Постанова № 69094480, 19.09.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2017 р. Справа № 914/577/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т.Б.

судді Мирутенко О.Л.

Якімець Г.Г.

при секретарі Борщ І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Михальська - Гибрик І.М. (представник за довіреністю)

від відповідача (скаржника) - ОСОБА_3 (представник за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м.Львів, від 22.06.2017 року

на рішення господарського суду Львівської області від 07.06.2017р. (суддя О.Запотічняк)

у справі № 914/577/17

за позовом: Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, м.Львів,

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м.Львів,

про: демонтаж тимчасової споруди на вул. Лисеницькій,5 у м.Львові.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 07.06.2017р. у справі № 914/577/17 позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 демонтувати тимчасову споруду торгівельного призначення на АДРЕСА_1.

Рішення суду мотивоване тим, що відсутність договору оренди та паспорту прив"язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності у відповідача є підставою для демонтажу спірної тимчасової споруди.

В апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи це тим, що у матеріалах справи немає належних та допустимих доказів наявності підстав для зобовязання демонтажу спірного МАФ.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що між сторонами укладено Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Львівській міській раді 16.06.2009 року за №Л- 1053, із змінами зареєстрованими у Львівській міській раді 31.10.2014 р. за № 1998.

Проте у матеріалах справи зазначений Договір оренди земельної ділянки відсутній. Представники сторін пояснили, що такий Договір вони втратили.

Разом з тим, у матеріалах справи наявна засвідчена копія Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Львівській міській раді 16.06.2009 року за №Л- 1053. із змінами, зареєстрованими у Львівській міській раді 31.10.2014 р. за № 1998 (а.с.14), згідно якої пункт 1 викладено у наступній редакції: «Орендодавець на підставі ухвал Львівської міської ради від 26.07.2012 року № 1675 «Про затвердження Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі - продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м. Львові» (зі змінами), від 25.12.2014 року № 4250 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Львова», від 23.04.2014 № 4526 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові», від 23.04.2015 року № 4527 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення тимчасової споруди.

Пункт 5 викладено у наступній редакції: «договір укладено терміном до 30.12.2016 року».

Пункт 15 викладено у наступній редакції: «Земельна ділянка передається в оренду для розміщення тимчасової споруди».

У матеріалах справи відсутні докази укладення інших Додаткових угод до Договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Львівської міської ради від 30.06.2016 року № 629 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 року № 4527 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова» тимчасову споруду, розміщену на АДРЕСА_1, вилучено з Комлексної схеми розміщення тимчасових споруд.

Листом від 19.10.2016 року позивач звернувся до відповідача про демонтаж споруди.

Оскільки відповідач порушував правила здійснення торгівлі до нього застосовувався адміністративний штраф (а.с.15, Постанова 285 від 22.12.2016 року).

Згідно копії паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької дільяності у АДРЕСА_1 (ФОП ОСОБА_4), такий дійсний до 30.12.2016 року.

Відповідно до Розпорядження № 4 від 10.01.2017 р. "Про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди на АДРЕСА_1" ФОП ОСОБА_4 зобов'язано добровільно демонтувати власним силами тимчасову споруду, встановлену на АДРЕСА_1 в десятиденний термін з часу отримання розпорядження, у зв'язку з вилученням тимчасової споруди на АДРЕСА_1, з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд у м.Львові за неодноразові порушення вимог рішення виконкому ЛМР від 20.10.2010 року № 1768 « Про заборону роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом» та скаргами мешканців.

У матеріалах справи відсутні докази недійсності чи визнання незаконним вищенаведеного Розпорядження.

13.02.2017 р. складено акт обстеження, у якому зазначено про те, що ФОП ОСОБА_4 вимоги розпорядження районної адміністрації № 4 від 10.01.2017 р. не виконав.

Предмет позову - зобов'язання щодо ФОП ОСОБА_4 здійснити демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди на АДРЕСА_1.

Відповідач доказів демонтажу спірної тимчасової споруди як в суді першої інстанції, так і під час перегляду оскаржуваного рішення в суді апеляційної інстанції не надав.

