Рішення № 69093861, 20.09.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2017 р.Справа № 916/1591/17

За позовом: Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна енергетична компанія»;

про стягнення.

Суддя Оборотова О.Ю.

:

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №1178 від 03.07.2017р.;

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю від 28.08.2017р.

СУТЬ СПОРУ: 10.07.2017р. Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до господарського суду Одеської області Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна енергетична компанія», з позовом відповідно до якого просить суд стягнути 3472023,73 грн., що отримані без достатньої правової підстави.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.07.2017 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 24.07.2017р.

04.09.2017р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна енергетична компанія» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

04.09.2017р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна енергетична компанія» до господарського суду Одеської області надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.09.2017р. продовжено строк розгляду справи на пятнадцять днів до 25.09.2016р.

12.09.2017р. від Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до господарського суду Одеської області надійшли додаткові пояснення по справі.

19.09.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна енергетична компанія» до господарського суду Одеської області надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву.

19.09.2017р. від Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до господарського суду Одеської області надійшли додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні 20.09.2017р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

21.12.2007р. між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі Замовник; позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна енергетична компанія» (далі Підрядник; відповідач), було укладено договір підряду № 367/01-07 (далі Договір).

Відповідно до предмету Договору № 367/01-07 Підрядник прийняв на себе зобовязання виконати за завданням Замовника архітектурно-проектні роботи з «Розробки проектно-кошторисної документації по обєкту «ПЛ 330 кВ Новоодеська-Арциз» (Роботи), а Замовник прийняв на себе зобовязання прийняти виконані Підрядником проектні роботи і оплатити їх згідно умов Договору. Результатом роботи є проектно-кошторисна документація, що складається з наступних розділів: проект, робоча документація, матеріали щодо розробки нових конструкторських рішень по ПЛ 330 кВ для конкретних кліматичних умов та проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно п. 3.1 Договору № 367/01-07 (в редакції від 21.12.2007р.) загальна ціна робіт за Договором з урахуванням ПДВ становить 16 500 000 (шістнадцять мільйонів пятсот тисяч) грн. 00 коп.

У відповідності до Договору № 367/01-07 розрахунки за договором здійснюються Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника наступним чином: сплата авансу у розмірі 60% від вартості Договору, здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Договору Сторонами (п. 9.1.1 Договору). Подальші розрахунки за кожним етапом Замовник здійснює протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт за відповідним етапом шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Підрядника (з урахуванням авансу).

На виконання умов Договору № 367/01-07, 11.05.2008р. Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна енергетична компанія» авансовий платіж в сумі 9900000,00грн.

Приписами п. 2.1 Договору встановлено, що виконання робіт Підрядником проводиться поетапно. Строки виконання окремих етапів робіт визначаються Календарним планом робіт (додаток № 1 до Договору.)

Як зазначає Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» станом на час укладання Договору напрямок траси ПЛ 330 кВ був узгоджений з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, було погоджено акти вибору земельних ділянок для розміщення траси ПЛ 330 кВ Новоодеська-Арциз, у звязку з чим позивач планував, що проектно-кошторисна документація буде розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна енергетична компанія» не пізніше квітня 2009 року.

Однак, відповідно до позовної заяви, у звязку з прийняттям Указу Президента України «Про створення Нижньодністровського національного природного парку» від 13.11.2008р. №1033/2008, північна частина Дністровського лиману, через яку мала проходити траса ПЛ 330 кВ «Новоодеська-Арциз» була визнана землями природно-заповідного фонду, на підставі чого до календарного плану неодноразово вносились зміни.

Крім цього, згідно п. 1 Додаткової угоди №9 від 10.12.2014р.:

«У звязку зі створенням Нижньодністровського національного природного парку (Указ Президента України від 13.11.2008 № 1033/200), відсутності встановлених на місцевості меж земель природно-заповідногофонду, враховуючи незавершення виконання вимог п. 5 Указу Президента України «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в України» від 23.05.2005 № 838/2005 щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж територій природно-заповідного фонду України, листа Міністерства екології та природних ресурсів України № 5/1-9/14022-14 від 20.11.2014, Сторони дійшли до спільної згоди внести зміни до розділу 13 Договору «Строк дії Договору» та викласти його в наступній редакції:

« 13.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2015 року.

