Постанова № 69092320, 27.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 липня 2011 р. № 2-а- 4745/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1, діє за дорученням № 70 від 01.07.2010р.

представника відповідача ОСОБА_2, діє за дорученням № 691/10/10-016 від 14.03.2011р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Державного підприємства "Зміївське лісове господарство" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20 квітня 2011 року про збільшення суми грошового зобовязання по податку на прибуток за основним платежем на суму 7490 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1872,50 грн., скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 20 квітня 2011 року про збільшення суми грошового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 6875 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1718,75 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Висновок ДПІ у Зміївському районі Харківської області та винесені відповідачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення були зроблені на підставі хибного висновку про нікчемність угод ДП "Зміївське лісове господарство" та ТОВ «Енергія 2010» в частині недодержання вимог норм діючого законодавства в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків щодо придбання палива, з огляду на що вказані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство "Зміївське лісове господарство" зареєстровано як юридична особа 07.12.1998р. Зміївською РДА Харківської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 21) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Зміївському районі Харківської області.

ДПІ у Зміївському районі Харківської області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП "Зміївське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку наприбуток підприємства по взаємовідносинам з ТОВ «Енергія 2010» за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р., за результатами якої був складений Акт № 280/23/00993099 від 06.04.2011р. (а.с. 23-40).

В Акті перевірки № 280/23/00993099 від 06.04.2011р. ДПІ у Зміївському районі Харківської області було зроблено висновок про порушення ДП "Зміївське лісове господарство" ст. 203, п. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного Кодексу України, п.п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» за грудень 2010р. та січень 2011р., встановлено завищення суми податкового кредиту у розмірі 6875грн., ст.ст. 3, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за грудень 2010р. та січень 2011р., встановлено заниження податку на прибуток у сумі 7490грн. Акт перевірки представником позивача не підписаний та був отриманий 06.04.2011р., що підтверджується підписом головного бухгалтера на примірнику акту (а.с. 40), до Акту перевірки № 280/23/00993099 від 06.04.2011р. надані письмові заперечення, у яких ДП "Зміївське лісове господарство" посилалось на відсутність встановлених перевіркою порушень (а.с. 41-42).

На підставі Акту перевірки № 280/23/00993099 від 06.04.2011р., відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 20 квітня 2011 року про збільшення суми грошового зобовязання по податку на прибуток за основним платежем на суму 7490 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1872,50 грн. (а.с. 44) та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 20 квітня 2011 року про збільшення суми грошового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 6875 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1718,75 грн. (а.с. 43).

Дослідження судом акту перевірки № 280/23/00993099 від 06.04.2011р. показало, що фактичною підставою для відображення в акті порушення Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», і винесення спірних податкових повідомлень рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угод, укладених між ДП "Зміївське лісове господарство" і ТОВ «Енергія 2010» (а.с. 40).

Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення рішення, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні представником позивача було зазначено, що між ДП "Зміївське лісове господарство" і ТОВ «Енергія 2010» було укладено усний Договір купівлі-продажу, предметом якого було поставка дизельного пального та бензину марки А-76, тобто нафтопродуктів. На підтвердження реальності виконання вказаного договору представником позивача до суду було надано копії видаткових накладних, рахунки-фактури.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що дизельне пальне та бензин є нафтопродуктами, тобто специфічним товаром.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, повязаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі нафта) і нафтопродуктів встановлюється Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах, організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України/Міністерства економіки України/Міністерства транспорту та звязку України/Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155. Вимоги цієї Інструкції є обовязковими для всіх субєктів займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Відповідно до п.п. 10.2.1 Інструкції № 281 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності.

Згідно з п.п. 10.2.4 Інструкції № 281 забороняється приймати нафтопродукти у разі: неналежного оформлення або відсутності ТТН; відсутності паспорта якості на нафтопродукт або неналежного його оформлення (відсутність номера, марки та виду, заповнення не за всіма ознаками якості); відсутності копії сертифіката відповідності та інше.

З аналізу вказаних норм вбачається, що приймання нафтопродуктів, які надійшли автотранспортом, повинно здійснюватись замовниками за обовязкової наявності товарно-транспортних накладних, паспорта якості та сертифікату відповідності.

Між тим, позивачем ні під час перевірки, ні в судовому засіданні не були надані ні товарно-транспортні накладні, ні сертифікат відповідності, ні паспорт якості на придбане дизельне пальне та бензин.

Відповідно до п.п. 10.2.8 Інструкції № 281 передбачено, що у разі відсутності розходження між фактично знятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляє час надходження автоцистерни і власним підписом в накладній засвідчує її приймання. Один примірник ТТН залишається на підприємстві, а два повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт.

П.п. 14.1 Інструкції № 281 передбачено, що під час приймання, зберігання та відпуску нафти продуктів керівник підприємства та головний бухгалтер здійснюють контроль за дотриманням матеріально відповідальними особами вимог цієї Інструкції та забезпечують: своєчасне оформлення документів руху нафти та нафтопродуктів; збереження їх кількості і якості; відображення їх руху за бухгалтерським обліком; своєчасне вжиття заходів щодо попередження псування, втрат, нестач та розкрадання нафти та нафтопродуктів, а також створення необхідних умов для їх зберігання.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження реальності виконання сторонами Договору купівлі-продажу дизельного пального та бензину, укладеного між ДП "Зміївське лісове господарство" і ТОВ «Енергія 2010».

Згідно з ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 N 996-ХІУ первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, висновок відповідача про відсутність товарності правочину, укладеного між ДП "Зміївське лісове господарство" і ТОВ «Енергія 2010» купівлі-продажу дизельного пального та бензину, відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем в акті перевірки обґрунтовано зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 6875 грн. у грудні 2010 року, січні 2011 року та заниження податку на прибуток у сумі 7490грн. у грудні 2010 року, січні 2011 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 20 квітня 2011 року про збільшення суми грошового зобовязання по податку на прибуток за основним платежем на суму 7490 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1872,50 грн. та № НОМЕР_2 від 20 квітня 2011 року про збільшення суми грошового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 6875 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1718,75 грн. дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України, ст. 203, 215, 216, 220, 228 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Зміївське лісове господарство" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі.

2. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 01 серпня 2011 року.

Суддя Волкова Л.М.