Ухвала суду № 69095219, 20.09.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2017 р. Справа № 815/7225/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Косцової І. П.

- Кравченка К.В.,

при секретарі Діденко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.11.2016 року №0042741306, №0042681306.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.11.2016 року №0042741306, №0042681306 - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 09.11.2016 року №0042741306.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 09.11.2016 року №0042681306.

Стягнуто з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3838,22 грн.

В апеляційній скарзі апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є платником податків - самозайнятою особою, яка здійснює незалежну професійну (приватну нотаріальну) діяльність, є приватним нотаріусом, до серпня 2016 року перебувала на обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, а на даний час перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (Том І, аркуші справи 10-12).

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві в період з 14 вересня 2016 року по 27 вересня 2016 року проведена документальна планова виїзна перевірка ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складений акт перевірки №742/26-53-13-06/НОМЕР_1 від 04.10.2016 року (Том V, аркуші справи 233-242).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України, що призвело до нарахування йому податку на доходи фізичних осіб в розмірі 291660,80 грн., п. п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, що призвело до нарахування йому військового збору за 2015 рік в розмірі 15396,36 грн.

На підставі виявлених порушень, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві направлено позивачу податкове повідомлення-рішення №0042681306 від 09.11.2016 року, яким ОСОБА_2 визначена сума грошового зобов'язання з військового збору за податковим зобов'язанням в розмірі 15396,36 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3849,09 грн., податкове повідомлення-рішення №0042741306 від 09.11.2016 року, яким ОСОБА_2 збільшена сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов'язанням в розмірі 291660,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 72915,20 грн. (Том І, аркуші справи 15-19).

Як вбачається з акту перевірки №742/26-53-13-06/НОМЕР_1 від 04.10.2016 року, податковим органом встановлено заниження позивачем чистого оподаткованого доходу в період 2014-2015 років, оскільки позивач не допустив відповідача до проведення перевірки та, відповідно, не надав первинні документи, які підтверджують витрати, а тому дані податкових декларацій за 2014-2015 роки щодо вартості документально підтверджених витрат під час перевірки не підтверджені, податковим органом встановлено заниження оподаткованого (чистого) доходу на суму 1586127,38 грн. та, як наслідок, заниження податку на доходи фізичних осіб в розмірі 291660,80 грн.

Крім того, враховуючи заниження оподаткованого (чистого) доходу позивачем за 2015 рік, з якого сплачується військовий збір, відповідачем нараховані ОСОБА_2 грошові зобов'язання із сплати військового збору за 2015 рік на суму 15396,36 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача первинних документів, які підтверджують його витрати, зазначені в деклараціях про майновий стан і доходи за 2014-2015 роки, пов'язаність цих витрат з нотаріальною діяльністю, їх належний облік та відсутність будь-яких порушень при їх формуванні, а тому у податкового органу відсутні підстави для не прийняття цих витрат як належних, та збільшення чистого оподатковуваного доходу на суму цих витрат та, як наслідок, нарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за податковим повідомленням-рішенням №0042741306 від 09.11.2016 року. А враховуючи необґрунтованість прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення №0042741306 від 09.11.2016 року, суд першої інстанції дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0042681306 від 09.11.2016 року, яким ОСОБА_2 визначена сума грошового зобов'язання з військового збору за податковим зобов'язанням в розмірі 15396,36 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3849,09 грн. також підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 167, 178 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік.

Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою 15 відсотків бази оподаткування такого доходу.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності за формою та порядком визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.

Згідно із ст. 25 Закону України "Про нотаріат" робоче місце (контора) приватного нотаріуса має знаходитись у межах нотаріального округу, в якому приватний нотаріус здійснює нотаріальну діяльність та має відповідати умовам дотримання нотаріальної таємниці, давати можливість кожному приватному нотаріусу, який здійснює нотаріальну діяльність, одночасно та незалежно від іншого приватного нотаріуса здійснювати нотаріальну діяльність, бути захищеним від несанкціонованого проникнення, бути забезпеченим сейфом для зберігання печаток, штампів, металевою шафою для зберігання архіву нотаріуса, бути пристосованим для роботи технічного персоналу з документами у відокремленій від нотаріуса кімнаті.

Згідно із узагальнюючими податковими консультаціями щодо витрат, в тому числі, приватних нотаріусів, затверджених наказами ДПС України №1185 від 24.12.2012 року та Міндоходів №884 від 30.12.2013 року при визначенні сукупного чистого доходу приватних нотаріусів враховуються витрати на: оренду робочого місця, його ремонт; страхування нотаріусів; технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування; охоронна та пожежна сигналізація; металеві двері та ролети, грати, броньована плівка на вікна; металеві шафи та сейфи; інформаційні вивіски; обслуговування технічного обладнання (комп'ютерів, програмне забезпечення, принтери, сканери, ксерокс, факс, телефон, тощо); підключення та користування мережею Інтернет; телекомунікаційні послуги; меблі, програмне забезпечення, електронні бази законодавства, користування реєстрами; виготовлення печатки, штампів; витрати на придбання бланків, нотаріальних книг, журналів, тощо; витрати на придбання канцелярського приладдя; витрати на збереження документів; проходження підвищення кваліфікації, участь в семінарах, придбання літератури, тощо; оплата праці помічників, секретарів, стажистів; відкриття рахунків та їх обслуговування; витрати на поштові, кур'єрські послуги; комунальні витрати; сплата членських внесків нотаріусів на забезпечення самоврядування, тощо (Том V, аркуші справи 195-199).

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем 07.04.2015 року подана до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві за №9081756286 податкова декларація про майновий стан і доходи за 2014 рік, в якій визначена сума загального оподаткованого доходу в розмірі 581243 грн., сума документально підтверджених витрат в розмірі 559703,38 грн., сума чистого оподатковуваного доходу в розмірі 21539,62 грн., з якого сплачені податки .

Крім того, 04.03.2016 року позивачем подана до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві за №1600029460 податкова декларація про майновий стан і доходи за 2015 рік, в якій визначена сума загального оподаткованого доходу в розмірі 1046961 грн., сума документально підтверджених витрат в розмірі 1026424 грн., сума чистого оподатковуваного доходу в розмірі 20537 грн., з якого сплачені податки .

ОСОБА_2 надала до суду первинні документи за період 2014-2015 років, які підтверджують її витрати, пов'язані із здійсненням нотаріальної діяльності, зокрема, видаткові накладні, товарні чеки, квитанції, акти здачі-прийняття робіт, рахунки, виписки про рахунку, з яких вбачається здійснення позивачем витрат на утримання приміщення нотаріальної контори, тобто, комунальні витрати, витрати на оренду, на прибирання та придбання миючих засобів, охорону, користування мережею Інтернет, телефоном; придбання канцелярського приладдя; користування меблями, комп'ютерною технікою, офісними машинами, їх обслуговування, заправка картриджів, тощо; оплата послуг із розміщення зовнішньої реклами; витрати на придбання програмного забезпечення, законодавчої бази "ЛігаЗакон", інформаційно-технічного обслуговування нотаріальної діяльності; витрати на користування транспортним засобом для здійснення виїзних нотаріальних дій; витрати на придбання нотаріальних книг, бланків, конвертів; витрати на придбання води; витрати на сплату членських внесків на забезпечення нотаріального самоврядування, витрати на підвищення кваліфікації, придбання юридичної літератури, тощо .

Також, позивачем надані до суду договори, з яких вбачається оренда позивачем в різні періоди нотаріальної діяльності за 2014-2015 роки офісів за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, укладення договорів на надання послуг з доступу до Інтернету, охорони приміщень, постачання спеціальних бланків, страхування професійної діяльності нотаріуса, прибирання приміщень, оренду меблів, офісних машин, використання програмного забезпечення та баз, інформаційно-технічного обслуговування, забезпечення доступу до реєстрів, телекомунікаційних послуг, комунальних послуг, тощо .

Крім того, позивачем до суду надана зведені таблиці витрат за 2014-2015 роки, які включають в себе всі витрати позивача із зазначенням їх дати, суми, мети та підтверджуючого документу, витрати позивача зазначені в книгах обліку доходів і витрат за цей період.

Будь-яких розбіжностей між даними первинних документів, зведених таблиць, книг обліку доходів та витрат, а також декларацій про майновий стан і доходи за період 2014-2015 року судом не встановлено.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача первинних документів, які підтверджують його витрати, зазначені в деклараціях про майновий стан і доходи за 2014-2015 роки, пов'язаність цих витрат з нотаріальною діяльністю, їх належний облік та відсутність будь-яких порушень при їх формуванні, а тому у податкового органу відсутні підстави для не прийняття цих витрат як належних, та збільшення чистого оподатковуваного доходу на суму цих витрат та, як наслідок, нарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за податковим повідомленням-рішенням №0042741306 від 09.11.2016 року.

Стосовно нарахування позивачу грошового зобов'язання з військового збору за податковим повідомленням-рішенням №0042681306 від 09.11.2016 року.

Так, відповідно до п. п. 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України об'єктом оподаткування військовим збором із ставкою 1,5% є доходи, в тому числі, позивача

Як вбачається із матеріалів справи, податковим органом, враховуючи збільшення оподатковуваного доходу, ОСОБА_2 визначені грошові зобов'язання з військового збору із суми доходу за 2015 рік

Колегія суддів вважає, що неправомірним є також нарахування позивачу військового збору за податковим повідомленням-рішенням №0042681306 від 09.11.2016 року, так як нарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за податковим повідомленням-рішенням №0042741306 від 09.11.2016 року є протиправним.

Доводи податкового органу про відсутність документів, які підтверджують витрати позивача, з посиланням на ст. 44 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивачем не надавалися документи в зв'язку із не допуском посадових осіб ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві до перевірки, про що складений відповідний акт, зазначені обставини не свідчать про відсутність цих документів та в будь-якому випадку ці обставини не обмежують позивача в можливості їх надання до суду, як доказів, для підтвердження обґрунтованості своїх доводів щодо неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень податкового органу.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про наявність правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: І. П. Косцова

Суддя: К.В. Кравченко