Постанова № 69094452, 18.09.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.09.2017 справа №908/686/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Чернота Л.Ф. Зубченко І.В., Радіонова О.О.при секретарі судового Шемякіній Є.О.

засідання

за участю представників

сторін :

від позивача: не з»явились

від відповдача: не з»явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства

"УКРПІВДЕНВУГІЛЛЯ", м.Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької областівід06.06.2017р. (повний текст 12.06.2017 р.)у справі№908/686/17 ( суддя Корсун В.Л.)за позовом до Комунальної установи "Молочанська психіатрична лікарня" Запорізької обласної ради, м.Молочанськ, Запорізька область Приватного підприємства "Укрпівденвугілля", м. Запоріжжя про повернення майна переданого на зберігання

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 р. Комунальна установа «Молочанська психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради, м. Молочанськ, Запорізька область звернулась до господарського суду Запорізької області з позовною заявою б/н від 03.04.2017 р. до Приватного підприємства «Укрпівденвугілля», м. Запоріжжя про повернення майна переданного на зберігання (а.с. 3-5).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.06.2017 р. по справі №908/686/17 позов Комунальної установи «Молочанська психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради, м. Молочанськ, Запорізька область до Приватного підприємства "Укрпівденвугілля", м.Запоріжжя про повернення майна переданого на зберігання задоволено (а.с.86-89).

Зобов'язано Приватного підприємства «Укрпівденвугілля», м.Запоріжжя повернути Комунальній установі «Молочанська психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради, м. Молочанськ, Запорізька область вугілля кам'яне АС 6-13 у кількості 319340 кг вартістю 798 346 грн.79 коп.

Стягнуто з Приватного підприємства «Укрпівденвугілля», м.Запоріжжя на користь Комунальної установи «Молочанська психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради, м. Молочанськ, Запорізька область 11 975 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство «Укрпівденвугілля», м. Запоріжжя звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н та б/д на рішення господарського суду Запорізької області від 06.06.2017 р. по справі №908/686/17 за змістом якої скаржник просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 06.06.2017 р. та ухвалити нове рішення по справі №908/686/17, яким відмовити у задоволенні позовних вимог (101-109).

В апеляційні скарзі скаржник посилається на невідповідність в рішенні висновків суду фактичним обставинам справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, посилається на порушення і неправильне застосування норм матеріального права.

Вважає, що судом при розгляді справи та винесенні рішення помилково не враховано наявність форс-мажорних обставин, які вплинули на виконання обов'язків сторонами договору зберігання. Скаржник, визначає, що суд першої інстанції невірно визначив правову природу відносин сторін договору та обов'язків що з нього випливають.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2017 р. сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Чернота Л.Ф., судді: Радіонова О.О., Марченко О.А. (а.с.96).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2017 р. було прийнято апеляційну скаргу у справі №908/686/17 до провадження, справу призначено до розгляду на 28.08.2017 р. 0 14:15 год. (а.с.97).

23.08.2017 р. на електронну адресу Донецького апеляційного господарського суду від Комунальної установи «Молочанська психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради надішов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає, що підстави зазначені в апеляційній скарзі, є надуманими та необґрунтованими, а рішення господарського суду Запорізької області від 06.06.2017 р. є законним. (а.с.126-130). Судова колегія розглянула вищезазначений відзив та долучила його до матеріалів справи.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Марченко О.А , 28.08.2017 р. здійснено повторний авоматизований розподіл справи №908/686/17, яким сформовано нову колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чернота Л.Ф., судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О. (а.с.131-132).

Представник відповідача у судовому засіданні 28.08.2017р. надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Запорізької області від 06.06.2017 р. скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Надав клопотання про долучення доказу, а саме копію Висновку Запорізької торгово-промислової палати Вих. №03.4/313 від 27.06.2017 р.(а.с.135-136).

28.08.2017 р. ухвалою Донецького апеляційного господарського суду з метою дослідження та з'ясування фактичних обставин справи, для всебічного, повного і об'єктивного розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відкладення розгляду справи на 18.09.2017 р. (а.с.138).

