Постанова № 69096283, 21.09.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2017 року № 813/2601/17

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Магиревич Ю.Д.,

представника позивача Круглія О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області до Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», філії «Дрогобицький райавтодор» дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

18 липня 2017 року Дрогобицький об'єднаний управління Пенсійного фонду України Львівської області (надалі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», філії «Дрогобицький райавтодор» дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі по тексту - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за липень 2015 року у сумі 58 593,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої Постановою правління ПФУ 19.12.2003 року №21-1, за липень 2015 року не здійснював компенсацію витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і заборгував позивачу 58 593,36 грн. тому Дрогобицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області звернулося із означеним позовом до суду.

Ухвалою судді від 19.07.2017 року у даній адміністративній справі відкрито скорочене провадження.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), у разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Ухвалою судді від 31.07.2017 року справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та відзиві на заперечення до позовної заяви та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання явку уповноважених представників не забезпечив, хоча належним був повідомлений про дату час та місце судового засідання. Водночас, у запереченнях на позовну заяву від 28.07.2017 року, зазначає, що позивачем пропущеного строк звернення до суду, оскільки позивач звернувся у суд з позовом про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період липень 2015 року, лише у липні 2017 року, тобто з пропуском встановленого ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду. Однак, суд зазначає, що вищевказане не оформлено у формі клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, а відтак не береться судом до уваги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначається положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В свою чергу, порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п.1, 2 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди , особам, зазначені в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цих Законом.

Стаття 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що розмір збору по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій становить 100% від об'єкта оподаткування.

Відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (461-2016-п), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах; працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (461-2016-п), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах; трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі, жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування; жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій ( 461-2016-п ), затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (надалі - Інструкція), затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, в якій передбачено, що витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають повному (100%) відшкодуванню.

Згідно з п.6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі змін розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну пенсії або про припинення виплат пенсії.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», філії «Дрогобицький райавтодор» дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» зареєстроване в управлінні як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач як підприємство, працівники якого були зайняті на роботах, включених до списку №1 та списку №2, та вийшли на пенсію на пільгових умовах, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку таким працівникам пільгової пенсії.

Окрім цього, суд зазначає, що позивачем надсилались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно розрахунку заборгованості філії «Дрогобицький райавтодор» загальна сума боргу, що підлягає відшкодуванню відповідно до пункту «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за липень 2015 року становить 58 593,36 грн.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особи, які мають необхідний стаж роботи не за місце призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходження цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходження яких є вільна економічна зона Крим). Відшкодування сум фактичних витрат на виплат та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунку органу Пенсійного фонду за місцезнаходження підприємства.

Окрім цього, суд зазначає, що отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до Дрогобицького ОУПФ України Львівської області заперечень та не оскарживши їх у суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Згідно з ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Як визначено ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до висновків Верховного Суду України, що викладені в постанові від 25.11.2015 року, у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону № 1058-ІУ. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 КАС, не застосовуються.

Згідно з ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАС України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», філії «Дрогобицький райавтодор» дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул.В.Великого, 54, м.Львів, 79053, код ЄДРПОУ 31978981) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень 2015 року в сумі 58 593 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 36 коп. на користь Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області (пл. Ринок, 3, м.Дрогобич, Львівська область, 82100, код ЄДРПОУ 40369828).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сакалош В.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 вересня 2017 року.