Постанова № 69094279, 19.09.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2017 року Справа № 904/10340/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Дармін М.О. (доповідач)

судді: Іванов О.Г., Кузнецова І.Л.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

За участю прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської обл. ОСОБА_1, посвідчення № 036676 від 11.12.2015 р.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №7/10-2571 від 28.12.2016 р., ;

представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2017р. у справі № 904/10340/16

за позовом Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб", м. Дніпро

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонінвестгрупп", м. Кривий Ріг

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство "Цесія", м. Дніпро

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпро, м. Дніпро

за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства", м. Дніпро

про витребування нежитлового приміщення

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2017р. у справі № 904/10340/16 (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено.

Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю Ренессанс-Клуб на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення №145 по вул. Терещенківська (вул. Червоного козацтва), буд. 22 у м. Дніпро.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Ренессанс-Клуб на користь Прокуратури Дніпропетровської області 1 378, 00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 344, 50 грн. витрат по сплаті судового збору по забезпеченню позову.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необєктивне та неповне зясування всіх обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апелянт вважає, що місцевий господарський суд в порушення принципу змагальності сторін та ст. 65 ГПК України при розгляді даної справи повинен був дослідити обставини, викладені в ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі № 38/5005/6637/2012, які, на думку апелянта, не є преюдиційними. Крім того, суд невірно застосував норми матеріального права стосовно відсутності волі Дніпропетровської міської ради при реалізації спірного майна, оскільки остання знала, що спірне майно має бути відчужено для погашення вимог кредиторів в процедурі припинення (ліквідації). Посилаючись на ч.2 ст. 388 ЦК України апелянт вважає, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продано у порядку, встановленому для виконання судових рішень (постанова Верховного Суду України від 27.03.2013р.). Приймаючи рішення, суд не вирішив питання про відшкодування добросовісному набувачеві понесених ним витрат на придбання майна та не встановив особу, яка є винною в недійсності договору купівлі-продажу та неправомірно поклав на відповідача судові витрати, що суперечить ч. 2 ст. 49 ГПК України. Крім того, на думку скаржника, суд не надав правової оцінки клопотанню про застосування строку позовної давності, який вже сплив.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

Прокурор надав відзив на апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що всі обставини , на які посилається в своїй апеляційній скарзі відповідач, зокрема, щодо постановлення Дніпропетровською міською радою рішень про припинення ВРЖЕП АНД району м. Дніпропетровська, затвердження проміжкового ліквідаційного балансу, правомірності включення арбітражним керуючим спірного нерухомого майна до ліквідаційної маси та його подальшого продажу, перебування майна в податковій заставі, вже встановлені ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016у справі №38/5005/6637/2012, а тому відсутні підстави для повторного дослідження вказаних обставин в рамках справи № 904/10340/16. Будь-які дії Дніпропетровської міської ради, вчинені в справі про банкрутство чи поза нею, не свідчать про наявність волі власника на вибуття спірного майна з її власності, оскільки така воля може виражатися виключно в рішенні власника про відчуження нерухомого майна, винесеному на пленарному засіданні відповідної ради, а таке рішення Дніпропетровською міською радою щодо спірного майна не виносилось. Доводи відповідача про неможливість витребування спірного нерухомого майна у ТОВ «Ренесанс-Клуб» на підставі ч. 1 ст.388 ЦК України є необґрунтованими є оскільки по-перше, прокурором не заперечується добросовісність набувача, а по-друге, спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника поза його волею шляхом включення його до ліквідаційної маси комунального підприємства, яке безпідставно обліковувало його на своєму балансі та не мало щодо нього жодного речового права.Доводи апелянта про те, що недійсність правочину, на виконання якого було передано майно, не свідчить про його вибуття із володіння особи, яка передала це майно, не з її волі, необхідно зазначити, що вказані міркування зводяться до перекручування та власного тлумачення фактів, та не спростовують правомірність оскаржуваного судового рішення та вірність обраного прокурором способу захисту права.Господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. При цьому ТОВ «Ренессанс-Клуб» не заявляло жодних вимог в будь-якій формі про необхідність стягнення з будь-яких осіб будь-яких грошових коштів, тому посилання на порушення норм матеріального права в даному випадку є безпідставними.

Позивач підтримав в судовому засіданні доводи прокурора викладені ним у відзиві на апеляційну скаргу.

Інші сторони відзив на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.07.2017р. апеляційну скаргу прийнято та призначено до розгляду на 19.09.2017р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), ОСОБА_3, ОСОБА_4

У судовому засіданні 19.09.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:

Рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991р. №46 Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів, яке доповнено рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.09.2001р. №26/23 затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпро.

Факт належності об'єктів, зазначених у переліках (розділи І - XIII), що додаються до рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991р. №46 територіальній громаді м. Дніпропетровська встановлено рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2013р. у справі №200/5829/13-ц за заявою Дніпропетровської міської ради, заінтересована особа - Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення.