18.09.2017 р. представники сторін в судове засідання не з'явились про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с.125). Але, 15.09.2017 р. через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення та заява про відкладення розгляду справи. Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін, адже наявних матеріалів і витребуваних додатково відомостей достатньо для надання належної правової оцінки правовідносинам у цій справі.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання ( а.с.148).

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться у справі №908/686/17.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 06.06.2017 р. відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 14.11.2016 р. між Приватним підприємством "Укрпівденвугілля" (замовник) в особі директора Осипчук І.О., що діє на підставі Статуту з однієї сторони та Комунальною установою "Молочанська психіатрична лікарня" Запорізької обласної ради (учасник) в особі головного лікаря Омельченко А.І., що діє на підставі Статуту з другої сторони укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 45 (а.с.9-10).

Відповідно до п. 1.1. договору, учасник зобов'язується у 2016 році передати у власність товар: код 05.10.1 (09111000-0) - вугілля кам'яне (вугілля та паливо на вугільній основі) - 700 т. згідно специфікації затвердженої замовником. Замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Учасник надає замовникові товар, а замовник отримує товар та сплачує вартість товару за цінами, які зазначені у специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною , згідно п. 1.2. договору.

Пунктом 3.1. договору сторони передбачили, що ціна договору становить 1 749 993,00 грн., без ПДВ.

Згідно із п. 4.1. договору, розрахунки за поставлені товари здійснюються на підставі статей Бюджетного кодексу України та на умовах можливої відстрочки платежу строком на 30 календарних днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за товари здійснюватиметься на протязі 10 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що оплата за товар здійснюється по факту поставки безготівковим розрахунком. Замовник здійснює оплату товару учаснику на підставі наданого рахунку та накладної.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.16 р., відповідно до п. 10.1. договору.

Суд першої інстанції не дослідив зміст вищевказаного договору. За предметом договору саме Приватне Підприємство "Укрпівденвугілля» є замовник, а Комунальна установа "Молочанська психіатрична лікарня" Запорізької обласної ради є учасник. Але, фактичні обставини справи не відповідають змісту п.4.3 договору.

Відповідно до накладних №120 та №121 від 14.11.16 р. Приватним підприємством "Укрпівденвугілля" відпущено, а комунальною установою "Молочанська психіатрична лікарня" ЗОР отримано товар, саме вугілля кам'яне АС 6-13 в кількості 700 тон (за ціною 2 499,99 грн./т.) на загальну суму 1 749 993,00 грн.

Згідно із платіжними дорученнями, а саме від 21.11.16 № 344 на суму 85 266,39 грн., від 25.11.16 № 330 на суму 1 019 732,61 грн. та від 25.11.16 № 457 на суму 644 994,00 грн. КУ "Молочанська психіатрична лікарня" ЗОР перераховано грошові кошти ПП "Укрпівденвугілля" на загальну суму 1 749 993,00 грн. за вугілля згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти від 14.11.16 № 45 та накладних від 14.11.16 № 120 і № 121 (належним чином посвідчені копії вказаних накладних та платіжних доручень долучені до матеріалів справи).

З огляду на викладене, умови договору №45 від 14.11.2016 р. виконано сторонами у повному обсязі, незважаючи на той факт, що було допущено помилку під час укладання договору.

29.11.16 р. між комунальною установою "Молочанська психіатрична лікарня" Запорізької обласної ради (поклажодавець) та приватним підприємством "Укрпівденвугілля" (зберігач) укладено договір складського зберігання №б/н, за умовами якого (п. 1.1. договору) поклажодавець передає, а зберігач приймає та зобов'язується зберігати майно, яке придбане за кошти державного бюджету.

Згідно із п. 2.1. договору від 29.11.16, найменування майна та кількість: Вугілля кам'яне АС 6-13 - 700 тон.

Відповідно до п. 2.3. договору від 29.11.16, загальна вартість: 1 749 993,00 грн.

Пунктом 3.1. договору від 29.11.16 передбачено, що поклажодавець передає майно зазначене в п. 2 цього договору, не пізніше дати відміченої в п. 3.3. цього договору у відповідності з накладною (актом, описом).

Зберігач на підтвердження прийнятого майна видає накладну (п. 3.2. договору від 29.11.16).

Пунктом 3.3. договору від 29.11.16 сторони передбачили, що строк зберігання: початок 29.11.16; кінець 01.04.17.