В суді апеляційної інстанції представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №464/3715/17 про визнання протиправним та скасування розпорядження Личаківської районної адміністрації «Про демонтаж тимчасової споруди ФОП ОСОБА_4, на АДРЕСА_1», що розглядається Сихівським районним судом м.Львова, мотивуючи це тим, що вирішення даного спору безпосередньо пов'язано зі спором у справі №464/3715/17, адже Сихівським районним судом будуть встановлені обставини, що можуть вплинути на встановлення обставин та оцінку доказів у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно зі статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Зважаючи на наведене, та зважаючи на те, що апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції на момент його винесення, а відтак, оскаржуване розпорядження на момент розгляду справи в суді першої інстанції було чинним та законним, апеляційний суд вважає, що справа №464/3715/17 не є пов'язаною з даною справою. Крім того, у випадку визнання іншим судом оскаржуваного розпорядження недійсним, заявник не позбавлений скористатися правом на перегляд справи за нововиявленими обставинами. Також, як правильно зазначив представник позивача, оскаржуване відповідачем розпорядження не є виключною та єдиною підставою поданого у даній справі позову.

Відтак, апеляційний суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі.

Відповідно до ст.144 Конституції України та ч.1 ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів місцевого самоврядування, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають (ч.4 ст.20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

Статтею 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельнихвиробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Як вбачається із Додаткової угоди (договору) до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Львівській міській раді 16.06.2009р. за № Л-1053, із змінами, зареєстрованими у Львівській міській раді 31.10.20014р. за №Л-1998, сторони погодили продовження дії Договору оренди земельної ділянки на строк до 30.12.2016р., зокрема, на підставі ухвали Львівської міської ради № 4526 від 23.04.2015р. "Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові", що передбачає виготовлення паспорту прив'язки тимчасової споруди.

Пунктом 1.3. Положення та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у місті Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 4526 від 23.04.2015р. (в редакції, чинній станом на момент винесення розпорядження, закінчення договору оренди та спірних правовідносин) передбачено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з врахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без влаштування фундаменту. Самовільно встановлена тимчасова споруда - тимчасова споруда, яка встановлена за відсутності одного із документів, передбачених цим положенням: ухвали міської ради; договору оренди земельної ділянки чи договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою; паспорту прив'язки тимчасової споруди.

Згідно пп..1.5, 1,7 1.8 зазначеного Положення тимчасові споруди, перелічені у цих Правилах, є тимчасовими спорудами і не є об'єктами нерухомого майна. Дія цих Правил поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форми власності та відомчої належності, а також на фізичних осіб, які встановлюють тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові.Для розміщення групи ТС розробляється єдиний паспорт прив'язки тимчасових споруд з прив'язкою кожної окремої тимчасової споруди, з відображенням благоустрою прилеглої території та інженерного забезпечення (на топографо-геодезичній основі М 1:500).

Згідно п.п. 2.1,2.2, 2.3 Положення розміщення тимчасових споруд здійснюється замовником відповідно до паспорту прив'язки, плану земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки або договору окремих конструктивних елементів благоустрою. Місце встановлення тимчасових споруд повинно відповідати адресі, вказаній у паспорті прив'язки, та плану земельної ділянки або схемі прив'язки. Термін розміщення тимчасових споруд не може перевищувати термін дії договору оренди земельної ділянки або договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою, встановлений ухвалою міської ради.

Розділом 4. Положення передбачено Порядок продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки. Зокрема, для продовження терміну дії договору оренди землі заявник подає в управління "Дозвільний офіс" або у відділ "Центр надання адміністративних послуг" зазначений у відповідному Розділі пакет документів.

У матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача з відповідним пакетом документів для поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначений Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011р. (далі - Порядок).

Умовами пунктів 2.1., 2.20, 2.21, 2.30 та 2.31 Порядку передбачено, що підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди; встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив'язки; відхилення від паспорта прив'язки тимчасової споруди не допускається, у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу; розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється.

Отже, відсутність договору оренди, поновленого на новий строк, та паспорту прив"язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності у відповідача є підставою для демонтажу спірної тимчасової споруди.

Не заслуговують на увагу доводи про те, що спірна тимчасова споруда належить третій особі - ОСОБА_5, оскільки як вбачається з матеріалів справи - такій належить приміщення (нерухоме майно) по АДРЕСА_1. Проте, у даному випадку, спір стосується саме тимчасової споруди, що не є нерухомими майном.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність позовних вимог про демонтаж самочинно встановленої тимчасової споруди на АДРЕСА_1, оскільки така встановлена відповідачем самовільно, без відповідних належних документів.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

У свою чергу, скаржник не навів обґрунтованих доводів та підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору в порядку ст.49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 07.06.2017р. у справі № 914/577/17 - залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м.Львів, від 22.06.2017 року - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 25.09.2017 р.

Головуючий суддя Бонк Т.Б.

Судді Мирутенко О.Л.

Якімець Г.Г.