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991р. №46 та рішення Дніпропетровської міської ради від 26.09.2001р. №26/23 відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 06.06.2013р. проведено державну реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради на нежитлового приміщення №145 по вул. Терещенківська (вул. Червоного козацтва), буд.22 у м. Дніпро, загальною площею 107,3 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 114487612101).

На виконання Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста, рішенням Дніпропетровської міської ради від 02.03.2011р. №16/9, об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема, ВРЖЕП АНД району передано на баланс КП Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2012р. порушено провадження у справі №38/5005/6637/2012 про банкрутство ВРЖЕП АНД району (третя особа 3 у справі).

Як вбачається на час порушення провадження у справі про банкрутство рішення сесії Дніпропетровської міської ради від 02.03.2011р. №16/9 ВРЖЕП АНД району в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно обліковувалося на балансі підприємства за відсутності правових підстав.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012р. у справі №38/5005/6637/2012 ВРЖЕП АНД району визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

На підставі вказаної постанови ліквідатором ВРЖЕП АНД району призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5, яким, всупереч нормам чинного законодавства та рішенням Дніпропетровської міської ради з питань управління об'єктами комунальної власності, нежитлове приміщення №145 по вул. Терещенківська (вул. Червоного козацтва), буд. 22 у м. Дніпро, загальною площею 107,3 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 114487612101), з метою продажу було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення Товарною біржею Регіональна універсальна біржа торгів з продажу нежитлового приміщення №145 по вул. Терещенківська (вул. Червоного козацтва), буд. 22 у м. Дніпро, загальною площею 107,3 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 114487612101), оформлених протоколом від 27.12.2012р. №31 та переможцем яких визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Цесія».

30.07.2013р. на підставі вказаного протоколу проведення біржових торгів з купівлі-продажу Спірного майна між ВРЖЕП АНД району, як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Цесія, як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за №5764 (а.с. 40).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі №38/5005/6637/2012 про банкрутство ВРЖЕП АНД району скаргу прокуратури області на дії ліквідатора задоволено та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута ряду об'єктів нерухомого майна комунальної власності, продажу його з відкритих біржових торгів та визнано недійсними договори купівлі-продажу укладені на їх підставі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі №38/5005/6637/2012 визнано неправомірними дії ліквідатора виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська арбітражного керуючого ОСОБА_5 щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення №145 по вул. Терещенківська (вул. Червоного козацтва), буд. 22 у м. Дніпро, загальною площею 107,3 кв.м.

Додатковою ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016р. у справі №38/5005/6637/2012 до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі №38/5005/6637/2012 визнано недійсними результати біржових торгів, проведених 27.12.2012р. Товарною біржею Регіональна універсальна біржа з продажу нерухомого майна по вул.Терещенківська (вул. Червоного козацтва), буд. 22 у м. Дніпро, загальною площею 107,3 кв.м.; визнано недійсним договір купівлі-продажу №5764 від 30.07.2013р., посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, укладений між ВРЖЕП АНД району та ТОВ Регіонінвестгрупп з відчуження нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення №145 по вул. Терещенківська (вул. Червоного козацтва), буд. 22 у м. Дніпро, загальною площею 107,3 кв.м.

Спірне майно Товариством з обмеженою відповідальністю Цесія було відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонінвестгрупп за договором купівлі-продажу від 28.10.2013р. нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, та зареєстровано в реєстрі за №1394 (а.с. 36-39).

28.07.2016р. Спірне майно Товариством з обмеженою відповідальністю Регіонінвестгрупп було відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ренессанс-Клуб за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за №1767.

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Вищезазначеними судовими рішеннями, встановлено, що спірне майно не належало Комунальному виробничому житлове ремонтно-експлуатаційному підприємству «Лівобережжя», у зв'язку з чим, дії ліквідатора щодо включення цього майна до ліквідаційної маси підприємства боржника, та подальша його реалізація визнані неправомірними, а договір купівлі-продажу, за яким відбулося відчуження майна, визнано недійсним.

Статтею 124 Конституції України встановлена обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення. Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки у справі № 38/5005/6636/2012 було встановлено факт недійсності договору купівлі-продажу №5764 від 30.07.2013р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, який укладений між ВРЖЕП АНД району та ТОВ Регіонінвестгруппз відчуження нерухомого майна - нежитлове приміщення №145 по вул. Терещенківська (вул. Червоного козацтва), буд. 22 у м. Дніпро, загальною площею 107,3 кв.м., що свідчить про вибуття спірного майна з володіння законного власника територіальної громади міста з порушенням вимог чинного законодавства, та поза його волею, судом під час розгляду даної справи вказані обставини не встановлюються та не доводяться знову з огляду на приписи ст. 35 ГПК України.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Вказане нерухоме майно ПП "Цесія" було відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонінвестгрупп за договором купівлі-продажу від 28.10.2013р. нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, та зареєстровано в реєстрі за №1394.