Згідно із п. 3.4. договору, щомісячно Поклажодавець одержує на свої потреби необхідну кількість зберігаємого майна, видаючи Зберігачу необхідні бухгалтерські документи, що свідчать про використання частини зберігаємого (зазначено судом дослівно).

Відповідно до п. 4.1. договору, збереження майна здійснюється безоплатно, доставка необхідної кількості майна на потреби Поклажодавця здійснюється Зберігачем за свій рахунок.

Розділом 5 "Права та обов'язки" договору від 29.11.16 сторони передбачили, що

Зберігач:

- Зберігає майно протягом строку вказаного в п. 3.3. цього договору.

- Приймає всі заходи встановлені цим договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення збереження майна.

- Повернути Поклажодавцю майно, яке було передане на зберігання, навіть якщо строк зазначений в п. 3.3. цього договору не скінчився.

- Нести відповідальність за втрату, нестачу майна.

- Не має права без дозволу Поклажодавця користувався майном, а також передавати його на використання іншим особам.

Поклажодавець:

- Передає майно на збереження на зазначений строк дії договору.

- Приймає майно по закінченню строку дії договору, з урахуванням використаного згідно бухгалтерських документів на свої потреби.

- Вимагати виконання Зберігачем умов цього договору.

У разі порушення своїх обов'язків по цьому договору сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством, згідно п. 6.1. договору.

Сторони не несуть відповідальності у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), відповідно до п.6.3 вищевказаного довору.

Згідно із п. 7.1. договору від 29.11.16, договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 01.04.17.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Розглядаючи справу по суті спору судом враховано, що вказаний договір складського зберігання від 29.11.16р. № б/н в установленому законом порядку не розірвано, та не визнано недійсним.

У даному випадку, статтею 936 ЦК України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно із ч. 1 ст. 938 ЦК України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Обов'язок зберігача повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (частина 1 ст. 949 ЦК України). Статтею 953 ЦК України унормовано, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, КУ "Молочанська психіатрична лікарня" ЗОР на виконання умов договору складського зберігання від 29.11.16 № б/н передано відповідачу на зберігання 700 тон вугілля АС 6-13 за ціною 2499,99 грн./т. на загальну суму 1 749993,00 грн., що підтверджується накладною від 29.11.16 № б/н. (а.с.19).

В свою чергу, ПП "Укрпівденвугілля" на виконання умов договору було передано позивачу із зберігання 380,660 тон вугілля АС 6-13 на загальну суму 951 646,21 грн., що підтверджується накладними № б/н, а саме: від 30.11.16 у кількості 38,290 тон на суму 95 724,62 грн.;від 13.12.16 у кількості 32,910 тон на суму 82 274,67 грн.;від 16.01.17 у кількості 79,300 тон на суму 198 249,21 грн.; від 18.01.17 у кількості 39,800 тон на суму 99 499,60 грн.;від 20.01.17 у кількості 40,300 тон на суму 100 749,60 грн.;від 25.01.17 у кількості 59,120 тон на суму 147 799,41 грн.; від 26.01.17 у кількості 9,300 тон на суму 23 249,91 грн.; від 31.01.17 у кількості 18,500 тон на суму 46 249,82 грн.;від 03.03.17 у кількості 26,520 тон на суму 66 299,73 грн.; від 07.03.17 у кількості 19,220 тон на суму 48 049,81 грн.;від 09.03.17 у кількості 17,400 тон на суму 43 499,83 грн.

Тобто, було виконано частково умови вищевказаного договору.

21.03.2017 р. відповідачем направлено повідомлення про форс-мажорні обставини та пропозиція щодо укладення додаткової угоди (а.с. 45). А саме, про існування торгівельної блокади у зоні проведення антитерористичної операції та наявність блокади торгівельних шляхів Донбасу виникли форс-мажорні обставини щодо виконання умов договору зберігання. А тому, вбачається за доцільне призупинити виконання обов'язку учасника договору.

Із зазначеного повідомлення вбачається, що майно визначене за договором зберігання знаходиться на території непідконтрольній Україні. Тому, відповідачем було вжито заходів щодо врегулювання виконання умов договору.

