Постанова № 69096510, 20.09.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1302/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Голубенко В.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант - УТН" про накладення арешту на кошти та інші цінності, -

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2017 року Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС (надалі також - позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант - УТН" (надалі також - відповідач, ТОВ "Гарант-УТН") про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на розрахункових рахунках, в розмірі 124 317 244 грн. 51 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 124 317 244 грн. 51 коп., у тому числі: з податку на додану вартість у розмірі 92 518 266 грн 28 коп. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 31 798 978 грн. 23 коп. Разом з тим, у платника податків ТОВ "Гарант- УТН" відсутнє майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу, тому на підставі підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган звернувся до суду з позовною заявою про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку, що знаходяться на розрахункових рахунках.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач не забезпечив явку свого уповноваженого представника в судове засідання, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Конверт із судовою повісткою, направлений відповідачу за його зареєстрованим місцем знаходженням отриманий уповноваженою особою відповідача, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 67/ .

За приписами частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважав можливим провести розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Судом встановлено, що ТОВ "Гарант-УТН" (код ЄДРПОУ 37227524) зареєстроване як юридична особа 28.07.2010 року /а.с. 7/.

За ТОВ "Гарант-УТН" рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 92 518 266 грн 28 коп. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 31 798 978 грн. 23 коп., який виник за наступних обставин.

11.03.2016 Кременчуцькою ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області проведено позапланову документальну перевірку ТОВ "Гарант-УТН" з питань взаємовідносин з ТОВ "Браун Трейд Лімітед" та ТОВ "Байлен" за грудень 2015 року та правомірність відображення їх в податковій звітності.

За результатами перевірки складено акт № 148/16-03-14-01-10/37227524 від 11.03.2016 /а.с. 24-34/.

На підставі акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесені податкове повідомлення - рішення № 0000182202/441 від 01.04.2016, згідно з яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 80 232 468 грн. 73 коп. /а.с. 36/ та податкове повідомлення - рішення № 0000172202/440 від 01.04.2016, згідно з яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 29 250 475 грн. 18 коп. /а.с. 37/.

Податкові повідомлення - рішення отримані уповноваженою особою відповідача 28.03.2016 /а.с. 36, 37/.

28.03.2017 контролюючим органом проведено камеральну перевірку ТОВ "Гарант-УТН" щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 28.12.2016 року по 23.02.2017 року.

За результатами перевірки складено акт № 328/28-10-50-08-10/37227524 від 28.03.2017 /а.с. 38-39/.

Податковим органом на підставі акту перевірки № 328/28-10-50-08-10/37227524 від 28.03.2017 винесені податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 18.04.2017, згідно з яким відповідачу нарахований штраф у розмірі 123 грн. 50 коп. /а.с. 40/ та податкове повідомлення рішення № НОМЕР_2 від 18.04.2017, згідно з яким відповідачу нарахований штраф у розмірі 114 грн. /а.с. 41/. Вказані податкові повідомлення рішення отримані уповноваженою особою відповідача 20.04.2017 року /а.с. 40 - зворотний бік, 41 - зворотний бік/.

Крім того, контролюючим органом проведено камеральну перевірку ТОВ "Гарант-УТН" щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за період з 28.12.2016 року по 11.03.2017 року, за наслідками якої складений акт № 329/28-10-50-08-10/37227524 від 28.03.2017 /а.с.42-43/.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення № НОМЕР_3 від 18.04.2017, яким відповідачу нарахований штраф у розмірі 36 819 грн. 80 коп. /а.с. 44/. Зазначене податкове повідомлення рішення отримано 20.04.2017 року уповноваженою особою ТОВ "Гарант- УТН" /а.с.44 - зворотний бік/.

Доказів оскарження податкових повідомлень рішень № 0000182202/441 від 01.04.2016, № 0000172202/440 від 01.04.2016, № НОМЕР_1 від 18.04.2017, № НОМЕР_2 від 18.04.2017, № НОМЕР_3 від 18.04.2017 в адміністративному або судовому порядку сторонами не надано.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що у строки, передбачені статтею 57 Податкового кодексу України, грошові зобов'язання, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях № 0000182202/441 від 01.04.2016, № 0000172202/440 від 01.04.2016, № НОМЕР_1 від 18.04.2017, № НОМЕР_2 від 18.04.2017, № НОМЕР_3 від 18.04.2017 відповідачем у повному обсязі не сплачено.

Також матеріалами справи підтверджено, що відповідачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік від 01.11.2016 , у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на прибуток за звітний (податковий) період у розмірі 181 087 грн. /а.с.17-18/, а також податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року, грудень 2016 року та січень 2017 року, якими відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 2759 грн.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що у строки, встановлені статтею 57 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання, визначене у податкових деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість, відповідачем не сплачено.

Відповідно до підпункту14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на дату розгляду справи з урахуванням часткового погашення податкового боргу за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 92 518 266 грн 28 коп. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 31 798 978 грн. 23 коп..

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Контролюючим органом виставлено ТОВ "Гарант - УТН" податкову вимогу форми "Ю" № 4621-17/1 від 29.12.2016 на суму 124 313 087 грн. 16 коп., яку направлено на адресу відповідача /а.с. 15/.

Доказів оскарження податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку до суду не надано.

Відповідно до пунктів 95.1., 95.2. статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Підстави, встановлені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, є спеціальними нормами, виключно для накладення арешту за рішенням суду (на відміну від адміністративного арешту майна, який здійснюється в порядку, встановленому статтею 94 Податкового кодексу України), та не встановлюють інших обмежень щодо накладення арешту коштів на рахунку платника податків, який має податковий борг.

Норми підпункту 20.1.33. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України узгоджуються із положеннями пункту 94.6. статті 94 Податкового кодексу України, згідно з якими арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Таким чином, контролюючі органи в силу підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги. При цьому сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування арешту.

Відповідно до пунктів 91.1, 91.3 статті 91 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обовязки, визначені цим Кодексом..

Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб.

Із аналізу наведених положень слідує, що саме на податкового керуючого покладається обов'язок по виявленню та опису майна, що може бути передане в податкову заставу.

Також матеріалами справи підтверджено, що позивачем вжито заходів щодо виявлення майна відповідача шляхом направлення запитів на отримання інформації.

Так, позивачем направлялись листи на адресу ТОВ "Гарант-УТН" з вимогою виділити ліквідне майно, яке перебуває у власності підприємства /а.с. 11-12/. Своїм листом № 10 від 13.04.2017 відповідач повідомив про відсутність у нього ліквідного майна /а.с. 13/.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна № 77664773 від 03.01.2017 у вказаних реєстрах відсутні відомості щодо ТОВ "Гарант-УТН" /а.с.14/.

Таким чином в ході розгляду справи підтверджено відсутність у ТОВ "Гарант-УТН" майна, яке може бути джерелом погашення наявного податкового боргу у загальному розмірі 124 313 087 грн. 16 коп.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки ТОВ "Гарант-УТН" має відкриті рахунки в: ПАТ "КБ "ПриватБанк" № 26000050011332, № 26008050012117, № 26008050020079, № 26002050011039, № 26003050009578, № 26005050013777, № 26047050001907, № 26009050019153; Казначействі України (ел. адм. подат.) № 37515000236093, 37619100236093 /а.с. 10/.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги податкового органу про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків у розмірі 124 313 087 грн. 16 коп., що знаходяться на розрахункових рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на розрахункових рахунках банківських установ та рахунках, відкритих в установах Державного казначейства України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант УТН" (ЄДРПОУ 37227524) на суму 124 317 244,51 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 25 вересня 2017 року.

СуддяІ.С. Шевяков