Постанова № 69095734, 11.05.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРВОСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 р. Справа № 804/8470/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Степаненко В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛ АГРО» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛ АГРО» про застосування заходів реагування.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у ході проведеної позивачем позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю «СТІЛ АГРО» було виявленого грубі порушення у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, у зв'язку з чим діяльність щодо експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Волоське, вул. Гаражна, 1, підлягає зупиненню.

Сторони про відкриття скороченого провадження повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач за цим адміністративним позовом повідомлений відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України шляхом направлення рекомендованим поштовим відправленням повістки на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте на адресу суду повернувся конверт у зв'язку із неврученням. Заяв, клопотань або заперечень на позов до суду не надходило. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області в період з 12.09.2016 року по 16.09.2016 року на підставі наказу від 15.08.2016 року №1251,посвідчення на перевірку від 12.09.2016 року №251 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки було складено акт №188, у якому встановлені порушення товариством з обмеженою відповідальністю «СТІЛ АГРО» Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 р. № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 р. за № 252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Котельні», затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.09.2014 р. №252 (далі - ДБН В.2.5-77:2014), Відомчих будівельних норм України «Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа», затверджено Наказом Держкомнафтогазу України від 18.03.1994 р. № 133 (далі - ВБН В.2.2-58.1-94), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 р. №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Державних будівельних норм України «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 р. № 88 (далі - ДБН В.1.1-7-2002*), Державних будівельних норм України «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі і споруди. Газопостачання» та Правилами безпеки систем Газопостачання України (далі - ДБН В.2.5-20-2001), Державних будівельних норм України «Внутрішній водопровід та каналізація», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2012 р. №553 (далі - ДБН В.2.5-64:2012), Державних будівельних норм України «Будинки адміністративного та побутового призначення», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30.12.2010 р. № 570 та від 10.02.2011 р. № 23 (далі - ДБН В.2.2-28:2010), Будівельних норм та правил «Виробничі будівлі» (далі - СНиП 2.09.02-85*), Будівельні норми та правила «Складські будівлі» (далі - СНиП 2.11.01-85*), Інструкція щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затверджена наказом МНС України № 376 від 6.12.2005 р., зареєстрована у Міністерстві юстиції України 20.03.2006 р. за № 291/12165 (далі - НАПБ Б.05.019-2005), Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 р. № 557, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.09.2007 р. за №1006/14273 (далі - ПТБ), Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 р. № 1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» (далі - Порядок забезпечення), Постанови Кабінету Міністрів України ПКМУ №775 від 30.09.2015 «Про затвердження Порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій» (далі - Порядок створення матеріальних резервів), Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. № 956 «Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки» (далі - Порядок ідентифікації ОПН), Наказ МНС України Від 23.02.2006 р. №98, зареєстрований у Мін'юсті України 20.03.2006 р. за № 286/12160 «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів» (далі - Методика ідентифікації ПНО), Постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 р. №819 «Порядок проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту» (далі - Порядок проведення навчання), Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 р. №444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (далі - Порядок здійснення навчання населення), а саме:

1) розділ V., п.1, п.1.2, п.1.4, розділ І., п.2. ППБУ; п.6.1., додаток А (обов'язковий) п. 4.1, п.15.1. ДБНВ.2.5-56:2014 - приміщення виробничих, складських та адміністративно-побутових будівель об'єкту не обладнано системою протипожежного захисту (далі - СПЗ), системою пожежної сигналізації (Підлягають обладнанню на об'єкті сім складських будівель, дві виробничі будівлі, дві адміністративно-побутові будівлі);

2) розділ V. п. 1.4. ППБУ; п.5.8., додаток Ж1, пункт Ж.2.4., додаток Ж2. ДБНВ.2.5-56:2014 - тривожні сповіщення від приладу приймально-контрольної пожежної системи протипожежного захисту не виведено на пульт пожежного спостерігання, не проводиться технічне обслуговування системи протипожежного захисту у відповідності до діючих вимог;

3) розділ IІ., п.15., п.16.; розділ VI. п.10.,п.10.1. ППБУ - посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;

4) розділ V., п.2., п.2.2. ППБУ; п.8.1., табл. 4. ДБНВ.2.5-64:2012 - не улаштовано в виробничих та складських будівлях об'єкту внутрішній протипожежний водопровід. Підлягають обладнанню на об'єкті сім складських будівель, дві виробничі будівлі);

5) розділ V., п.2., п.2.1. ППБУ; п.6.2.1., п.6.2.4., розділ 13.3. ДБНВ.2.5-74:2013 - не забезпечено об'єкт необхідною кількістю води для здійснення пожежегасіння (зовнішнім протипожежним водопостачанням), не улаштовані мережі протипожежного водогону, які повинні забезпечувати потрібні за нормами витрату та напір води;

6) розділ III. п.2.5., п.2.6. ППБУ - не піддано вогнезахисному оброблянню дерев'яні конструкції покриття будівель об'єкту (на плані будівля О);

7) розділ VI п.9.2. ППБУ; п. 17.1.35. ВБНВ.2.2-58.1-94 - не улаштовано по периметру території, де розташовані наземні резервуари для зберігання палива (бензину, дизпалива), замкнуте обвалування або огороджуючи стіна з негорючих матеріалів, розраховані на гідростатичний тиск рідини, що розлилась;

8) п.2.1.1. Наказу МНС №376 від 06.12.2005 р. - улаштування території автозаправної станції не відповідає вимогам діючих норм, не влаштовано водонепроникнене покриття, не вжито заходів щоб унеможливити розтікання пролитого палива, не влаштовано на в'їзді і виїзді з території АЗС похилі підвищення висотою не менше як 0,2 м або дренажні лотки для відведення забруднених нафтопродуктами атмосферних опадів в очисні споруди. Дренажні лотки повинні бути приєднані до приймальної воронки. Лотки та воронки слід закривати металевими ґратами;

9) п.3.1.17., п.2.1.1. Наказу МНС №376 від 06.12.2005 р. - майданчик для автоцистерни на території АЗС не огороджено по периметру бортиком висотою не менше 0,2 м, майданчик для АЦ не обладнано аварійним резервуаром і зливальним трубопроводом, які забезпечують злив палива з майданчика без його переливання на іншу ділянку території АЗС у разі можливої розгерметизації зливального патрубка АЦ;

10) розділ VI п.9.2. ППБУ - відсутній на складах об'єкту запас вогнегасник речовин, а також засобів їх подавання в кількості, необхідній для гасіння пожежі в найбільшому резервуарі (ємності);

11) розділ IV п.1.21. ППБУ - не виконано захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів у відповідності до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;

12) розділ IV п.1.16., 1.7. ППБУ - електрощити, групові електрощитки не захищено автономними системами пожежогасіння та не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкової вставки);

13) розділ IV п.1.15 ППБУ - для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень не передбачено встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза мажами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах. Спільні апарати відключення (вимикачі) не розташовані в ящиках з негорючих матеріалів або а нішах, які мають пристосування для пломбування та замикання на замок;

14) розділ IІІ п.2.9 ППБУ - для всіх будівель і приміщень виробничого та складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони за «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок»;

15) Постанова КМУ від 05.12.2013 року №440 - не подано та не зареєстровано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

16) П.7. «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів» затвердженого наказом МНС від 18.12.2000 р. №338 та зареєстрованого в Мін'юсті України 24.01.2001 р. за №62/5253 (у редакції наказу МНС від 16.08.2005 р. №140, зареєстрованого в Мін'юсті України 01.09.2005 р. №970/11250); «Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів», затвердженої наказом МНС України від 23.02.2006 №98, зареєстрованого в Мін'юсті України 20.03.2006 №286/12160; п.3.1.1. «Правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях», затверджені наказом МНС України від 15.08.2007 №557, зареєстрованого в Мін'юсті України 03.09.2007 №1006/14273 - для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, не проведено ідентифікацію об'єкта господарської діяльності та не узгоджено її з ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області;

17) п.15« Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях», затверджений Постановою Кабміну України від 26.06.2013 №444 - відповідальним працівником з питань цивільного захисту та начальником цивільного захисту не пройдено навчання на територіальних курсах ЦЗ;

18) п.6. «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» затверджений Постановою Кабміну України від 26.06.2013 №444; П.13. «Порядок здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», затверджений наказом МНС України від 23.04.2001 №97, зареєстрованого в Мін'юсті України 06.06.2001 №481/5672 - не обладнано інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту;

19) ст.20. Кодекс цивільного захисту України; «Порядок забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту», затверджений Постановою Кабміну України від 19.08.2002 №1200; п.4.3. «Правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях», затверджені наказом МНС України від 15.08.2007 №557, зареєстрованого в Мін'юсті України 03.09.2007 № 1006/14273 - працівники підприємства не забезпечені засобами індивідуального захисту.

Зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу та складеного акту перевірки з боку суб'єкта господарювання не надавались.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною 5 статті 4 Закону визначено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Частинами 6, 7 статті 7 Закону передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до пункту 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Відповідно до підпунктів 1, 2, 4, 8, 13, 19, 21, 22, 23 пункту 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, на суб'єкта господарювання покладається обов'язок:

- забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання;

- забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

- організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання;

- здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки;

- здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

- розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання;

- забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки;

- утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням;

- здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Суд звертає увагу, що підстави для застосування заходів реагування мають бути підтверджені та існувати на день винесення судового рішення.

Порушення, зазначенні в акті перевірки від 16.09.2016 року №188 свідчать про те, що подальша експлуатація об'єктів товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛ АГРО» із вищезазначеними порушеннями пожежної тат техногенної безпеки, цивільного захисту створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Пунктом 33 частини 1 статті 1 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Відповідно до пункту 24 вище зазначеної статті надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Водночас, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Судом встановлено, що доказів усунення порушень, встановлених актом перевірки, відповідачем до суду під час розгляду справи не надано, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що відповідачем станом на час розгляду справи порушення, зафіксовані актом перевірки від 16.09.2016 року №188 фактично не усунуті.

Так, згідно з частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 цього Кодексу підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зокрема, є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення тощо. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Наведена норма кореспондується з приписами частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якою передбачено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

З аналізу наведених норм вбачається, що адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей і не були усунуті суб'єктом господарювання, має ухвалити постанову про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації приміщення за призначенням.

Системний аналіз статей 1, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підпункту 12 пункту 1 статті 67, пунктів 1, 2 статті 68, підпунктів 1, 4 пункту 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (встановлено в акті перевірки від 16.09.2016 № 188), що створює загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що об'єкти - будівлі та споруди за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Волоське, вул. Гаражна, 1, експлуатується з порушенням норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи, що з боку відповідача має місце недотримання вимог пожежної та техногенної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими, нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єктів, а саме будівлі та споруди за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Волоське, вул. Гаражна, 1, підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що останній не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 10 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне звернути постанову до негайного виконання.

Керуючись статтями 94, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛ АГРО» про застосування заходів реагування - задовольнити в повному обсязі.

Застосувати заходи реагування то товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛ АГРО» (код ЄДРПОУ 34229094) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Волоське, вул. Гаражна, 1, до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищевказаних об'єктів.

Постанову звернути до негайного виконання.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя В.В. Степаненко