
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
з питань забезпечення адміністративного позову
19 вересня 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/697/17-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Григораша В.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Козак В.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача-1 не з'явився,
представників відповідача-2 Базюка Ю.Р., Козар В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про забезпечення адміністративного позову по справі за позовом ОСОБА_4 (позивач) до голови Чернівецької обласної державної адміністрації Фищука Олександра Георгійовича (відповдіач-1), Чернівецької обласної державної адміністрації (відповдіач-2) про скасування розпорядження, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 18 вересня 2017 року звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом в якому просив визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Чернівецької обласної державної адміністрації №571-р від 27.07.2017 року в частині припинення діяльності Департаменту економічного розвитку з чисельністю 25 штатних одиниць шляхом ліквідації та в частині передачі Департаменту регіонального розвитку майна та коштів Департаменту економічного розвитку.
Разом із позовною заявою, позивач заявив клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії розпорядження №571-р від 27.07.2017 року в частині ліквідації Департаменту економічного розвитку.
Ухвалою суду від 18 вересня 2017 року, у відповідності до ч. 1 ст. 118 КАС України, клопотання про забезпечення адміністративного позову призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 год. 00 хв. 19 вересня 2017 року.
Представник позивача в судовому засіданні клопотання про забезпечення адміністративного позову підтримав та просив задовольнити його у повному обсязі. В обґрунтування заявленого клопотання, зазначив, що на його думку, оскаржуване розпорядження є очевидно протиправним, а зупинення його дії зможе запобігти звільненню 25 штатних одиниць працюючих в Департаменті економічного розвитку.
Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, хоча його було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, клопотань не подавав.
Представники відповідача-2 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову, з підстав його необґрунтованості та невмотивованості.
Виходячи з положень ч. 3 ст. 118 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові питання про забезпечення адміністративного позову. У зв'язку із вказаним, суд приходить до висновку про можливість розгляду клопотання про забезпечення адміністративного позову за даною явкою сторін.
Розглянувши клопотання про забезпечення адміністративного позову, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У відповідності до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Отже, процесуальним законом встановлено виключні обставини, які можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує як інтереси позивача, так і відповідача.
При цьому слід зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову з урахуванням ст. ст. 3, 117 КАС України повинен відповідати завданню адміністративного судочинства - забезпечувати захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових, чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд також зазначає, що згідно постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2, при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Однак, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів та не наведено у клопотанні обставин, які б вказували на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди безпосередньо правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Розглянувши клопотання про забезпечення адміністративного позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову, оскільки позивачем не надано суду обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що не дає можливості встановити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Крім того, на думку суду, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб та з підстав вказаних представником позивача є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Слід зазначити, що висновки щодо відповідності оскаржуваного рішення критеріям наведеним у ч. 3 ст. 2 КАС України судом буде надано за результатами розгляду справи по суті позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, передбачені ч. 1 ст. 117 КАС України, а тому суд не встановив підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову.
На підставі наведеного та керуючись статтями 117, 118, 158-160, 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. У задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову - відмовити.
У відповідності до ст.ст. 185, 186 КАС України ухвала може бути оскаржена повністю або частково в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно статті 254 КАС України ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.О. Григораш
Ухвалу в повному обсязі складено 25 вересня 2017 р., (24.09.2017 року - вихідний день).
Судове рішення № 69092518, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 19.09.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 824/697/17-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: