Ухвала суду № 69092706, 13.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙСУДМІСТАКИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.

при секретарі: Горак Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_2

на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10 листопада 2016 року

в с т а н о в и л а:

Справа №756/9530/16-ц № апеляційного провадження № 22-ц/796/8336/2017Головуючий у суді першої інстанції: І.В. БелоконнаДоповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д. Поливач

Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 10 листопада 2016 року задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.12.2012 в розмірі 20951, 39 грн., яка складається з наступних сум: 1 859,90 грн. - заборгованість за кредитом, 14 517,61 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 100,00 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та штрафи передбачені умовами та правилами надання банківських послуг 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 973,88 грн. - штраф (процентна складова). Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду ОСОБА_1 через свого представника подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, неправильну оцінку доказів, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування зазначив, що розглянувши справу у заочному порядку суд першої інстанції дійшов помилково висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи судом, чим порушив вимоги ст.ст. 74, 224 ЦПК України, оскільки він не отримував судових повісток про виклик у судове засідання призначене до розгляду на 10.11.2016 року. Суд керуючись положеннями ст. 169 ЦПК України зобов'язаний був відкласти розгляд справи, а не ухвалювати рішення в першому судовому засіданні.

Звернув увагу суду на неясність наданого позивачем розрахунку заборгованості, його необґрунтованість, відсутність доказу видачі та строку дії кредитної картки, звітного періоду, доказів підписання відповідачем умов кредитування. Також вважає, що Банк не надав суду належних доказів на підтвердження порушення відповідачем умов договору.

Сторони (їх представники) у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 129, 130, 131). Від ПАТ КБ «Приват Банк» надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника. Від відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 будь - яких заяв, клопотань до суду не надходило. Колегія суддів розцінила причини неявки відповідача та його представника в судове засідання як неповажні. З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважала за можливе проводити розгляд справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, оскільки неявка цих осіб не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та розглянула справу у порядку ст. 197 ЦПК України.

Так, згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка норма матеріального права підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Колегія суддів, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного заочного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, відповідно до вимог ст.ст.526, 623, 624 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, а в разі порушення зобов'язання боржник має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного договору № б/н від 28.12.2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті htt://privatbank.ua/tems/pades/70/, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Копії Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою додаються до позовної заяви.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за Договором Позичальник на вимогу Банку має виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту і Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків здійснення платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитними відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, зобов'язання за вказаним договором не виконав.

Станом на 31.05.2016 року утворилась заборгованість за неналежне виконання ОСОБА_1 зобов'язань перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № б/н від 28.12.2012 в розмірі 20951, 39 грн., яка складається з наступних сум: 1859,90 грн. - заборгованість за кредитом; 14 517,61 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3100,00 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; та штрафи передбачені умовами та правилами надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 973,88 грн. - штраф (процентна складова).

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПАТ «КБ«Приватбанк» підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання за кредитним договором відповідачем не виконуються належним чином,і колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Також, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність у ОСОБА_1 перед банком заборгованості, взявши до уваги при визначенні розміру такої заборгованості наданий Банком розрахунок заборгованості за вказаний період, оскільки зазначене повністю узгоджується із матеріалами справи та підтверджується встановленими судом обставинами справи.

Доводи ОСОБА_1 про те, що позивачем надано суду неналежний розрахунок заборгованості та судом не наведено у оскаржуваному рішенні жодного розрахунку з якого він виходив, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки вони не спростовують висновків суду. Так, ОСОБА_1 не надано суду власного розрахунку на підтвердження доводів апеляційної скарги, який на його думку є правильним, як і не зазначено яка ж саме сума підлягає стягненню з нього за невиконання зобов'язання, а лише зазначено припущення щодо неправильності наданого позивачем розрахунку. Тобто, будь - яких доказів, які б спростовували розмір заборгованості за кредитним договором відповідачем надано суду не було.

Твердження ОСОБА_1 про відсутність доказів видачі йому кредитної картки, строку дії такої картки, звітного періоду, доказів підписання ним умов кредитування, відсутності належних доказів на підтвердження порушення ним умов договору, спростовуються встановленими вище обставинами.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 "Правил користування платіжною карткою", Боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в Банку, вчасності з Картрахунку грошові кошти для здійснення платежу; ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 "Правил користування платіжною карткою", Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконані боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.

Згідно п. 1.1.3.2.2 "Умов та правил надання банківських послуг" у разі порушення власник або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення Овердрафту Банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором.

Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонговується на такій же строк.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належнимчином.

Доказів зворотного у розпорядження апеляційного суду відповідачем не надано. А тому такі твердження ОСОБА_1 у апеляційній скарзі є безпідставними та такими, що спростовуються належними та допустимими доказами наявними у матеріалах справи.

Крім того, з метою спростування доводів апеляційної скарги Банком було надано суду копію виписки про рух коштів за весь період, якою підтверджується розмір заборгованості відповідача по даному кредитному договору, довідку про видачу кредитної картки, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки.

Таким чином, суд дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги ПАТ «КБ «Приватбанк» знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а отже з відповідача законно та обґрунтовано стягнуто на користь позивача сума заборгованості за кредитним договором № б/н від 28.12.2012 в розмірі 20951, 39 грн.

Щодо посилань ОСОБА_1 про неправомірність ухвалення судом заочного рішення у даній справі через неналежне його повідомлення судом про час та місце розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями статті 74 ЦПК України встановлено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи, за адресою: АДРЕСА_1, куди направлялася судова повістка - повідомлення ОСОБА_1, вручена адресату 03.10.2016 року, тобто завчасно до дати призначення судового засідання на 10.11.2016 року. Місце реєстрації відповідача підтверджується відповіддю з відділу адресно - довідкової роботи ГУ ДМС України в м. Києві (а.с.42).

Та обставина, що судом було ухвалено рішення у першому судовому засіданні без участі відповідача, не спростовує правильність висновків суду першої інстанції по суті спору. Крім того, відповідач не позбавлений був можливості довести ті обставини на які він посилається як на підставу у відмові Банку у задоволенні позову та надати нові докази суду апеляційної інстанції, чого ним зроблено не було.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегією суддів до уваги не беруться.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Справу було розглянуто судом на підставі встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та належних письмових доказів.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, відхилити.

Заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: