Ухвала суду № 69095012, 13.09.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 вересня 2017 рокусправа № 804/191/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чабаненко С.В.

суддів: Прокопчук Т.С. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання:Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування наказу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування наказу від 22.11.2016 №1084 Про організацію проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1).

В обґрунтування позову зазначено, що 20.12.2016 позивачем отримано рекомендований лист Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за №4910703081151, в якому містився наказ від 22.11.2016 №1084 Про організацію проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), яка проводилася з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, тривалістю 5 робочих днів з 12.12.2016. Наказ винесений на підставі п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, у зв'язку з неподанням в установлений законом строк податкової декларації про отримані доходи за 2015 рік. Однак, факт неподання позивачем декларації у встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України) строки не мав місця, з огляду на те, що відповідно до розяснень, опублікованих на офіційному сайті ДФС, термін подання декларації встановлено до 31.12.2016, з огляду на те, що позивач у 2015 році мала право на податкову знижку згідно ст. 166 ПК України. Також, позивач зазначає, що вона подала декларацію про доходи за 2015 рік, направивши її на адресу відповідача засобами поштового зв'язку 12.12.2016, цінним рекомендованим листом за № 4900504804335 від 12.12.2016 з повідомленням про вручення, який отриманий відповідачем 14.12.2016, тобто до початку проведення перевірки. В огляду на викладене, відсутні підстави для здійснення відповідачем перевірки, а тому наказ від 22.11.2016 №1084 є таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Визнаний протиправним та скасований наказ Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 22.11.2016 № 1084 Про організацію проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1). Посилаючись на приписи статей 78, 79 ПК України, суд дійшов висновку, що недотримання визначених даними нормами Кодексу порядку та умов призначення та проведення податкових перевірок, зокрема недотримання строку ознайомлення платника податку з наказом про проведення перевірки до її початку призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні позову. Так, на думку апелянта, суд не врахував, що підставою для проведення перевірки, фактично було невиконання позивачем вимог податкового законодавства щодо подання декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік та декларування доходу, отриманого у 2015 році у вигляді додаткового блага (анулювання кредиторської заборгованості). Про відповідний обовязок позивач неодноразово повідомлялася згідно листів від 03.08.2016 та від 05.09.2016, однак податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2015 рік не подала, у звязку з чим відповідачем прийнятий спірний наказ про проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки від 22.11.2016. Копія наказу та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивачці було надіслано засобами поштового звязку з повідомленням про вручення 23.11.2016 та отримано останньою 20.12.2016. Таким чином, апелянт стверджує, що норми ПК України відповідачем виконані, проте суд не надав цій обставині належної правової оцінки.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення аналогічні вищенаведеному.

Позивач щодо доводів апеляційної скарги заперечила та просила постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення сторін та перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до наявних у справі доказів судом першої інстанції було встановлено, що на адресу ОСОБА_1 надійшов рекомендований лист Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за №4910703081151, в якому містився наказ від 22.11.2016 №1084 Про організацію проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), яка проводилася з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, тривалістю 5 робочих днів з 12.12.2016, який одержано позивачем 20.12.2016.

Як встановлено судом з тексту оскарженого наказу, підставою його прийняття стало неподання ОСОБА_1 в установлений законом строк податкової декларації про отримані доходи за 2015 рік, що у відповідності до положень п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України є підставою для призначення позапланової перевірки платника податків.

Так, ОСОБА_1 в Акціонерному комерційному інноваційному банку УкрСиббанк отримано на підставі договору від 09.11.2006 №11073862000 кредитні кошти в іноземній валюті у сумі 184960 дол. США, що по курсу в гривні еквівалентно 934048,00 грн. (станом на момент отримання).

На забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором сторонами 09.11.2006 укладено іпотечний договір №11073862000/1, за яким позивач передав в іпотеку придбану за отримані від АКІБ УкрСиббанк кредитні кошти, квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Матеріалами справи підтверджено, що кредитні кошти за вказаним договором позивачем не були повернуті банку в повному обсязі та 27.10.2015 ПАТ УкрСиббанк прийнято рішення про анулювання боргу ОСОБА_1 у розмірі 72850,41 дол. США (що еквівалентно 1668703,92 грн.), про що позивачу направлено повідомлення від 27.10.2015 за вих. № 31-1-61/201

В свою чергу відповідачем на адресу ОСОБА_1 направлено лист №25399/Д/04-63-13-01 від 03.08.2016 Про надання річної податкової декларації із зазначенням, що нею не було подано у встановлені строки декларацію про доходи за 2015 рік, із терміном подання до 01.05.2016, також вказаним листом відповідач запитував такі документи: кредитний договір, додаткову угоду до кредитного договору та повідомлення про анулювання боргу, пояснення з цього приводу.

Цінним рекомендованим листом за № 1908/1 від 19.08.2016 з описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення ОСОБА_1 надані до контролюючого органу запитувані документи та повідомлено податковий орган про той факт, що вона має право на податкову знижку у 2015 році, у звязку зі сплатою процентів по кредитному договору від 09.11.2006 №11073862000 у вказаний податковий період. При цьому позивачем надана виписка за кредитним договором від 09.11.2006 №11073862000 та довідка від 26.07.2016, видані АТ УКРСИББАНК, з яких вбачається, що протягом 2015 року ОСОБА_1 вносилися кошти для погашення процентів за вказаним кредитним договором.

Цінним рекомендованим листом за №4900504804335 від 12.12.2016 з описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення позивачем направлено на адресу відповідача декларацію про доходи за 2015 рік, який отриманий відповідачем 14.12.2016, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Однак, відповідачем, незважаючи на вказані обставини та положення п.166.1.2 ст. 162 ПК України було прийнято оскаржений наказ від 22.11.2016 №1084 Про організацію проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), з підстав неподання в установлений законом строк податкової декларації про отримані доходи за 2015 рік.

Задовольняючи позов, суд, виходячи з аналізу ст. ст. 164, 166 ПК України дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для призначення документальної позапланової перевірки, що доводами апеляційної скарги не спростовується.

Так, згідно п. 78.1.2. п. 78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, в тому числі, у разі неподання платником податків в установлений законом строк податкової декларації, розрахунків, звіту про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Відповідно до положень пп. д п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не повязаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Як передбачено п.179.1 та п.179.2 ст.179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу та згідно з п. 179.7 означеної норми ПК України, фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

За приписами пп. 14.1.170 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковою знижкою для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, є документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пп. пп. 166.1.1, 166.3.1 п. 166.1 ст. 166 цього Кодексу, платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати: частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 цього Кодексу.

Згідно з п. 175.1 ст. 175 зазначеного Кодексу, платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів. Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПК України).

Отже, частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом позивач правомірно включила до складу податкової знижки, що надало їй право, з урахуванням положень п. п. 166.1, 166.2 ст.162 ПК України, відобразити підстави для нарахування такої знижки із зазначенням конкретних сум у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що висновок суду щодо дотриманням позивачем строків подання податкової декларації про майновий стан та доходи узгоджується з вищенаведеними приписами податкового законодавства.

Також суд надав правильну правову оцінку доводам позивача щодо несвоєчасного отримання спірного наказу. Так, позивач отримала спірний наказ Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 22.11.2016 за № 1084 лише 20.12.2016.

Згідно п. 79.2 ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Крім того, право платника податків бути присутнім під час проведення документальних невиїзних перевірок закріплено пп.17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України.

Отже, дотримання встановлених законодавством умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень може бути належною підставою для їх винесення. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Отже, посилаючись на правову позицію щодо застосування зазначених норм матеріального права, висловлену колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14 та в постанові від 16.02.2016 по справі №826/12651/14, суд дійшов правомірного висновку про протиправність спірніого наказу, оскільки останній не відповідає приписам ст. ст. 78, 79 ПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, а тому колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ДПІ у Соборному районі м. Дніпра слід відмовити, а постанову суду, як законну і обґрунтовані, слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2017 року по справі № 804/191/17 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:С.В. Чабаненко

Суддя:Т.С. Прокопчук

Суддя:А.В. Шлай