Постанова № 69095610, 26.09.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року Справа № 803/1112/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Головатій І.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Наумчик Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Волинської митниці ДФС від 09 серпня 2017 року №UA205110/2017/000021/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач придбала в Литві у ЗАТ "Gelgotos Transportas" легковий автомобіль, що був у вжитку, Ford Mondeo 2,0 TDCI, 2011 року випуску. З метою митного оформлення вказаного товару позивачем подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію та документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), із заявленою митною вартістю за ціною договору, а також включено вартість транспортування та податок з аукціону, всього - 5190,00 євро. Крім того, покупцем було обрано один із видів транспортування автомобіля - власним ходом та сплачено за це 119,00 євро. Відтак, позивач вказав ціну товару - 5309,00 євро, що відповідає вартості, вказаній в митній декларації країни відправлення. Позивач вважає, що подані документи містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена. Проте, відповідач на електронну адресу позивача направив повідомлення про необхідність подати додаткові документи для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, а саме: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; платіжні документи, що стосуються оплати оцінюваного товару; перевізні документи, що підтверджують витрати, пов'язані з транспортуванням товару та страхуванням до митного кордону України; переклад українською мовою технічного паспорта та декларації країни відправлення. На виконання зазначеного позивачем було надано перекладені на українську мову технічний паспорт та декларацію країни відправлення. Крім того, митний орган було повідомлено про те, що декларант не поніс витрат на транспортування товару, оскільки транспортний засіб перевозився покупцем товару та був забезпечений лише пальним, вартість якого підтверджується фіскальним чеком на його придбання та включена у митну вартість товару. Також відповідача було повідомлено про те, що страхування товару не проводилося.

Оскільки відповідач вважає, що позивач не надав усіх витребуваних документів, а також те, що існують розбіжності щодо вартості товару, тому декларанту було відмовлено у визнанні заявленої ним митної вартості товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09 серпня 2017 року №UA205110/2017/000021/1.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів таким, що підлягає скасуванню, оскільки декларантом надано всі необхідні документи, що дають можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом). На думку позивача, він підтвердив заявлену митну вартість товару, а надані ним документи не містять розбіжностей.

На підставі наведеного позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Волинської митниці ДФС від 09 серпня 2017 року №UA205110/2017/000021/1.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову представник відповідача адміністративний позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що у зв'язку невиконанням у повному обсязі законних вимог митниці про надання додаткових документів, митну вартість товару правомірно було визначено за резервним методом.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні, та просила відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідка, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 07.08.2017 для митного оформлення товару - легкового автомобіля для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, марки Ford, модель Mondeo, б/в, номер кузова НОМЕР_1, календарний рік виготовлення 2011, тип двигуна - дизельний, об'єм - 1997 см3, потужність двигуна - 120 кВт, тип кузова - універсал, представником позивача було подано митну декларацію №UA205090/2017/030184 від 07.08.2017 року (а.с.46-47) та комплект документів. Вказаний товар був придбаний позивачем у компанії "Gelgotos Transportas" згідно фактури GA №2017-01758 від 31.07.2017 року за ціною 5309,00 євро (а.с.48-49). При цьому, як слідує із графи 43 зазначеної МД №UA205090/2017/030184, вказаний товар був задекларований за першим методом, тобто за ціною контракту.

У зв'язку з тим, що документи, які були подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, декларанту відділом митного оформлення №1 митного поста «Луцьк» було надіслано електронне повідомлення від 07.08.2017 року №577057, в якому було запропоновано у 10-ти денний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно ст.53 МК України та ст.254 МК України, а саме: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експортною організацією; платіжні документи, що стосуються оплати за оцінюваний товар; перевізні документи, що підтверджують витрати, пов'язані з транспортуванням /перевезенням та страхуванням до митного кордону України; переклад українською мовою технічного паспорта №1344784313082647 від 27.09.2011 року та декларації країни відправлення №17LTKR5000EK0210CO від 01.08.2017 року; за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи інші додаткові наявні у декларанта документи для підтвердження заявленої митної вартості (а.с.13-14).

На виконання повідомлення митниці декларантом 09.08.2017 року було надано перекладені на українську мову технічний НОМЕР_2 від 27.09.2011 року (а.с.27) та декларацію країни відправлення MRN 17LTKR500EK0210CO (а.с.77). Повідомлено митницю про те, що ціна товару та супутні витрати підтверджуються рахунком фактурою GA Nr.2017-01758 від 31.07.2017 року та актом прийому-передачі вказаного товару №201701758 від 01.08.2017 року (а.с.23). Крім того, декларант зазначив, що будь-яких витрат на транспортування товару, що стосується поставки вказаного товару декларант не поніс, оскільки договорів поставки із третіми особами не укладав. Повторно повідомив, що транспортні витрати склали 22,28 євро, так як транспортний засіб перевозився із республіки Литва до митного кордону України покупцем товару власним ходом на тимчасовій реєстрації транспортного засобу, виданій ЗАТ "Gelgotos Transportas" №14644466 від 28.07.2017 року (а.с.28-29) та був забезпечений лише пальним, вартість якого підтверджується фіскальним чеком на його придбання №69/3227 від 01.08.2017 року (а.с.32) на суму 22,28 євро, що включена у митну вартість товару із зазначенням у митній декларації. Також позивач повідомила митницю про те, що страхування товару не проводилося, а додане до митної декларації свідоцтво №LT/АЕС 7199866 від 28.07.2017 року (а.с.30-31) - це договір обов'язкового страхування звичайної цивільної відповідальності водіїв транспортних засобів, а тому не є страховим документом товару. Крім того, ОСОБА_3 повідомила митний орган про те, що товар оплачувався готівкою без банківських платежів та згідно акту приймання-передачі автомобіля №201701758 від 01.08.2017 року (а.с.23), яким передбачалося, що товар передається покупцю після оплати товару, а тому підтверджує ціну, сплачену за товар. У зв'язку з наведеним позивач повідомила відповідача про те, що додаткових документів не буде подавати, про що свідчить повідомлення позивача митницю від 09.08.2017 року (а.с.15).

09.08.2017 року відповідачем на електронну адресу позивача направлено повідомлення (а.с.11-12), що декларантом надано витребувані документи не в повному обсязі, а саме не подано: платіжні документи, що підтверджують вартість товару та інші документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, так як існують розбіжності в попередньому рахунку від 06.07.2017 року №4087994 (а.с.20) та рахунком-фактурою від 31.07.2017 року GA №2017-01758 (а.с.21), що відповідно становлять 5408 євро та 5309 євро, а із посиланням на ст. 58 МК України щодо митної вартості додаються витрати (складові митної вартості), понесені покупцем, зокрема витрати, зазначені в попередньому рахунку від 06.07.2017 року №4087994. Також відповідач зазначив, що в технічному паспорті відсутня інформація про продавця товару UAB «Gelgotos Transportas», а зазначені

власник реєстраційного посвідчення ALD Automotive та користувач транспортного засобу Tk Bygge-Holding A/S. Повідомлено декларанта, що відповідно до вимог ст.55 та ст.57 МК України, на основі проведення консультації, митницею буде прийнято рішення про коригування митної вартості, так як подані документи до митного оформлення та додатково надані не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

09.08.2017 року рішенням Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA205110/2017/000021/1 декларанту було відмовлено у визнанні заявленої ним митної вартості вищезазначеного товару за основним методом (а.с.7-8).

В оскаржуваному рішенні вказано, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Під час опрацювання документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що відповідно до п.2 Наказу ДМСУ №1118 17.11.2005 року «Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів що переміщуються громадянами через митний кордон України» (далі - Наказ №1118) документи, що підтверджують право власності на ТЗ, придбані у підприємств - оформлені на відповідних бланках і завірені печатками цих осіб чи інших організацій та установ оригінали рахунків, повинні бути зазначені дата продажу, номери шасі (рами), кузова (або ідентифікаційний номер), двигуна ТЗ, його модель і рік виготовлення, а також прізвище, ім'я, по батькові особи, якій продано ТЗ. Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, встановлено, що документи подані до митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, декларанту направлено повідомлення про надання додаткових документів у 10-ти денний термін, а саме: перевізні документи, що підтверджують витрати пов'язані з транспортуванням/перевезенням та страхування до митного кордону України; переклад українською мовою технічний НОМЕР_2 від 27.09.2011 року та декларації країни відправлення №17LTKR5000EK0210C0 від 01.08.2017 року; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; платіжні документи, що стосуються оплати за оцінюваний товар.

В рішенні зазначено, що декларантом надано витребувані документи не в повному обсязі, а саме не подано: платіжні документи, що підтверджують вартість товару та інші документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, так як існують розбіжності в попередньому рахунку від 06.07.2017 року №4087994 та рахунку-фактурі від 31.07.2017 GA №2017-01758 і становлять відповідно 5408 євро і 5309 євро. А згідно статті 58 МК України до митної вартості додаються витрати (складові митної вартості), понесені покупцем, зокрема витрати, зазначені в попередньому рахунку від 06.07.2017 року №4087994. Також в технічному паспорті від 27.09.17 року №1344784313082647 відсутня інформація про продавця товару UAB "Gelgotos Transportas", а зазначені власник реєстраційного посвідчення ALD Automotive та користувач транспортного засобу Tk Bygge-Holding A/S.

В рішенні вказано, що митницею відповідно до положень ст.55 та ст.57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в довіднику SchwakeListe, інформації щодо технічного стану згідно акту митного огляду UA205010/2017/112910 від 02.08.2017 року (а.с.52-53) та з врахуванням положень Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092 у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 року №1335/5/1159. Рівень митної вартості в країні експорту згідно ст.404 каталогу SchwakeListe 4/2017 становить 8950 Євро, з врахуванням технічного стану, вартість імпортованого ТЗ - 7142,10 євро.

В рішенні про коригування митної вартості товарів від 09 серпня 2017 року №UA205110/2017/000021/1, згідно з графою 30 якого митним органом було визначено митну вартість товару вищезгаданого автомобіля за ціною 7142,10 євро, замість 5309,00 євро, що була заявлена декларантом, декларанту було запропоновано звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу. Також в рішенні було зазначено, декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу або в судовому порядку.

Крім того, митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09 серпня 2017 року №UA205110/2017/00006 (а.с.9-10). Як зазначено у вказаній картці відмови, відповідач повідомляє про відмову у прийнятті митної декларації з таких причин: у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості №UA205110/2017/000021/1 від 09.08.2017 року. У цій же картці відмови митний орган роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості у графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості №UA205110/2017/000021/1 від 09.08.2017 року.

Судом встановлено, що 10.05.2017 року за МД №UA205090/2017/030819 вказаний товар був випущений у вільний обіг під гарантійне зобов'язання в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 МК України (а.с.16-17), інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості зазначеного вище товару декларант на митницю не подавав.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару "легковий автомобіль для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, марки Ford, модель Mondeo, б/в, номер кузова НОМЕР_1, календарний та модельний рік виготовлення 2011, тип кузова - універсал…" за основним методом (за ціною договору), що складає 5309,00 євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації наявної в каталозі "Schwacke 2017 PKW-D 2/2017", стор. 404, та з урахуванням Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 року №1335/5/1159), а також технічного стану автомобіля, на рівні 7142,10 євро.

Статтею 49 МК України від 13.03.2012 року №4495-VI (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частиною другою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень МК України дає підстави дійти таких висновків.

На виконання такого принципу державної митної справи, як принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених під час судового розгляду доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, виходячи з такого.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2017/000021/1 від 09.08.2017 року слідує, що додаткові документи були витребувані відповідачем від декларанта у зв'язку з тим, що документи, які були подані для підтвердження митної вартості не містять усіх відомостей, що підтверджують значення складових митної вартості товару та містять розбіжності.

Однак, суд не погоджується з тим, що надані декларантом документи містять розбіжності та на підставі яких неможливо встановити складові митної вартості товару.

Митний орган в рішення вказує на те, що існують розбіжності щодо ціни в попередньому рахунку від 06.07.2017 року №4087994 (а.с.20) та рахунку-фактурі від 31.07.2017 року GA №2017-01758 (а.с.21), яка становить відповідно 5408 євро і 5309 євро. Як слідує з попереднього рахунку від 06.07.2017 року №4087994, вартість автомобіля Ford Mondeo, б/в, номер кузова НОМЕР_1, становить 4710,00 євро, вартість транспортування від Данії до Литви становить 380,00 євро, вартість податку аукціону - 100,00 євро, що разом становить 5190,00 євро. Разом з тим, в попередньому рахунку передбачено два способи транспортування автомобіля, в залежності від вибору якого буде сформовано остаточна ціна за товар. Так, перший спосіб транспортування передбачав транспортування товару своїм ходом, вартість якого становила 119,00 євро, що включав в себе підготовку відповідних документів, а саме: експортну декларацію; тимчасові реєстраційні номера; страхування відповідальності перед третіми особами; керування документів; паперовий рахунок. Вартість другого способу транспортування - автовозом становила 99 євро, що включала в себе підготовку наступних документів: експортну декларацію; підготовку автомобіля; керування документів; паперовий рахунок.

Суд звертає увагу на те, що вибір одного способу транспортування автомобіля виключає вибір іншого, а, отже, в остаточну вартість товару входить тільки вартість одного із способів транспортування.

Як встановлено судом, позивач обрала перший спосіб транспортування - своїм ходом, вартість якого становить 119,00 євро, а з врахування вартості автомобіля (4710,00 євро), транспортування з Данії до Литви (380,00 євро) та податку аукціону (100,00 євро) остаточна ціна товару становить 5309,00 євро, що відповідає ціні в рахунку-фактурі від 31.07.2017 року GA №2017-01758 та відображена декларантом в графі 42 митної декларації №UA205090/2017/030184 від 07.08.2017 року (а.с.46-47), тобто задекларована за першим методом (графа 43). При цьому, суд зазначає, що задекларована позивачем митна вартість автомобіля відповідає митній вартості, вказаній в митній декларації країни відправлення №17LTKR5000EK0210C0 від 01.08.2017 року (а.с24-25).

Враховуючи наведене, суд не вбачає розбіжностей щодо ціни товару, яка відображена в попередньому рахунку від 06.07.2017 року №4087994 та рахунку-фактурі від 31.07.2017 року GA №2017-01758, а є лише помилковим включенням митницею до ціни товару вартості одразу двох способів транспортування автомобіля. Крім того, декларантом на підтвердження способу транспортування товару до митної декларації №UA205090/2017/030184 від 07.08.2017 року було додано фіскальний чек на придбання пального №69/3227 від 01.08.2017 року на суму 22,28 євро (а.с.32), при цьому дана сума була включена декларантом до складу витрат, що були включені до митної вартості, а саме витрати на придбання пального для транспортування автомобіля від республіки Литва до митного кордону України власним ходом. Відтак, суд вказує на безпідставність витребування митницею від позивача перевізних документів, що підтверджують витрати, пов'язані з транспортуванням товару.

Митний орган в оскаржуваному рішенні вказує на відсутність в поданих документах усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за першим методом, обраним декларантом, а саме щодо числових значень складових митної вартості, при цьому витребовує від декларанта переклади на українську мову технічного паспорта №1344784313082647 від 27.09.2011 року (а.с.26-27) та декларацію країни відправлення MRN 17LTKR500EK0210CO (а.с.24-25), проте не обґрунтовує яким чином вони впливають на числові складові митної вартості. Однак, переклад таких документів був наданий декларантом митниці.

Також відповідачем не обґрунтовано яким чином впливають на числові значення складових митної вартості товару дані про те, що в технічному паспорті від 27.09.2017 року №13447843 13082647 відсутня інформація про продавця товару UAB "Gelgotos Transportas", а зазначені власник реєстраційного посвідчення ALD Automotive та користувач транспортного засобу Tk Bygge-Holding A/S.

В електронному повідомленні декларанта від 07.08.2017 року №577057 митниця вказала, що згідно з п.8 ч.2 ст.53 МК України, якщо здійснювалося страхування, в даному випадку згідно свідоцтва обов'язкового страхування №LT/AEC 7199866 (а.с.30-31), декларант має надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, що є складовою витрат, пов'язаних з транспортуванням/переміщенням, страхуванням товару/ТЗ до митного органу.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд звертає увагу на те, що в повідомленні від 09.08.2017 року (а.с.15) позивач повідомляє митницю про те, що страхування товару не проводилося, а свідоцтво №LT/AEC 7199866 є свідоцтвом договору обов'язкового страхування звичайної цивільної відповідальності водіїв транспортних засобів.

Суд вважає, якщо за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту. При цьому, понесених позивачем витрат на страхування товару митницею не доведено, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

Також відповідач запропонував на підтвердження митної вартості надати висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією та платіжні документи.

У вищенаведеному повідомленні від 09.08.2017 року позивач повідомив митницю про відсутність в нього банківських платіжних документів, оскільки товар оплачувався готівкою без банківських платежів.

Суд вважає, що банківське платіжне доручення свідчить про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчить про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв'язку між відомостями із платіжного доручення та митною вартістю товару немає. У зв'язку з цим, суд зазначає, що платіжне доручення не є тим достовірним доказом, який може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару. Його неподання декларантом з об'єктивних причин не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Ненадання додаткових документів, в тому числі і висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частина шоста статті 54 МК України передбачає, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Суд вважає, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення (у цьому випадку рішення про відмову у митному оформленні товару); відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. У свою чергу декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

Частиною 7 ст.54 МК України встановлено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Проаналізувавши вищенаведені норми митного законодавства, суд дійшов висновку, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Враховуючи надані позивачем документи для підтвердження митної вартості товару, суд вважає їх достатніми, такими, які містять необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, при цьому такі документи не містять розбіжностей, вказаних відповідачем, а тому суд вважає, що митним органом не доведено факту невірного визначення митної вартості задекларованого позивачем товару.

Отже, на думку суду, подані позивачем до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару "легковий автомобіль для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, марки Ford, модель Mondeo, б/в, номер кузова НОМЕР_1, календарний та модельний рік виготовлення 2011, тип кузова - універсал…" за МД №UA205090/2017/030184 від 07.08.2017 року у розмірі 5309,00 євро, а відповідач належними та допустимими доказами не довів неправильність заявленої митної вартості, відтак, оскаржуване рішення Волинської митниці ДФС від 09 серпня 2017 року №UA205110/2017/000021/1 підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги - до задоволення.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 640,00 грн., сплачений квитанцією № 0.0.840110175.1 від 01.09.2017 року (а.с.2).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 09 серпня 2017 року №UA205110/2017/000021/1.

Присудити на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС судовий збір у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена в повному обсязі 28 вересня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Д. Ковальчук