Постанова № 69091975, 21.09.2017, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 вересня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1025/17

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Солошенка П.В.

та

представників сторін:

від позивача - Золотарьова І.М. (довіреність від 11.07.2017 № 4140/08)

від відповідача - Український А.Б. (довіреність від 05.01.2017 № 3)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель»

про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 16887,45 грн,

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі за текстом - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель» (далі за текстом - відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.04.2017 по 31.05.2017 в сумі 26887,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено таке.

Відповідно до пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду обов'язкові платежі у розмірі 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Заборгованість відповідача перед Рубіжанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.04.2017 по 31.05.2017 склала 26887,45 грн. Відповідач добровільно не виконує свої зобов'язання, у зв'язку з цим позивач для захисту своїх інтересів та стягнення заборгованості змушений звернутися до суду. З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка надійшла через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 12.09.2017 за вхідним № 22141/2017, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 16887,45 грн (арк. спр. 55).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель» адміністративний позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 03.08.2017 за вхідним реєстраційним № 19009/2017 подало заперечення на адміністративний позов від 03.08.2017 б/н (арк. спр. 41-42). У запереченнях на адміністративний позов відповідач просить відмовити позивачеві в адміністративному позові повністю. Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначив, що надані позивачем розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за квітень 2017 року та травень 2017 року складені з порушенням пунктів 6.4, 6.5, 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, у зв'язку з чим вони не можуть вважатися належним доказом у справі. Також представник відповідача зазначив, що у відповідності із абзацом 1 пункту 6.1 глави 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У стовпцях 13 «Фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за попередній рік» та 15 «Сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з дати призначення (перерахунку) пенсії до дати формування розрахунку» розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за квітень 2017 року та травень 2017 року проти кожного пенсіонера вказані «нулі», у зв'язку з чим підприємство відповідача вважає, що позивач з 01.04.2017 по 31.05.2017 не проводив фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за попередній та спірний періоди.

У доповненнях до заперечень на адміністративний позов від 12.09.2017 б/н, які надійшли через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 12.09.2017 за вхідним № 22143/2017, відповідач зазначив про часткову сплату заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.04.2017 по 31.05.2017 у сумі 15000,00 грн. Також зазначив, що відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01 квітня 2017 року ОСОБА_3 досягла пенсійного віку 01.04.2017, але позивачем було нараховано фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 28,96 грн, що є порушенням діючого законодавства України (арк. спр. 63-64).

На заперечення відповідача від 03.08.2017 б/н та доповнення до заперечень на адміністративний позов від 12.09.2017 б/н позивач подав відзив від 12.09.2017 б/н та письмові пояснення від 21.09.2017 б/н (арк. спр. 61-62, 71-72).

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, відзиві на заперечення на адміністративний позов від 12.09.2017 б/н та поясненнях на доповнення на заперечення відповідача від 21.09.2017 б/н.

У судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель» (ідентифікаційний код 32803997) зареєстровано юридичною особою та знаходиться у м. Рубіжному Луганської області, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.07.2017 № 1002843157 (арк. спр. 32-35).

Органом Пенсійного фонду за місцезнаходженням відповідача є Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області.

Відповідно до пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:

- пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди;

- до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом - Закон № 400) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону № 400 об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, передбачена діючим законодавством.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі за текстом - Інструкція № 21-1).

Відповідно до пункту 6.1 вказаної Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції № 21-1).

Згідно з пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 глави 6 Інструкції № 21-1 для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Отже, підприємство відповідача зобов'язане відшкодовувати органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Органи Пенсійного фонду України здійснювали доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за спірний період (арк. спр. 12-23).

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (арк. спр. 12, 17, 18, 23), не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

У відповідача виникла заборгованість перед Рубіжанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (список № 2), за період з 01.04.2017 по 31.05.2017 у розмірі 31887,45 грн. Відповідач зазначену суму заборгованості сплатив частково у розмірі 5000,00 грн 02.06.2017, що підтверджується випискою за особовим рахунком за 02.06.2017 (арк. спр. 65). Залишок несплаченої заборгованості на час звернення до суду з позовом складав 26887,45 грн, що підтверджується карткою особового рахунку платника (арк. спр. 24).

Під час судового розгляду справи відповідачем додатково сплачено заборгованість за списком № 2 за спірний період в сумі 10000,00 грн, а саме 5000,00 грн за платіжним дорученням від 26.07.2017 № 85 та 5000,00 грн за платіжним дорученням від 23.08.2017 № 177, що також підтверджується виписками за особовим рахунком за 26.07.2017 та 23.08.2017 (арк. спр. 56, 57, 66, 67).

Оскільки в порушення вимог пунктів 6.7, 6.8 Інструкції № 21-1 товариство з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель» щомісяця до 25-го числа не внесло до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, та не сплатило існуючу заборгованість за час судового розгляду справи, у суду є підстави стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01.04.2017 по 31.05.2017 в сумі 16887,45 грн.

Заперечення відповідача проти позову з посиланням на відсутність доказів понесення позивачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 суд вважає безпідставними, оскільки Інструкцією № 21-1 не передбачено надання органами Пенсійного фонду України підприємствам доказів фактичного понесення таких витрат. Єдиною підставою для здійснення відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, для підприємства є розрахунок. Надання інших доказів здійснення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

Місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, який сплачується щомісяця до 25 числа, відповідно до Додатку 6 до Інструкції № 21-1 зазначається у графі 16 розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У графі 15 розрахунку «Сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з дати призначення (перерахунку) пенсії до дати формування розрахунку (3)» зазначається лише сума перерахунку пенсії, яка сплачується одночасно зі сплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший календарний місяць з дати отримання розрахунку.

Суми місячного розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у розрахунках за квітень та травень 2017 року відповідають сумам, заявленим у позові.

Посилання відповідача на неправомірність нарахування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по ОСОБА_3 за однин день квітня 2017 року суд також вважає безпідставними, оскільки відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону № 400 об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». ОСОБА_3 досягла пенсійного віку 01.04.2017, а відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058 пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку. Отже, позивачем правомірно нараховано суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 01.04.2017 в сумі 28,96 грн. Вказані обставини підтверджені протоколом від 11.11.2010 № 9009 про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, розпорядженням на перерахунок пенсій з 01.05.2016 та довідкою від 20.09.2017 № 7417/08 про розмір пенсії на квітень 2017 року (арк. спр. 73, 74, 75).

Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки позивач згідно з пунктом 18 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, а стягнення його з відповідача в таких випадках статтею 94 КАС України не передбачено.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України у судовому засіданні 21 вересня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 25 вересня 2017 року, про що згідно вимог частини другої статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 16887,45 грн задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський Краситель» (ідентифікаційний код 32803997, місцезнаходження: 93000, Луганська область, місто Рубіжне, площа Хіміків, будинок 2) на користь Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41245565, місцезнаходження: 93009, Луганська область, місто Рубіжне, вулиця Студентська, будинок 35, А) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.04.2017 по 31.05.2017 у розмірі 16887,45 грн (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім грн 45 коп).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно з частиною третьою статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 25 вересня 2017 року.

Суддя Т.І. Чернявська