Рішення № 69093609, 11.09.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11.09.2017Справа № 910/20246/15

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши заяву Акціонерної компанії "Гюльсан інша ат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі Представництва "Гюльсан інша ат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бауком-Україна"доАкціонерної компанії "Гюльсан інша ат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі Представництва "Гюльсан інша ат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лайт Інвест"простягнення 101 581 051 грн 05 коп. та зобов'язання передати майноПредставники сторінвід позивачане з'явилисьвід відповідача-1 (заявника): Алишева Г.М. - представник за довіреністю; Сазонов Б.С. - представник за довіреністю;від відповідача-2:Підгорний О.В. - представник за довіреністю,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.08.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю "Бауком-Україна" з вимогами до Акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі Представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лайт Інвест" про стягнення 101 581 051 грн 05 коп. та зобов'язання передати майно.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі № 910/20246/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2014, позов задоволено частково; стягнуто з Акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" заборгованість з орендної плати у розмірі 16 502 512 грн 40 коп., неустойку за прострочення по поверненню майна у розмірі 39 730 534 грн 40 коп., пеню за прострочення по сплаті орендної плати у розмірі 449 859 грн 80 коп., інфляційні втрати у розмірі 23 750 789 грн 68 коп. та 3% річних у розмірі 4 015 486 грн 61 коп., 58 826 грн. 84 коп. витрат по сплаті судового збору; стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лайт Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" 100 000 грн 00 коп. заборгованості та 2 000 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору; провадження у справі в частині вимог про стягнення з Акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі Представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" заборгованості з орендної плати у розмірі 10 769 428 грн 45 коп., інфляційні втрат у розмірі 1 324 483 грн 00 коп. та 3% річних у розмірі 377 244 грн 35 коп. припинено; в іншій частині вимог в позові відмовлено.

11.08.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Акціонерної компанії "Гюльсан інша ат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі Представництва "Гюльсан інша ат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 по справі № 910/20246/15.

В обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі № 910/20246/15 відповідач-1 посилався на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 у справі № 12.07.2017, що залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017, визнано недійсним з моменту укладання договір поруки № 24/03-15 від 24.03.2015. Також, заявник зазначає, що акт звірки взаєморозрахунків станом на 07.02.2011 від 07.02.2011, який був визнаний судом в якості належного та допустимого доказу наявності у відповідача-2 перед позивачем заборгованості за договором суборенди транспортного засобу та спеціальної техніки № 30/07/09-БУ від 30.07.2009, зі сторони відповідача-2 підписаний ОСОБА_4, яка на дату, яка зазначена датою складання акту звірки, не перебувала з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" у трудових чи цивільно-правових відносинах, а відповідно і не мала повноважень щодо підписання документів від імені його головного бухгалтера.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2017 розгляд заяви Акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва "Гюльсан іншаат санаї, туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі № 910/20246/15 призначено на 11.09.2017.

05.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

06.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли письмові пояснення.

11.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли письмові пояснення.

Представник позивача в судове засідання 11.09.2017 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 11.09.2017 з'явились представники заявника та відповідача-2 надали пояснення по суті заяви, відповідно до яких в повному обсязі підтримують вимоги щодо перегляду за нововиявленими обставинами та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 по справі № 910/20246/15 у частині стягнення з Акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" заборгованості з орендної плати у розмірі 16 502 512 грн 40 коп., неустойки за прострочення по поверненню майна у розмірі 39 730 534 грн 40 коп., пені за прострочення по сплаті орендної плати у розмірі 449 859 грн 80 коп., інфляційних втрат у розмірі 23 750 789 грн 68 коп. та 3% річних у розмірі 4 015 486 грн 61 коп., 58 826 грн 84 коп. витрат по сплаті судового збору та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лайт Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" 100 000 грн 00 коп. заборгованості та 2 000 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору, та просили суд винести нове рішення, яким відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" до Акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва "Гюльсан іншаат санаї, туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" щодо стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 16 502 512 грн 40 коп., неустойки за прострочення по поверненню майна у розмірі 39 730 534 грн 40 коп., пені за прострочення по сплаті орендної плати у розмірі 449 859 грн 80 коп., інфляційних втрат у розмірі 23 750 789 грн 68 коп. та 3% річних у розмірі 4 015 486 грн 61 коп.; відмовити у позові у частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лайт Інвест" щодо стягнення 100 000 грн 00 коп. заборгованості; судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна".

Заслухавши пояснення представників заявника та позивача-1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30.07.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бауком-Україна" (орендар за догвором) та представництвом "Гюльсан іншаат санаі туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" (суборендар за договором) укладено договір № 30/07/09-БУ суборенди транспортного засобу та спеціальної техніки, відповідно до умов якого орендар передає, а суборендар приймає в орендне користування, за плату, на певний строк транспортні засоби (спецтехніку) (далі - майно) на умовах, викладених у договорі, згідно з додатками, що є невід'ємними частинами договору.

Згідно з пунктом 2.1 договору майно передається в суборенду суборендарю з моменту оформлення актів приймання-передачі, складених в порядку, визначеному чинним законодавством України та підписаних представниками обох сторін.

Пунктом 2.2 договору визначено, що майно передається за адресою: Житомирська обл., Житомирський район, 167 км Дороги М06 Київ-Чоп, де розташована будівельно-виробнича база суборендаря.

За умовами пункту 2.3 договору суборендар протягом 2-х календарних днів з моменту закінчення терміну дії даного договору (пункти 6.1, 6.2) чи у випадках дострокового припинення договору (пункт 4.2.2) повертає орендарю майно в технічно справному стані з урахуванням нормального зносу із складанням актів приймання-передачі.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору розмір орендної плати за 1 місяць узгоджується сторонами додатково в додатках, що є невід'ємними частинами договору. Суборендар протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання акта приймання-передачі майна повинен здійснити попередню оплату орендарю в розмірі 30% від місячної орендної плати, яка вказана в додатках до договору.

Згідно з пунктом 3.3 договору в подальшому орендна плата сплачується у безготівковому порядку, протягом 5-ти календарних днів згідно з рахунком, виставленим орендарем, але в будь-якому випадку не пізніше 10-го числа поточного місяця.

Між позивачем та відповідачем-1 30.07.2009 укладено додаток № 1 до договору, відповідно до положень пункту 2 якого сторонами встановлений загальний розмір щомісячної орендної плати в сумі 2 483 158, 40 грн., в т.ч. ПДВ 20%, що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті складає 228 650, 10 EUR.

Пунктом 1 вказаного додатку визначено майно, яке орендар зобов'язується передати, а суборендар - прийняти в суборенду, та яке, як встановлено судами попередніх інстанцій, передано за наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі спеціальної техніки від 01.08.2009, підписаними сторонами та скріпленими їх печатками.

У період з вересня 2009 року по липень 2010 року відповідачем-1 перераховано на користь позивача 4 909 118, 17 грн. орендної плати за користування орендованим майном. Відповідно до акта звірки взаєморозрахунків, підписаного представниками позивача та відповідача-1, станом на 07.02.2011 заборгованість останнього за користування у період з вересня 2009 року по травень 2010 року орендованим майном становить 19 922 465, 83 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем-1 обов'язку з повернення орендованого майна, позивач листом № 67/1 від 01.09.2010 повідомив відповідача-1 про те, що товариством з обмеженою відповідальністю "Бауком-Україна" 30-31 серпня 2010 року відбулося одностороннє повернення техніки з оцінкою її технічного стану, про що складені відповідні акти про повернення та технічний стан техніки.

В подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лайт Інвест" (поручителем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бауком-Україна" (кредитором) 24.03.2015 укладено договір поруки № 24/03-15, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання всіх обов'язків представництва "Гюльсан іншаат санаі туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" (боржник), що виникли з договору № 30/07/09-БУ суборенди транспортного засобу та спеціальної техніки від 30.07.2009.

Відповідно до пункту 3.1 договору поруки, поручитель зобов'язується у разі порушення боржником обов'язку за основним договором самостійно виконати обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора. Порукою за цим договором забезпечується виконання боржником взятих на себе за договором № 30/07/09-БУ від 30.07.2009 зобов'язань (в т.ч. щодо сплати штрафних санкцій, які виникнуть у випадку неналежного виконання ним таких зобов'язань) у сумі, що не може бути більшою 100 000 грн.

Як вбачається з рішення Господарський суд міста Києва від 06.10.2015 у справі № 910/20246/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2014, частково задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що оскільки відповідач-1 після закінчення строку дії договору № 30/07/09-БУ продовжував користуватися орендованим майном, то зобов'язання відповідача-1 сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном не припиняється, оскільки його припинення в розумінні умов договору пов'язано з моментом повернення орендованого майна, а не з фактом закінченням строку дії договору. Припиняючи провадження у справі в частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача 10 769 428, 45 грн. заборгованості, 1 324 483 грн. інфляційних втрат та 377 244, 35 грн. 3% річних, суди обох інстанцій зазначили, що вимоги: про стягнення заборгованості з орендної плати за користування орендованою за договором № 30/07/09-БУ технікою у кількості 24 одиниці у період з 01.08.2009 по 01.12.2009 у розмірі 5 023 515, 43 грн.; стягнення заборгованості з орендної плати за користування орендованою технікою у кількості 9 одиниць у період з 01.12.2009 по 31.05.2010 у розмірі 5 745 913, 20 грн.; стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 324 483,00 грн. та 3% річних у розмірі 377 244,35 грн., нарахованих по кожному платежу окремо у загальний період з 11.10.2009 по 01.04.2011 вже були предметом розгляду спору в іншій справі з прийняттям відповідного судового рішення.

В обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами Господарський суд міста Києва від 06.10.2015 у справі № 910/20246/15 відповідач-2 посилався на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 у справі № 12.07.2017, що залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017, визнано недійсним з моменту укладання договір поруки № 24/03-15 від 24.03.2015. Також, заявник зазначає, що акт звірки взаєморозрахунків станом на 07.02.2011 від 07.02.2011, який був визнаний судом в якості належного та допустимого доказу наявності у відповідача-2 перед позивачем заборгованості за договором суборенди транспортного засобу та спеціальної техніки № 30/07/09-БУ від 30.07.2009, зі сторони відповідача-2 підписаний ОСОБА_4, яка на дату, яка зазначена датою складання акту звірки, не перебувала з Товариством з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" у трудових чи цивільно-правових відносинах, а відповідно і не мала повноважень щодо підписання документів від імені його головного бухгалтера.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі № 910/20246/15 є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" щодо того, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

За таких обставин, при зверненні до суду з заявою в порядку Розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України заявником повинно бути доведено наявність підстав, встановлених статтею 112 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, переглядаючи судове рішення за нововиявленими обставинами, суд повинен в першу чергу встановити наявність тих фактичних даних, існування яких може істотно вплинути на встановлені під час первісного розгляду справи обставини, та дослідити чим засвідчується існування цих фактичних даних.

У відповідності до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 у справі № 910/980/17, що залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017, визнано недійсним з моменту укладення договір поруки № 24/03-15 від 24.03.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лайт Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна".

Крім того, як вбачається з відповіді ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві № 1536/9/26-55-08-03 від 12.07.2017 на запит слідчого та доданих до неї копій: наказу № 2-K про призначення ОСОБА_5 на посаду головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" від 29.07.2008, наказу № 07/1 про звільнення ОСОБА_5 з посади головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" від 20.05.2011, заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" до Луцької ОДПІ про звільнення ОСОБА_5 з посади головного бухгалтера 20.05.2011, відомостей про ф/о-податників річної податкової декларації станом на 06.07.2017 з 01.01.2011 стосовно ОСОБА_4, встановлено обставини, що станом на 07.02.2011, а саме з моменту створення у 2008 році та до 20.05.2011, головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" була ОСОБА_5, а ОСОБА_4 на дату, яка зазначена датою складання акту звірки, не перебувала з Товариством з обмеженою відповідальністю "Бауком Україна" у трудових чи цивільно-правових відносинах, а відповідно і не мала повноважень щодо підписання документів від імені його головного бухгалтера

Відповідно до частини 8 статті 114 Господарського процесуального кодексу України, у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Враховуючи викладене та з огляду на встановленням судом факту недійсності з моменту укладення договору поруки № 24/03-15 від 24.03.2015, укладеного в забезпечання виконання відповідачем-2 взятих на себе за договором № 30/07/09-БУ від 30.07.2009 зобов'язань перед позивачем, а також підписання акту звірки взаєморозрахунків станом на 07.02.2011 від 07.02.2011, який був визнаний судом в якості належного та допустимого доказу наявності у відповідача-2 перед позивачем заборгованості за договором суборенди транспортного засобу та спеціальної техніки № 30/07/09-БУ від 30.07.2009, не уповноваженою на те особою, суд прийшов до висновку, що заява Акціонерної компанії "Гюльсан інша ат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі Представництва "Гюльсан інша ат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 по справі № 910/20246/15 за нововиявленими обставинами є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 підлягає скасуванню із наступним призначенням справи до розгляду за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 112, 113, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Акціонерної компанії "Гюльсан інша ат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі Представництва "Гюльсан інша ат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі № 910/20246/15 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 по справі № 910/20246/15 скасувати.

3. Справу призначити для подальшого розгляду за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 22.09.2017

Суддя Н.Б. Плотницька