав у своїх письмових відповідях жодних із підстав для відмови у наданні дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, з числа тих, що передбачені ч, 7 ст. 118 ЗК України, які є виключними та імперативно встановленими законом підставами для відмови у наданні такого дозволу, в звязку з чим вийшов за межі своїх повноважень, передбачених ст. 118' ЗК України, не дотримався порядку, передбаченого ст. 15 Закону України «Про звернення громадяни» та порушив основоположний принцип діяльності органу державної влади, встановлений ст. 19 Конституції України. Позивач наполягає на тому, що проект зміни меж міста Ніжина не затверджений у встановленому законом порядку, а отже вирішення питання про надання земельної ділянки у власність належить до повноважень відповідача. Також позивач зазначає, що лісосмуга у бажаному районі не відноситься до земель лісового господарства, а отже перешкоди для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки наведені в листах ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області не існують. Враховуючи зазначене, позивач просить задовольнити його позов.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, зазначив, що в оскаржуваній відмові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 01.02.2017 року за №К-20/0-750/6-17 було зазначено, що відповідно до інформації наданої Управлінням Держгеокадастру у Ніжинському районі Чернігівської області, 23 січня 2015 року було погоджено «Проект землеустрою щодо встановлення і зміни адміністративної межі міста Ніжина Чернігівської області». Відповідно до якого передбачено включення в адміністративні межі м.Ніжин землі Кунашівської сільської ради. Земельна ділянка, з приводу якої звертається позивач, запланована для передачі в межі м.Ніжин. Відповідно до доручення Віце-премєр-міністра - ОСОБА_4 регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України ОСОБА_5 від 08.10.2014 року №37732/0/1-14 та Наказу Держземагентства України від 15.10.2014 №328 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області враховує позицію органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності. Відповідач зазначає, що Ніжинська міська рада своїм листом висловила свої заперечення щодо надання Головним управлінням дозволів на відведення вищезазначених земельних ділянок будь-яким субєктам земельних відносин до затвердження проекту. Враховуючи вище наведене Головним управлінням Держгеокадастру було відмовлено в наданні відповідного дозволу.

Заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15 вересня 2016 року ОСОБА_3 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з клопотанням (заявою) про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області (а.с. 9).

До вказаного вище клопотання позивач додав графічні матеріали, де було позначено місцезнаходження земельної ділянки з її орієнтовними розмірами (а.с. 11). Заявою від 21 вересня 2016 року позивач змінив графічні матеріали на нові і додав їх до нової заяви де місце розташування бажаної земельної ділянки змінилось (а.с. 13-14).

Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області листом вих. № К-19525/0- 5062/6-16 від 13 жовтня 2016 року відмовило ОСОБА_3 в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою (а.с. 15). Відмова мотивована тим, що відповідно до інформації, наданої Управлінням Держгеокадастру у Ніжинському районі, на час відмови завершувалась розробка Генерального плану населеного пункту м. Ніжин і на території масиву, в межах якого розміщена земельна ділянка, яку позивач планує отримати для ведення особистого селянського господарства, планується розміщення зони перспективної житлової та громадської забудови. Відповідно до ст. 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Крім того, ГУ Держгеокадастру зазначило, що відповідно до графічного матеріалу з бажаним місцем розташування земельної ділянки, прикладеного позивачем до заяви, земельна ділянка, з приводу якої ОСОБА_3 звернулась, містить землі несільськогосподарського призначення (лісосмуга). А згідно із п. 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Листом від 27.10.2016 № ПІ-18/0/1058/6-16 Упраління Держгеокадастру у Ніжинському районі Чернігівської області надало інформацію, що станом на 27.10.2016 в Управлінні відсутня інформація про затвердження генерального плану міста Ніжина, проект зміни меж міста Ніжина не затверджений (а.с. 16).

Надаючи відповідь на запит про публічну інформацію, Державне підприємство «Ніжинське лісове господарство» листом від 25.10.2016 № 365 повідомило, що полезахисна лісосмуга, яка розташована в районі вулиці Комунарів м. Ніжина, на відстані 0,5 км від дослідної станції до держлісфонду ДП «Ніжинське лісове господарство» не відноситься (а.с. 17-18).

Позивач 28.10.2016 повторно звернулась до Головного управління Держгеокадастру з проханням розглянути її заяви та надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області (а.с. 19).

Відповіді на це звернення відповідачем надано не було.

ОСОБА_3 28.12.2016 знов звернулась з письмовою заявою до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.

Листом від 01 лютого 2017 року № К-20/0-750/6-17 Головне управління Держгеокадастру повторно відмовило ОСОБА_3 у наданні дозволу, обґрунтувавши відмову тим, що відповідно до інформації, наданої Управлінням Держгеокадастру у Ніжинському районі та Ніжинської міської ради, 23.01.2015 Чернігівською обласною радою було погоджено «Проект землеустрою щодо встановлення і зміни адміністративної межі міста Ніжина Чернігівської області», відповідно до якого, передбачено включення в адміністративні межі м. Ніжин землі Кунашівської сільської ради. Земельна ділянка, з приводу якої звертається позивач, згідно цього проекту, запланована для передачі в межі м. Ніжин.

Відповідно до доручення Віце-премєр-міністра - ОСОБА_4 регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України ОСОБА_5 від 08.10.2014 року №37732/0/1-14 та Наказу Держземагентства України від 15.10.2014 №328 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області враховує позицію органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Так, Ніжинська міська рада своїм листом висловила свої заперечення щодо надання Головним управлінням дозволів на відведення вищезазначених земельних ділянок будь-яким субєктам земельних відносин до затвердження проекту.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зважає на наступне.

Кожному громадянину України, згідно статті 14 Конституції України гарантується право на землю.

Пунктом "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.121 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

У відповідності до ч 2 ст. 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

При цьому, пункт "а" ч.3 ст.22 Земельного кодексу України визначає те, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Зазначені положення Земельного кодексу України визначають право громадян набувати у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення.

Статтею 1 Закону України "Про особисте селянське господарство" визначено, що особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів.

Діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.

Окрім того, ч.1 ст.6 Закону України "Про особисте селянське господарство" передбачено, що до майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, належать жилі будинки, господарські будівлі та споруди, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, сільськогосподарські та свійські тварини і птиця, бджолосім'ї, багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно, набуте у власність членами господарства в установленому законодавством порядку.

Отже, законодавством України передбачена можливість набувати громадянами України у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм, визначених ст.121 Земельного кодексу України за рахунок земель сільськогосподарського призначення до яких в тому числі відносяться і несільськогосподарські угіддя.

У відповідності до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч.8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 14.01.2015 № 15 (далі - Положення) визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом ОСОБА_4 України через Віце-прем'єр-міністра України - ОСОБА_4 регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно з пп.31 та пп.50 п.4 Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи; погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.

Пунктом 7 Положення передбачено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

У відповідності до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 ст.118 Земельного кодексу України встановлено, що Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, як вбачається із вище викладеного, чинне законодавство встановлює вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідач у своїх листах як на підставу відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок посилається на те, що Чернігівською обласною радою було погоджено «Проект землеустрою щодо встановлення і зміни адміністративної межі міста Ніжина Чернігівської області», відповідно до якого, передбачено включення в адміністративні межі м. Ніжин землі Кунашівської сільської ради. Земельна ділянка, з приводу якої звертається позивач, згідно цього проекту, запланована для передачі в межі м. Ніжин.

Як свідчать матеріали справи, Міськрайонне управління у Ніжинському районі та м. Ніжині Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області листами від 25.04.2017 № ПІ-4/0-0.171-17/149-17 та від 04.08.2017 № ПІ-5/0-0.171-218/149-17 (а.с. 36,95) повідомлено, що проект зміни меж міста Ніжина до фонду документації із землеустрою Управління не передавався, згідно наявної в Управлінні інформації вказаний проект Верховною ОСОБА_6 України не затверджувався.

Отже, на час розгляду справи «Проект землеустрою щодо встановлення і зміни адміністративної межі міста Ніжина Чернігівської області» є незатвердженим, тобто місце розташування земельної ділянки відносно, якої позивач хоче набути право власності та звертається за дозволом на розроблення проекту землеустрою не суперечить вимогам законів, генеральному плану м. Ніжина та проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що у Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області відсутні підстави для відмови ОСОБА_3 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району. Тобто, відмова ГУ Держгеокадастру, викладена в листі від 01.02.2017 № К-20/0-750/6-17 є протиправною, а відтак позовна вимога ОСОБА_3 про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, за межами населеного пункту, на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобовязання Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області видати дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за межами населеного пункту на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району у відповідності до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, то суд вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 11.03.1980 року на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області щодо вирішення питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, є виключною компетенцією уповноваженого органу.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3 є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому позовні вимоги про зобовязання ГУ Держгеокадастру видати дозвіл на розробку проекту землеустрою задоволенню не підлягають.

Разом з тим, оскільки відмова відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою є протиправною, суд на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України вважає за необхідне, для повного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_3 вийти за межі позовних вимог та зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області та прийняти відповідне рішення.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, то вони задоволенню не підлягають, оскільки в розумінні ст. 267 КАС України зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а відповідачем не доведено правомірність відмови у видачі ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а тому суд вважає за необхідно задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 щодо визнання протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, викладену в листі від 01.02.2017 № К-20/0-750/6-17 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області та прийняти відповідне рішення.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, викладену в листі від 01.02.2017 № К-20/0-750/6-17 щодо надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення документації із землеустрою для відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області та прийняти відповідне рішення.

Присудити здійснені ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, пр. Миру, 14 код ЄДРПОУ 39764881).

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур