Постанова № 69094450, 18.09.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2017 р. Справа№ 910/24329/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Баранця О.М.

Калатай Н.Ф.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.

від представників сторін :

прокурор не з'явився

Позивача не з'явився

Відповідача Крот О.В.

Третьої особи не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної екологічної інспекції у Чернігівській області

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2017 по справі

№ 910/24329/16 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави, в особі Киселівської сільської ради Менського району Чернігівської області

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна екологічна інспекція у Чернігівській області

про стягнення 79 337, 20 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2017 по справі №910/24329/16 залишено без розгляду позов Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави, в особі Киселівської сільської ради Менського району Чернігівської області до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 79 337, 20 грн.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Державна екологічна інспекція у Чернігівській області звернулася до Київського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2017 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Також апелянт звернувся з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 колегією суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді Баранець О.М., Калатай Н.Ф. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду 18.09.2017.

14 вересня 2017 року представником апелянта подано клопотання про розгляд справи без участі представника.

14 вересня 2017 року заступником прокурора області подано пояснення по справі.

В судове засідання 18.09.2017 з'явився представник відповідача.

Представники позивача, третьої особи та прокурор в судове засідання не з'явились.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представники позивача, третьої особи та прокурор повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а також враховуючи строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, передбачені ст. 102 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників позивача, третьої особи та прокурора.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2017.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Заступник прокурора Чернігівської області звернувся до суду в інтересах держави, в особі Киселівської сільської ради Менського району Чернігівської області, з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 79337 грн. 20 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що відповідач завдав шкоду державі недодержанням останнім, як постійним лісокористувачем, вимог законодавства щодо забезпечення охорони лісу, розташованого в межах лінії Бахмач-Хоробичі, квартал 9, 68 кілометр, пілет 9, права сторона колії, внаслідок чого на вказаній території невідомими особами здійснено незаконну порубку десяти дерев, що зафіксовано в акті огляду місця вчинення порушення лісового законодавства від 28.10.2016, складеного ВП "Бахмацька дистанція захисних лісонасаджень" ПАТ "Укрзалізниця".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2017 вищезазначений позов залишено без розгляду, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81, 86 ГПК України, з огляду на неправильне визначення прокурором позивача по справі, оскільки земельна ділянка (де вчинено незаконну порубку лісу) знаходиться на території Олександрівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Української залізниці, приходить до висновку про передчасність рішення місцевого господарського суду про залишення позовної заяви без розгляду, на підставі п. 1 ч.1 ст. 81 ГПК України, виходячи з наступного.

Статтею 121 Конституції України встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

З позовної заяви вбачається, що прокурором визначено позивачем Киселівську сільську раду Менського району Чернігівської області, оскільки незаконна рубка дерев мала місце на території вищезазначеної ради.

В той же час, місцевий господарський суд, встановив, що відповідно до Державного акту на право постійного користування від 13.07.2000 №ІІ-ЧН №002191 ДТГО "Південно-Західна Залізниця" є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 23,73 га для виробничих потреб залізниці на території Киселівської сільської ради Менського району Чернігівської області, згідно з планом зовнішніх меж землекористування, а також, відповідно до Державного акту на право постійного користування від 17.05.2000 №ІІ-ЧН №002191, ДТГО "Південно-Західна Залізниця" є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 81,617 га для виробничих потреб залізниці на території Олександрівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області, згідно з планом зовнішніх меж землекористування.

Так, на підставі технічного звіту з інвентаризації земель смуги відведення ДТГО "Південно-Західна Залізниця" на території Корюківського району (дільниця Бахмач - Щорс), а також Технічного звіту з інвентаризації земель смуги відведення ДТГО "Південно-Західна Залізниця" на території Менського району Киселівської сільської ради місцевий господарський суд прийшов до висновку, що земельна ділянка, на якій було виявлено самовільну рубку лісу, відповідно до акту огляду місця вчинення порушення від 28.10.2016 (лінія Бахмач-Хоробичі, квартал 9, 68 кілометр, пікет 9, права сторона колії), знаходиться на території Олександрівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення. Підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів, відповідно до законодавства, на основі принципів сталого розвитку.

Згідно з п.5 ст.64 (Основні вимоги щодо ведення лісового господарства) Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.86 та ст.90 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

В свою чергу, згідно з п.5 ч.2 ст.105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Відповідно до ст.107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, факт незаконної вирубки дерев підтверджується Актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 28.10.2016, в якому зазначено, що у Бахмацькій дистанції захисних лісонасаджень Менська виробнича дільниця лінія Бахмач-Хоробичі, квартал 9, 68 кілометр, пікет 9, права сторона колії виявлено незаконну вирубку дерев. Колегія суддів звертає увагу, що в акті зазначено саме Менську виробничу дільницю.

За даним фактом 28.10.2016 слідчим Менського відділу поліції (за територіальною підвідомчістю) проведено огляд місця події, про що складено Протокол огляду, в якому вказано, що місцем події є ліси, що розташовані на відстані близько 9000 м. від села Киселівка.

Згідно з інформацією Відділу у Менському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області земельна ділянка, що знаходиться в Чернігівській обл., Менському районі, Киселівській сільській раді, дільниця Бахмач-Щорс, км. 65+947 - км. 67+751, відповідно до Державного акту серії ІІ-ЧН №002191 від 13.07.2000, перебуває в користуванні ПАТ "Укрзалізниця".

Крім того, прокурором надана довідка, складена інженером-землевпорядником ОСОБА_4, кваліфікаційний сертифікат №011501 від 15.11.2013, свідоцтво серії В03 №306637, згідно з якою порубка 10 дерев породи дуб, виявленої на 67-68 км залізничної колії перегону Мена-Низьківка, проведена на території Киселівської сільської ради Менського району.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що порубка дерев здійсненна на лінії Бахмач-Хоробичі, квартал 9, 68 кілометр, пікет 9, права сторона колії, що підтверджується актом огляду місця вчинення порушення лісового господарства від 28.12.2016.

В ході розгляду апеляційної скарги представником ПАТ "Укрзалізниця" зазначено, що слідчі дії за фактом вчинення порушення від 28.10.2016 (лінія Бахмач-Хоробичі, квартал 9, 68 кілометр, пікет 9, права сторона колії) проводяться слідчим відділом Менського району Чернцгівської області.

Відповідно до п. 4.9 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" суд залишає позов без розгляду, якщо позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

При цьому, суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського міста Києва - скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області задовольнити.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2017 по справі №910/24329/16 скасувати.

3.Матеріали справи №910/24329/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді О.М. Баранець

Н.Ф. Калатай