Рішення № 69094163, 18.09.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.09.2017 Справа № 920/731/17Господарський суд Сумської області у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/731/17

за позовом Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради, м. Охтирка Сумської області,

до відповідача Виконавчого комітету Охтирської міської ради, м. Охтирка Сумської області,

про визнання права власності на нерухоме майно,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю від 24.01.2017 № 4,

відповідача - не зявився.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд: визнати право власності на обєкт нерухомого майна, а саме: гараж за адресою: м. Охтирка, вул. Незалежності, 14-А (в минулому вул. Жовтнева) за територіальною громадою м. Охтирка в особі Охтирської міської ради; зобовязати Виконавчий комітет Охтирської міської ради внести відомості про право власності на обєкт нерухомо майна, а саме: гараж за адресою: м. Суми, вул. Незалежності, 14-А, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

11.09.2017 року від представника відповідача до суду надійшов лист від 06.09.2017 року за № 63/10-162, в якому останній зазначає, що позиція позивача є обґрунтованою та при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

18.09.2017 року представник позивача надав суду для долучення до матеріалів справи звіт з оцінки майна, а саме: будівлі гаражу, що знаходиться за адресою: м. Охтирка, вул. Незалежності, 14-А, відповідно до якого вартість будівлі гаражу станом на 12.09.2017 року складає 15700,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На виконання рішення Охтирського міськрайонного суду від 10.12.2007 у справі № 2-о-176/2007 про передачу безхазяйних нерухомих речей у комунальну власність міста Охтирка відповідачем 11.08.2008 року видано свідоцтво про право власності на обєкт нерухомого майна, а саме: гараж за адресою: м. Охтирка, вул. Незалежності, 14-А (в минулому вул. Жовтнева).

Відповідно до відомостей, наданих з реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на зазначену будівлю гаражу 11.08.2008 року зареєстроване за територіальною громадою м. Охтирка в особі Охтирської міської ради, свідоцтво про право власності САВ 948675, форма власності - комунальна.

Позовні вимоги обґрунтовані втратою позивачем свідоцтва про право власності на обєкт нерухомого майна, а саме: гараж за адресою: м. Охтирка, вул. Незалежності, 14-А (в минулому вул. Жовтнева).

Відповідно до листа КП ОМР «БТІ та АПР» від 02.12.2016 року № 731, останнє не наділене повноваженнями, щодо видачі свідоцтва про право власності на обєкти нерухомого майна. Крім того, станом на 2016 рік інвентарна справа на вищевказану будівлю гаража відсутня.

Позивач у позовній заяві зазначає, що у звязку з набранням чинності з 1 січня 2016 року нової редакції Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та нового Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у (розяснення Міністерства юстиції України - лист від 16.01.2016 року № 308/8/32-16) на сьогодні не передбачено видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно на відміну від законодавства, що діяло до 01 січня 2016 року.

При цьому, Порядком ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141 передбачено, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - ДРРП) в обовязковому порядку вносяться відомості про підставу для виникнення права власності. У випадках проведення державної реєстрації права власності з видачею відповідного свідоцтва до 01 січня 2016 року саме відомості про видане свідоцтво вносилися до відомостей про підставу для виникнення права власності.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно частини першої статті 27 зазначеного Закону, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав завершується формуванням інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання її заявником.

Державний реєстр речових прав заповнюється інформацією з 1 січня 2013 року. Тому, якщо з майном після 2013 року не здійснювалося жодних операцій (купівля-продаж, дарування тощо), то відомостей про нього в реєстрі немає .

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, зокрема, в статті 1 Першого протоколу до неї (ратифіковано Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР), яка є складовою правової системи відповідно до статті 9 Конституції України, а також у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до частини четвертої статті 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (стаття 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності:

1)якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобовязальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобовязальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобовязального права);

2)у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування положень статті 392 Цивільного кодексу України, є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти тощо належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах (пункт 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), які згідно зі статтею 143 Конституції України, безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності. Як передбачено пунктом 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зазначені органи від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», міська рада є представницьким органом територіальної громади м. Охтирка.

Пунктом 31 частини першої статті 26 зазначеного Закону, прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення проводиться виключно на пленарних засіданнях міської ради. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (стаття 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»).

Оскільки від імені і в інтересах територіальних громад права субєкта комунальної власності здійснюють відповідні ради, учасниками господарського процесу у спорах, повязаних із захистом права комунальної власності, можуть виступати ради, а також їх виконавчі органи (виконавчі комітети, управління, служби та ін.), за умови, що даний орган має статус юридичної особи і що відповідні повноваження передбачені нормативним актом, який регулює діяльність цього органу (положенням тощо).

Рішенням Охтирської міської ради № 341-МР від 10.06.2016 року затверджено Положення про управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради, відповідно до пункту 3.2 якого останнє з метою ефективного використання майна, що перебуває в комунальній власності територіальної громади міста, його належного обліку, контролю за використанням здійснює необхідні заходи щодо обліку та реєстрації безхазяйного нерухомого майна та представництва інтересів територіальної громади міста Охтирка в суді, державній реєстраційній службі, з питань повязаних з правом власності на це майно.

Відповідно до розпорядження міського голови від 27.01.2016 року № 24-Р «Про перейменування та повернення історичних назв площ, вулиць і провулків у місті Охтирка» вулиця «Жовтнева» перейменована на вулицю «Незалежності».

Для здійснення права власності необхідно внести відомості про таке право до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі відсутності свідоцтва про право власності та неможливості видачі його дублікату, внесення відомостей державним реєстратором вноситься на підставі рішення суду.

Позивач зазначає, що ним в межах наданих йому повноважень подано позов до Охтирського міськрайонного суду Сумської області щодо визнання права власності на вищевказане майно. Ухвалою від 14.04.2017 року у справі № 583/845/17 Охтирського міськрайонного суду Сумської області відмовлено у відкритті провадження оскільки заява підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Оголошення про втрату свідоцтва про право власності на нерухоме майно САВ 948675 від 11.08.2008 року на гараж, розташований за адресою: вул. Незалежності, 14-А опубліковано в газеті «Город-А» від 18.05.2017 року № 20.

Згідно частини другої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими субєктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Вимогами частини першої статті 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності визначений в частині першій статті 317 названого Кодексу, якою передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому, одним із способів захисту цивільних прав є визнання такого права.

Згідно статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до частин першої, другої статті 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх субєктів права власності.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 16, 316, 317, 319, 321, 392 Цивільного кодексу України, статтями 32-34, 43, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати право власності на обєкт нерухомого майна, а саме: гараж за адресою: м. Охтирка, вул. Незалежності, 14-А (в минулому вул. Жовтнева) за територіальною громадою м. Охтирка в особі Охтирської міської ради (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Незалежності, буд. 11, ідентифікаційний код 36467402).

Повне рішення складено 22 вересня 2017 року.

Суддя ОСОБА_2