У подальшому вказаний обєкт нерухоме майно Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНІНВЕСТГРУПП" було продано Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" за договором купівлі-продажу від 28.07.2016р., який зареєстровано в реєстрі за №1767, посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8

Посилаючись на вище наведені факти прокурор звернувся з віндикаційним позовом та просить витребувати від Відповідача на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради нежитлове приміщення№145 по вул. Терещенківська (вул. Червоного козацтва), буд. 22 у м. Дніпро, загальною площею 107,3 кв.м..

Згідно приписів ст.ст. 321, 319, 658 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові.

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Обставини, встановлені ухвалою суду у справі №38/5005/6636/2012 від 29.08.2016 року щодо незаконності відчуження спірного майна, стверджують про те, що майно вибуло з володіння Дніпропетровської міської ради поза волею власника.

За змістом наведеної норми випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. У той же час покупець не може бути визнаний добросовісним набувачем, якщо на момент укладення відплатної угоди щодо спірного майна мали місце претензії третіх осіб, про які покупцю було відомо і які згодом були в установленому порядку визнані правомірними.

Згідно вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Частиною 3 ст. 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Аналогічні висновки щодо можливості витребування нерухомого майна, що вибуло поза волею власника, викладені в постановах Верховного Суду України від 30.09.2014р. у справі №43/440-6/231, від 11.06.2014р. у справі №6-52цс14 та від 08.06.2016р. у справі №6-3089ц15.

Приватне підприємство "Цесія" набуло право власності на спірний об'єкт нерухомого майна за договором купівлі-продажу №1394 від 28.10.2013р., який в подальшому визнано недійсним.

Крім того, Дніпропетровська міська рада, як власник спірного майна, яке вибуло з її власності поза її волею, має право на його витребування шляхом пред'явлення віндикаційного позову на підставі ст. 388 ЦК України.

Відповідно до ст. 318 ЦК України одним з суб'єктів права власності є територіальна громада міста, яка реалізує свої повноваження власника через відповідну міську раду (ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Згідно з ч. 7 ст. 319 Цивільного кодексу України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

При цьому, згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Отже, лише за наявності волевиявлення органу місцевого самоврядування, оформленого рішенням, прийнятим виключно на пленарному засіданні Дніпровської міської ради, можливе розпорядження спірним нерухомим майном.

Враховуючи положення ст. 136 Господарського кодексу України, п.30 ч.1 ст. 26, ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", спірне нерухоме майно вибуло з власності Дніпропетровської міської ради поза волею власника іншим шляхом, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для витребування вказаного майна у відповідача як добросовісного набувача в порядку ч. 1 ст. 388 ЦК України. За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Щодо заяви Відповідача про застосування строку позовної давності, колегія суддів апеляційного господарського суду України зазначає наступне.

Право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності у особи титулу власника. Законодавчою підставою для втрати особою права власності у часі є положення Цивільного кодексу України про набувальну давність ( ст. 344 Цивільного кодексу України ). А тому, положення про позовну давність до заявлених позовних вимог про витребування майна у порядку ст. 388 Цивільного кодексу України не застосовуються ( правова позиція, висловлена у постановах Верховного Суду України від 05.10.2016 р. № 3-604гс16, Вищого господарського суду України від 08.11.2016 р. № 916/1624/1 ) та доводи апелянта в цій частині апеляційним судом відхиляються.

Доводи Відповідача відносно вибуття спірного майна з володіння Позивача за його волею, суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються наявними у справі доказами, які свідчать про відсутність волевиявлення Позивача на відчуження спірного майна в рамках процедури банкрутства Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства «Лівобережжя», оскільки рішення про відчуження майна радою не приймалося.

Доводи апелянта спростовуються вище встановленими судом фактами та наведеними нормами законодавства, а саме ст. 35 Господарського процесуального кодексу України щодо преюдиційності фактів; п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" про розпорядження комунальним майном виключно за рішеннями пленарних засідань відповідної ради; майно відповідачем було набуто не на підставі рішення суду, а відповідно до договору купівлі-продажу, що був укладений з продавцем (приватним підприємством «Цесія» ); з врахуванням положень щодо захисту прав власника протягом усього часу наявності у особи титулу власника та ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 року у справі №38/5005/6636/2012, прокурором не пропущено позовну давність щодо звернення до суду з вказаним позовом.

Інші доводи Скаржника зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують висновків до яких дійшов суд апеляційної інстанції переглядаючи справу у відповідності до вимог частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2017р. у справі № 904/10340/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2017р. у справі № 904/10340/16 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 25.09.2017 року.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.Л. Кузнецова