Постанова № 69092379, 20.09.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

20 вересня 2017 р. 12:44 год. Справа № 820/3917/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Король Д.О.

за участю:

представника позивача - Гордієнко Н.П.,

представника відповідача - Бондаренко Є.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення №0036901213 від 22.08.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі акту камеральної перевірки від 04.08.2017 року за №9177/20-40-12-13-20-31233910, податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 22.08.2017 року №0036901213, яким зобов'язано підприємство сплатити штраф 10% у розмірі 13709,08 грн. за затримку на 3 календарних дні сплати грошового зобов'язання. З висновками акту перевірки позивач не погоджується, вважає їх необґрунтованими та незаконними, а податкове повідомлення - рішення №0036901213 від 22.08.2017 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги заявленого позову, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. В обґрунтування наданих заперечень зазначив, що дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю за 2017 рік від 16.02.2017 року у сумі 137090,80 грн. Представник відповідача зазначив, що у ході перевірки встановлено, що підприємство самостійно задекларувало податкові зобов'язання, проте несвоєчасно сплатило до бюджету, що є порушенням п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме граничний термін сплати орендної плати з юридичних осіб за березень 2017 року складає 30.04.2017 року, але фактично сплату платником податку здійснено 03.05.2017 року, тобто з затримкою на 3 календарні дні. У судовому засіданні підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт" (код 31233910) пройшло процедуру державної реєстрації та є платником орендної плати з юридичних осіб.

Відповідно до п.п 75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області, проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" (код 31233910) з питань дотримання граничних термінів сплати податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за 2017 рік.

За результатами проведеної камеральної перевірки контролюючим органом у відношенні позивача складено відповідний акт перевірки від 04.08.2017 року за №9177/20-40-12-13-20-31233910, у висновках якого зазначено, про несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати (код бюджетної класифікації 18010600) за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік згідно декларації від 16.02.2017 №9021667160, чим порушено п. 287.3 ст. 283 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки від 04.08.2017 року за №9177/20-40-12-13-20-31233910 та згідно з п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення №0036901213 від 22.08.2017 року форми "Ш", відповідно до якого на відповідача накладено штрафну санкцію у сумі 13709,80 грн.

Не погоджуючись із позицією та рішенням відповідача, за захистом свої прав та інтересів позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У розумінні п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України): «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39); «податкове зобов'язання» - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156).

Згідно із нормами ч. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп. 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (пп. 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.5).

Одночасно, норми п.п.287.1.- 287.3 ст. 283 цього Кодексу визначають, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Разом з тим, в силу приписів п. 49.20 ст. 49 ПК України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Також, відповідно до запроваджених цим Кодексом принципів податкового законодавства (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України), принцип «презумпції правомірності рішень платника податку» застосовується в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Аналогічно в п. 56.21 ст. 56 ПК України закріплено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Так, Європейська конвенція про обчислення строків (ETS № 76) від 16.05.1972, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, у статті 5 вказує, що при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо diesadquem (для цілей цієї Конвенції термін «diesadquem» означає день, у який строк спливає) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк продовжується на перший робочий день, який настає після них.

Таким чином, з контексту вищенаведених норм чинного податкового законодавства України та міжнародного законодавства випливає, що граничний термін сплати орендної плати за податковою декларацією з плати за землю за 2017 рік є операційний (банківський) день. Оскільки останній день строку плати за землю Товариством, передбачений нормами п.287.3 ст.283 ПК України, припав на 30.04.2017 року (неділя) - вихідний день, граничним терміном такої сплати є операційний (банківський) день, що настає за вихідним днем - тобто 03.05.2017 року (1 та 2 травня святкові дні).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду України від 09.06.2015 року № 21-18а15.

Відповідно до положень ч.2 ст.161 КАС України, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Також, згідно з положеннями ч.1 ст.244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З огляду на вищенаведене, та з урахуванням наявних матеріалів справи, судом встановлено, що позивач діяв у відповідності з вимогами чинного податкового законодавства при сплаті 03.05.2017 року суми самостійно визначеного податкового зобов'язання в розмірі 137462,03 грн., тобто в межах строку, встановленого пунктом 287.3 статті 287 ПК України, відповідно у контролюючого органу не було підстав для застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції за несвоєчасність сплати суми самостійно визначеного податкового зобов'язання з орендної плати за податковою декларацією з плати за землю, за відповідний період.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів або письмових пояснень із обґрунтуванням правової позиції щодо спростування тверджень позивача та правомірності прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №0036901213 від 22.08.2017 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт" штрафу у розмірі 13709,08 грн. за затримку на 3 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 13709грн. 80 коп., а судом таких не встановлено.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0036901213 від 22.08.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код 39599198, вул. Пушкінська, 46, м.Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" (61017, Харків, вул. Котлова, 106, код ЄДРПОУ 31233910) судовий збір у сумі 1600,00 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп..

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 25 вересня 2017 року.

Суддя Біленський О.О.