13.2. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання зобовязань, передбачених цим Договором.»»

Згідно п. 13.1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 29.12.2015р.) Договір діє до 31 грудня 2016 року.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт від 30.09.2008р. №1/09-08 Замовником прийнято перший етап робіт.

20.11.2008р. згідно акту здачі-приймання виконаних робіт №2/11-08, Замовником прийнято другий етап робіт.

25.12.2008р. відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт №3/12-08 Замовником прийнято третій етап робіт.

29.05.2009 згідно до акту здачі-приймання виконаних робіт №5/05-09 Підрядником були виконані а Замовником прийняті роботи по четвертому етапу робіт.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна енергетична компанія» на виконання умов договору виконало чотири етапи робіт на загальну суму 6 427 976,27грн.

Відповідно до Календарного плану робіт (в редакції згідно з додатковою угодою №5 від 25.05.2010р.) строк виконання пятого етапу виконання Робіт за Договором становить, - «протягом 3 місяців з моменту отримання розпорядчого документу про встановлення меж заповідного урочища «Дністровські плавні» Нижньодністровського національного природного парку»

Згідно Календарного плану робіт (в редакції згідно з додатковою угодою №5 від 25.05.2010р.) останній етап Робіт (IX «Виготовлення матеріалів по землевідведенню») за Договором № 367/01-07 має бути виконаний підрядником протягом 9 місяців з моменту отримання розпорядчого документу про встановлення меж заповідного урочища «Дністровські плавні» Нижньодністровського національного природного парку та висновку комплексної державної експертизи.

Позивач зазначає, що невизначеність термінів виконання комплексу робіт за Договором, а також той факт, що розроблення проекту землеустрою щодо встановлення меж території природно-заповідного фонду «Дністровські плавні», винесення їх у натурі і закріплення межовими знаками та нанесення на планово-картографічні матеріали напряму залежить від рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, унеможливили виконання Робіт за Договором.

Позивач зазначає, що керуючись ч. 2 ст. 849 ЦК України Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» листом від 17.03.2017 №02-1-1/02-1-1-4-3/2886, повідомило відповідача про відмову від Договору.

Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» стверджує, що у звязку з тим, що воно відмовилось від договору на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України, Договір є припиненим.

Позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем робіт на суму 3472032,73грн., яка була попередньо перерахована йому в складі авансу, ця сума підлягає поверненню шляхом стягнення з відповідача, оскільки є такою, що безпідставно утримується останнім.

Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» повідомило відповідача листом від 17.03.2017р. № 02-1-1/02-1-1-4-3/2886. про необхідність повернення невикористаних грошових коштів, однак, станом на дату звернення до суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна енергетична компанія» дані грошові кошти не повернуло.

Враховуючи викладені обставини, позивач вважає, що був вимушений звернутися до господарського суду Одеської області з відповідним позовом, з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься: повернення безпідставно набутих коштів. Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.

За приписом ст. 11 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору або із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Згідно Постанови Верховного суду України від 2 вересня 2014 року по справі № 910/1620/13 на яку посилається Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» зазначено:

«Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави (глава 83 - набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються незалежно від того, чи було безпідставне набуття або збереження майна результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події. Положення цієї глави (глава 83) застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжує такі юридичні факти:

1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи;

2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами у справі, що розглядається, існували договірні відносини, а кошти, які позивач просить зарахувати при здійсненні розрахунків за цим договором у майбутніх періодах, отримано відповідачем відповідно до умов договору, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому заявлені ТОВ «Тревел ОСОБА_3» позовні вимоги не можуть бути задоволені на підставі положень статті 1212 ЦК України.»

Крім цього, Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» посилається на постанову Верховного суду України від 03 вересня 2015 року по справі № 6-100цс15 зазначаючи, що коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Господарський суд Одеської області звертає увагу, що для повного та обєктивного розгляду справи №916/1591/17 слід перш за все встановити наявність або відсутність правової підстави отримання грошових коштів за Договором.

Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в обґрунтування позовних вимог зазначає, що Договір № 367/01-07 припинено на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна енергетична компанія» не виконало договірні зобовязання, що передбачені умовами даного Договору в передбачений строк.

Крім цього, позивач додатково зазначає, що згідно п. 13.1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 29.12.2015р.), Договір діяв до 31 грудня 2016 року. Тобто, станом на дату звернення до суду строк дії Договору закінчився.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 Додаткової угоди №9 від 10.12.2014р.:

«У звязку зі створенням Нижньодністровського національного природного парку (Указ Президента України від 13.11.2008 № 1033/200), відсутності встановлених на місцевості меж земель природно-заповідногофонду, враховуючи незавершення виконання вимог п. 5 Указу Президента України «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в України» від 23.05.2005 № 838/2005 щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж територій природно-заповідного фонду України, листа Міністерства екології та природних ресурсів України № 5/1-9/14022-14 від 20.11.2014, Сторони дійшли до спільної згоди внести зміни до розділу 13 Договору «Строк дії Договору» та викласти його в наступній редакції:

« 13.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2015 року.

13.2. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання зобовязань, передбачених цим Договором.»»

Судом встановлено, що згідно Додаткової угоди від 29.12.2015р. було змінено лише п. 13.1. Договору, а тому п. 13.2. сторонами залишено без змін, також сторонами не було досягнено домовленості щодо його виключення.

Господарський суд зазначає, що позивачем помилково ототожнюються поняття закінчення дії договору та припинення договірних зобовязань, оскільки сторони, шляхом вільного волевиявлення, з урахуванням відсутності встановлених на місцевості меж земель природно-заповідногофонду чітко передбачили, що закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання зобовязань, передбачених цим Договором.

Отже, суд зазначає, що закінчення дії Договору 31 грудня 2016 року, не є підставою вважати що договірні зобовязання припинені.

Що стосується одностороннього розірвання договору суд зазначає, що за загальним правилом одностороння відмова від договірних зобовязань не допускається, крім випадків прямо встановлених чинними нормативно-правовими актами або умовами договору.

Відповідно до ч. 2 статті 849 ЦК України, на яку посилається позивач, передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Суд звертає увагу, що в такому випадку замовник має довести, що роботи у визначений строк виконані не були саме з вини підрядника. Реалізація позивачем права передбаченого ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, була б цілком доцільною, якщо б відповідач зі своєї вини недотримувався встановлених у Договорі строків, що повинно бути доведено належними та допустимими доказами. В матеріалах справи відсутні будь які повідомлення відповідача, з боку позивача, щодо ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по Договору, не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач якимось чином ухилявся від здійснення дій що передбачені умовами Договору.

Фабула частини 2 статті 849 передбачає, що підставою для односторонньої відмови замовником від договору, є наявність причинно-наслідкового звязку між винними діями або бездіяльністю підрядника з невиконання робіт за договором та результатом невиконаної в строк роботи. У даному випадку відсутня будь-яка вина відповідача у невиконанні або повільному виконанні робіт, тому застосування позивачем даної норми, як підстави для односторонньої відмови від Договору є безпідставним.

Дані обставини підтверджені належними та допустимими доказами, а саме, до моменту прийняття Указу Президента України про створення Нижньодністровського національного природного парку, позивачем не було остаточно погоджено варіанту вибору траси проходження повітряної лінії, що заважало відповідачу виконувати свої зобовязання за Договором, оскільки позивачем не було надано необхідні вихідні дані. Дана обставина підтверджується гарантійним листом за підписом директора та головного бухгалтера Південної ЕС, вих. № 16/18-5-4496 від 08.07.2008 року у якому зазначається, що в звязку з тим, що остаточний варіант траси ПЛ 330 кВ Новоодеська-Арциз не затверджено, Південна ЕС просить продовжити виконання робіт за Договором та гарантує, що у випадку зміни траси виконані відповідачем роботи будуть оплачені.

З моменту створення Нижньодністровського національного природного парку та по теперішній час позивач приймав активну участь спільно із відповідачем та органами державної влади у погодженні нового варіанту вибору траси повітряної лінії для продовження проектування, що підтверджується Протоколом наради від 11.12.2009 року, Протоколом наради від 15-17.10.2013 року, листами відповідача вих. № ЮЭ-11/77 від 15.11.2013 року, № ЮЭ-12/49 від 13.12.2013 року, № ЮЭ-01/58 від 15.01.2014 року, вих. № ЮЭ-03/162 від 28.03.2014 року, вих. № ЮЭ-05/80/1 від 16.05.2014 року, вих. № ЮЭ-11/12 від 12.11.2015 року, листами Південної ЕС вих. № 16/18-5-8588 від 16.12.2013 року, вих. № 16/5-1972 від 23.04.2015 року, вих. № 49/18-910 від 01.03.2016 року, вих. № 49/18-5-1222 від 21.03.2016 року, факсограмами позивача вих. № 04-1/04-1-1-2/15223 від 20.12.2013 року, вих. № 08/08-1-3/15273 від 18.12.2015 року, протоколом наради при Одеській обласній раді від 28.05.2015 року, листом Міністерства екології та природних ресурсів України вих. № 5/1-9/7502-15 від 23.06.2015 року, протоколом № 01-2016 від 21.01.2016 року.

Суд звертає увагу, що відповідач неодноразово у свої листах виражав готовність приступити до виконання робіт за Договором у разі затвердження позивачем оновленого технічного Завдання за Договором з вибором нового напрямку траси проходження повітряної лінії, яке було направлено позивачу на затвердження ще на початку 2014 року, що підтверджується листами Південної ЕС вих. № 16/18-5-651 від 10.02.2014 року та відповідача вих. № ЮЭ-05/80/1 від 16.05.2014 року, вих. № ЮЭ-11/12 від 12.11.2015 року.

Крім цього, суд звертає увагу, що враховуючи існування договірних зобовязань між сторонами після закінчення строку дії договору № 367/01-07, що вперше було обумовлено сторонами в Додатковій угоді №5 від 25.05.2015р., відповідно до Календарного плану робіт (в редакції згідно з додатковою угодою №5 від 25.05.2010р.) строк виконання пятого етапу виконання Робіт за Договором становить, - «протягом 3 місяців з моменту отримання розпорядчого документу про встановлення меж заповідного урочища «Дністровські плавні» Нижньодністровського національного природного парку»

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, сторони чітко передбачили виконання пятого етапу робіт протягом 3 місяців з певної події, а саме, з моменту отримання розпорядчого документу про встановлення меж заповідного урочища «Дністровські плавні» Нижньодністровського національного природного парку.

Закінчення договірних зобовязань, між сторонами (якщо інше не буде додатково передбачено сторонами шляхом укладання додаткових угод) передбачає оплату замовником вартості робіт після підписання акту приймання-передачі робіт по останньому етапу робіт (IX «Виготовлення матеріалів по землевідведенню») який за Договором має бути виконаний Підрядником протягом 9 місяців з моменту отримання розпорядчого документу про встановлення меж заповідного урочища «Дністровські плавні» Нижньодністровського національного природного парку та висновку комплексної державної експертизи.

Отже, суд зазначає, що правовідносини між сторонами передбачають наявність взаємних прав та обовязків, а тому невиконання зі сторони Замовника передбачених Договором зобовязань виключає можливість Підрядника приступити до виконання своєї частини робіт.

Відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Крім цього, за загальним правилом, що кореспондується з умовами Договору № 367/01-07 (п. 4.2 Договору) позивач, як замовник, зобовязаний:

-надати Підряднику необхідні для початку робіт вихідні дані, відомості, документи згідно ДБН А 2.2-3-2004 в строк не пізніше 10 робочих днів з моменту підписання Сторонами Договору;

-сприяти Підряднику у виконанні робіт, в порядку встановленому Договором;

-сплатити неустойку та відшкодувати збитки в разі невиконання або неналежного виконання ним зобовязань за Договором, якщо він не доведе, що порушення Договору сталося не з його вини.

Отже, внаслідок прострочення кредитора (позивача), прострочення боржника (відповідача) не настало, тому відсутній факт невиконання чи неналежного виконання обовязків відповідачем.

Відповідач відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 890 Цивільного кодексу України зобовязаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором.

Частина 1 статті 888 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації.

Згідно п. 2.2 ДБН А.2.2-3-2004 Проектування «Склад, порядок розроблення, узгодження та затвердження проектної документації для будівництва», затверджених наказом Держбуду України № 8 від 20.01.2004 року, проектування об'єктів здійснюється з дотриманням законодавства України на підставі вихідних даних. Вихідні дані для виконання проектних робіт на відповідній стадії замовник зобов'язаний надати до початку виконання проектно-пошукових робіт. До складу вихідних даних в тому числі входять вихідні дані згідно додатку Г. Відповідно до додатку Г ДБН А.2.2-3-2004, до вихідних даних які надаються замовником підряднику відноситься «Акт вибору майданчика (траси)».

Господарський суд Одеської області встановив, що всупереч вимогам ст. 324 Господарського кодексу України, ст.ст. 887, 888 Цивільного кодексу України та умовам Договору позивач не сприяв відповідачу у виконанні робіт, зокрема не надав відповідачу оновленого технічного Завдання за Договором з вибором нового напрямку траси проходження повітряної лінії, хоча відповідач разом із уповноваженим представником позивача Південною ЕС, розробили його ще наприкінці 2013 року і направили на затвердження позивачу на початку 2014 року, що підтверджується листами Південної ЕС вих. № 16/18-5-651 від 10.02.2014 року та відповідача вих. № ЮЭ-05/80/1 від 16.05.2014 року.

Також в процесі розгляду справи встановлено, що сторонами не отримано розпорядчого документу про встановлення меж заповідного урочища «Дністровські плавні» Нижньодністровського національного природного парку», що чітко передбачено в Календарному плані робіт (в редакції згідно з додатковою угодою №5 від 25.05.2010р.)

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

У постанові Верховного Суду України від 22.01.2013 року у справі №5006/18/13/2012 викладено правову позицію, згідно з якою аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте або збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.

Оскільки, підставою набуття відповідачем спірної суми є укладений між сторонами Договір і ця сума була перерахована в якості передплати за виконання архітектурно-проектних робіт за цим Договором, такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення. Наведене узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 22.01.2013 у справі №5006/18/13/2012 та у постанові від 22.01.2014 року по справі № 922/2430/13.

Тому посилання Позивача на Постанову ВСУ від 03.06.2015 року по справі № 6-100цс15 є безпідставною, оскільки договірні зобовязання між сторонами на сьогоднішній день не припинені, а тому правова підстава набуття відповідачем майна не була в установленому законом порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена.

Натомість, відповідно Постанови ВСУ від 03.06.2015 року по справі № 6-100цс15, майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обовязків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобовязанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобовязання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобовязання не вважається безпідставним.

Таким чином, в майбутньому, після отримання розпорядчого документу про встановлення меж заповідного урочища «Дністровські плавні» Нижньодністровського національного природного парку» та надання відповідачу оновленого технічного Завдання, Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна енергетична компанія» може приступити до наступного етапу виконання робіт.

Отже, враховуючи правову позицію ВСУ у справі № 6-100 цс15, що є обовязковою в силу Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно позивачу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Інші наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін вищевикладених висновків суду не спростовують

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 25.09.2017р.

Суддя О.Ю. Оборотова