Ухвала суду № 69096049, 18.08.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 серпня 2017 року № 810/2820/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши у м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними дії та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду. Просить зобовязати ГУ Держгеокадастру у Київській області надати відповідь про результати розгляду клопотання та надати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та визнати протиправним та скасувати наказ №10-3564/15-17-сг від 06.03.2017 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою та всі акти які прийняті в результаті видання цього наказу.

Відповідно до статті 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

У позовній заяві позивач посилається на клопотання про реалізацію права на безоплатну передачу у власність земельних ділянок із земель державної та комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, які подані ним до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, на викопіювання від 03.03.2017, на наказ №10-3564/15-17-сг від 06.03.2017 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою, не додав до позовної заяви такі документи. При цьому, позивач не зазначив причин, через які не може самостійно подати вказані документи, зокрема, не вказав, які фактичні дії були вчинені ним для їх отримання та, що перешкоджало отриманню таких доказів.

Також, частиною третьою статті 106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

До позовної заяви, позивач не додав копій позовної заяви та копій всіх документів, які приєднуються до неї для третьої особи.

Окрім цього, частиною третьою статті 106 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з частиною другою статті 87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Також, частиною другою зазначеної статті передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", станом на 01.01.2017 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600 грн.).

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону №3674-VI, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частинами першою та другою статті 9 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Із змісту позовної заяви випливає, що позивач заявив дві вимоги немайнового характеру. Отже, ставка судового збору за звернення до адміністративного суду з даним позовом становить 1280,00 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб помножити на чотири вимоги немайнового характеру).

Однак, позивачем до позовної заяви не додано документи сплати судового збору.

Позивач зазначив, що має право на пільги щодо сплати судового збору в зв'язку з тим, що він є опікуном недієздатної ОСОБА_2, яка визнана інвалідом ІІ групи. При цьому, позивач посилається на статтю 5 Закону України "Про судовий збір", де зазначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються "інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів".

З огляду на зазначене, з метою забезпечення права позивача на судовий захист, суд звертає увагу позивача на наступне.

Згідно з частиною другою статті 87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону №3674-VI визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Пільги щодо сплати судового збору передбачені положеннями статті 5 Закону №3674-VI. Зокрема, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів (п.9, ст.5 Закону №3674-VI).

Отже, із вказаної норми закону випливає, що ОСОБА_1, як законний представник (опікун) недієздатного інваліда ІІ групи ОСОБА_2, звільняється від сплати судового збору у випадку подання до суду позовної заяви в її інтересах.

Згідно з частиною першою статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 99 цього ж Кодексу, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки позивач не надав до позовної заяви наказ №10-3564/15-17-сг про надання дозволу на розробку документації із землеустрою, та не подав належних доказів того коли він дізнався про вказаний наказ, то в суду відсутня можливість зясувати питання, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до вимог частини першої статті 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у звязку з чим суд, враховуючи положення статті 108 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення недоліків позовної заяви.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у строк до 29 вересня 2017 року шляхом подання до суду:

- доказів, що підтверджують обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а саме: клопотання про реалізацію права на безоплатну передачу у власність земельних ділянок із земель державної та комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, які подані ним до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, викопіювання від 03.03.2017 №НВ-3208447892017, наказ №10-3564/15-17-сг про надання дозволу на розробку документації із землеустрою. В разі неможливості надання таких доказів - зазначити докази, які не може позивач самостійно надати та вказати причини неможливості подання таких доказів;

- копій позовної заяви та копій всіх документів, що приєднуються до неї, для третьої особи;

- документа про сплату судового збору за звернення до Київського окружного адміністративного суду (отримувач коштів - Київський окружний адміністративний суд, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Київській обл. м.Київ, код банку отримувача (МФО) - 821018, рахунок отримувача - 31213206784001, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;_(код клієнта за ЄДРПОУ), судовий збір, за позовом ОСОБА_1, Київський окружний адміністративний суд) з позовом немайнового характеру в розмірі визначеному статтею 4 Закону №3674-VI, а саме - 1280,00 грн., разом з документом, який виданий ГУ ДКСУ у Київській області, що підтверджує зарахування такого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України;

- доказів, які підтверджують звернення до суду з позовом про скасування наказу №10-3564/15-17-сг про надання дозволу на розробку документації із землеустрою в межах строку, встановленого Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до суду, обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Окрім цього, у позовній заяві позивач просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії наказу №10-3564/15-17-сг про надання дозволу на розробку документації із землеустрою від 06.03.2017. При цьому, позивач не подає документа про сплату судового збору за розгляд вказаного клопотання.

Суд звертає увагу позивача на те, що згідно з частиною другою статті 4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 КАС, суд

у х в а л и в :

1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними дії та скасування рішення,- залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків до 29 вересня 2017 року.

3.Якщо у вказаний строк недоліки не будуть усунуті, позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Щавінський В.Р.