У подальшому, вимогою від 24.03.17 № 620/5 КУ "Молочанська психіатрична лікарня" ЗОР звернулась до відповідача з проханням виконати умови договору складського зберігання від 29.11.16 № б/н та повернути залишок кам'яного вугілля АС 6-13 у кількості 319 340,00 кг. на загальну суму 798 346,79 грн.

Із матеріалів справи вбачається, ПП "Укрпівденвугілля" розглянувши КУ "Молочанська психіатрична лікарня" ЗОР від 24.03.17 №620/5 (а.с.20) запропонувало комунальній установі, відповідно до листа від 26.03.17р. змінити умови договору, шляхом укладення додаткової угоди, розірвати договір та припинити зобов'язання сторін шляхом укладання додаткової угоди внаслідок наявності форс-мажорних обставин. У цьому випадку, ПП "Укрпівденвугілля" зобов'язується перерахувати гроші за ненадане через форс-мажорні обставини вугілля за вимогою комунальної установи, на засвідчені реквізити. Також одним із пунктів вказаного листа ПП "Укрпівденвугілля" повідомляло КУ"Молочанська психіатрична лікарня" ЗОР , що не прийняття комунальною установою рішення з вказаного питання та не надання письмової відповіді буде свідчити про те, що комунальна установа у цій справі зловживає своїм правом та самоусувається від вирішення вказаного питання (а.с. 46, 62).

Позивач не погодився на пропозиції відповідача та звернувся з позовною заявою до суду першої інстанції з вимогою зобов'язати Приватне підприємство «Укрпівденвугілля» повернути Комунальній установі «Молочанська психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради вугілля кам'яне АС 6-13 319 340 кг вартістю 798346,79 грн. При цьому посилається на той факт, що відповідачем не надано доказів про форс-мажорні обставини (а.с.69-71).

Дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що жодною із сторін не оспорювалась загальна кількість заявленого до повернення вугілля кам'яного АС 6-13 (319 340 кг) вартістю 798 346,79 грн.

Як вже було зазначено вище, в розділі 5 "Права та обов'язки" договору від 29.11.16р. сторони передбачили, що зберігач, зокрема, зобов'язаний повернути поклажодавцю майно, яке було передане на зберігання, навіть якщо строк зазначений в п. 3.3. цього договору не скінчився.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вимогами ст.ст. 43, 33, 34 ГПК України унормовано, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

15.10.14р. набрав чинності Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення анти терористичної операції" від 02.09.14 № 1669-VII. Преамбулою до вказаного Закону передбачено, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Приписами ст. 10 зазначеного Закону встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Копія сертифікату Вих.№03.4/313 від 27.06.2017 р., яка була надана відповідачем до апеляційної скарги не була предметом розгляду в суді першої інстанції, також відповідач не надав належних та допустимих доказів, коли саме звернувся с запитом до Запорізької торгово-промислової палати. А тому, клопотання Приватного підприємства «Укрпівденвугілля», м. Запоріжжя про залучення до матеріалів справи копії сертифікату Запорізької торгово-промислової палати Вих.№03.4/313 від 27.06.2017 р. як доказ по справі відхиляється, як необґрунтоване.

У даному випадку, під час укладання договору у 2016 році сторонам було відомо про дію чинного із 15.10.14 р. Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.14 № 1669-VII.

Існування Указу Президента України №62/2017 від 15.03.2017 р. про припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей шляхом залізничного та автомобільного сполучення є реалізація пунктів 1 і2 Мінського «Комлексу заходів» від 12 лютого 2015 року.

Крім того, відповідач посилається на намір укласти мирову угоди між сторонами, але відсутні докази направлення позивачу проекту заяви про затвердження мирової угоди у справі за №908/686/17 (а.с.117). Тому, неможливо встановити чи дійсно розглядалось це питання сторонами.

Дослідивши матеріали справи судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 06.06.2017 року у справі №908/686/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Укрпівденвугілля», м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 06.06.2016 р. у справі №908/686/17 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 06.06.2016 р. у справі №908/686/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді І.В.Зубченко

О.О.Радіонова

Надруковано5 прим.:1-відповідачу,1-представнику відповідача,1 -позивачу,1- у справу, 1-ГСЗО