Ухвала суду № 69092773, 20.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.,

при секретарі: Маличівській Н.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_2 представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання заяви-згоди дійсною, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про визнання заяви-згоди дійсною.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2017 року позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання заяви-згоди дійсною - повернуто на адресу позивача для звернення до належного суду.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою представником позивача ОСОБА_4-ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2017 року, та направити справу для продовження розгляду до Голосіївського районного суду м. Києва, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Справа №752/13329/17-ц № апеляційного провадження:22-ц-796/9258/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Чередніченко Н.П. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції не правильно трактує предмет позову, адже вважає, що спір стосовно визнання заяви-згоди від 02 березня 2017 року витікає з нерухомого майна та не розмежовує того, що підставою пред'явлення позову є та обставина, що відповідач ОСОБА_5, станом на сьогоднішній день, не визнає факту підписання ним заяви - згоди від 02 березня 2016 року, засвідченої приватним нотаріусом КМНО Козаєвою Н.М.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4, підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5, проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_4 просить визнати дійсною заяву ОСОБА_5 від 02 березня 2016 року про надання згоди своїй дружині, ОСОБА_9 подарувати, підписати та укласти договір дарування нерухомого майна, набутого нею в період зареєстрованого шлюбу, а саме: квартири АДРЕСА_1, житлового будинку АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,0706га, на якій розташований вищезазначений будинок, спільній доньці ОСОБА_10

Повертаючи позовну заяву для подачі до належного суду, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, виходив з того, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення ст. 114 ЦПК України щодо виключної підсудності, а нерухоме майно, відносно якого було надано заяву-згоду на дарування, підписання та укладення договорів дарування, не знаходиться у Голосіївському районі м. Києва районі м. Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

За змістом п. 42 Постанови Пленуму ВССУ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», правила ст. 114 ЦПК України про виключну підсудність спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, застосовуються до позовів про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно) дарунок у власність.

З матеріалів справи убачається, що заява-згода на дарування, підписання та укладення договорів дарування, яку просить визнати дійсною ОСОБА_4, стосується нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, житлового будинку АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею, 0,0706 га, на якій розташований вищезазначений будинок, яке територіально не відноситься до Голосіївського району м. Києва.

Оскільки позивачем фактично заявлено позовні вимоги про визнання заяви-згоди на дарування та підписання договорів дарування нерухомого майна, то даний спір є таким, що виникає з приводу нерухомого майна в розумінні ч. 1 ст. 114 ЦПК України.

Враховуючи наведені вимоги закону, суд правомірно повернув заяву позивачу.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 312 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів

Суддя-доповідач:

Судді: