Постанова № 69091892, 08.08.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2017 року № 810/1144/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» з позовом до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2016 №0003224000.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючий орган дійшов необґрунтованих висновків про несвоєчасну сплату товариством податкових зобов'язань з акцизного податку.

Як стверджує позивач, усі визначені ним податкові зобов'язання були сплачені у межах визначених Податковим кодексом України строків. За цих обставин позивач вважає, що контролюючий орган не мав правових підстав для застосування до товариства штрафних санкцій.

Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні. У письмових запереченнях проти позову послався на правомірність проведеної податковим органом камеральної перевірки та встановлений Податковим кодексом України порядок нарахування платникам податків штрафних санкцій.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 08.08.2017, не з'явились.

Від представника позивача 08.08.2017 надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника до суду не надходило.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд за письмовим клопотанням представника позивача ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20 жовтня 2016 року Личаківською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області було проведено камеральну перевірку на предмет своєчасності сплати ТОВ «Стейт Оіл» податкових зобов'язань, за результатами якої складено акт від 20.10.2016 №000321/13-06-40/39436796 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено факт несвоєчасної сплати позивачем самостійно визначеного грошового зобов'язання акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за травень 2016 року.

Як вбачається з Акта перевірки, граничним днем сплати податкового зобов'язання з акцизного податку за травень 2016 року відповідно до податкової декларації №9102890334 від 21.06.2016 є 30.06.2016.

Водночас визначене у вказаній податковій декларації зобов'язання з акцизного податку у повному обсязі було сплачено лише 02.07.2016, тобто із затримкою у 2 дні.

З урахуванням викладеного, контролюючий орган в Акті перевірки дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

На підставі Акта перевірки та відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, Личаківською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області було прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення від 04.11.2016 №0003224000, яким позивачеві визначено суму штрафних санкцій у розмірі 28086,60 грн. (а.с. 5).

Не погоджуючись з вказаним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків повинен сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 223.2 статті 223 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України, суми податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, передумовою нарахування штрафних санкцій є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов'язання у визначений строк.

Беручи до уваги вимоги пункту 223.2 статті 223 Податкового кодексу України у взаємозв'язку з положеннями підпункту 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України, акцизний податок, визначений у відповідній податковій декларації, має бути сплачений не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним.

Перевіряючи обґрунтованість тверджень відповідача та висновків Акта перевірки про несвоєчасність сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань, судом встановлено наступне.

21 червня 2016 року позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію з акцизного податку за травень 2016 року №9102890334, у якій самостійно визначив податкове зобов'язання у розмірі 1' 121' 770,00 грн. (а.с. 40-50), у тому числі:

- 686526,00 грн. по пункту продажу товарів, що розташований у с. Воля Висоцька, Жовківський район, Львівська область (КОАТУУ 4622781200);

- 435244,00 грн. по пункту продажу товарів, що розташований у с. Сопошин, Жовківський район, Львівська область (КОАТУУ 4622788800).

Суд зазначає, що граничним строком сплати податкового зобов'язання у розмірі 1' 121' 770,00 грн. відповідно до податкової декларації з акцизного податку за травень 2016 року №9102890334 є 30.06.2016.

Судом встановлено, що сплату акцизного податку за травень 2016 року у розрізі КОАТУУ позивач здійснював наступним чином:

- по об'єкту торгівлі, що розташований у с. Воля-Висоцька, Жовківський район, Львівська область (КОАТУУ 4622781200), позивачем 22.06.2016 було сплачено 405659,00 грн., відповідно до платіжного доручення №57831 від 22.06.2016 (а.с. 86);

- по об'єкту торгівлі, що розташований у с. Сопошин, Жовківський район, Львівська область (КОАТУУ 4622788800) позивачем 22.06.2016 було сплачено 48748,00 грн., відповідно до платіжного доручення №55685 від 22.06.2016 (а.с. 87).

Як вбачається з даних інтегрованої картки позивача по сплаті акцизного податку у розрізі КОАТУУ, а саме, щодо об'єкта торгівлі, розташованого у с. Воля Висоцька, Жовківський район, Львівська область (КОАТУУ 4622781200), 30.06.2016 контролюючий орган здійснив нарахування у інтегрованій картці податкового зобов'язання у розмірі 686526,00 грн. згідно податкової декларації за травень 2016 року №9102890334 (а.с. 104).

Нараховану суму податкового зобов'язання у цей же момент було зменшено на суму існуючої переплати у розмірі 405661,00 грн., що утворилась за рахунок коштів, сплачених відповідно до платіжного доручення №57831 від 22.06.2016 на суму 405659,00 грн. (а.с. 86) та залишку (позитивного сальдо) у розмірі 2,00 грн., що обліковувався в інтегрованій картці станом на 01.06.2016 за результатами розрахунків за квітень 2016 року.

Таким чином, станом на граничну дату сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з акцизного податку за травень 2016 року по об'єкту торгівлі, розташованому у с. Воля Висоцька, Жовківський район, Львівська область (КОАТУУ 4622781200), у позивача обліковувалась недоїмка у розмірі 280865,00 грн. (686526-405661).

Судом встановлено, що 02.07.2016 позивачем у зв'язку з самостійно виявленими помилками було подано уточнюючу декларацію з акцизного податку за травень 2016 року від 02.07.2016 №9110066372, якою позивачем зменшено суму акцизного податку за травень 2016 року (51-55).

Так, в уточнюючій податковій декларації з акцизного податку за травень 2016 року від 02.07.2016 №9110066372 позивач визначив податкове зобов'язання у розмірі 840903,00 грн. (а.с. 55, зворотній бік), у тому числі:

- 405659,00 грн. по пункту продажу товарів, що розташований у с. Воля Висоцька, Жовківський район, Львівська область (КОАТУУ 4622781200) (різниця 280867,00 грн.);

- 435244,00 грн. по пункту продажу товарів, що розташований у с. Сопошин, Жовківський район, Львівська область (КОАТУУ 4622788800).

Як вбачається з даних інтегрованої картки позивача по сплаті акцизного податку у розрізі КОАТУУ, а саме, щодо об'єкта торгівлі, розташованого у с. Воля Висоцька, Жовківський район, Львівська область (КОАТУУ 4622781200), 02.07.2016 контролюючий орган зменшив існуючу недоїмку на різницю між сумою податку, що була визначена позивачем у податковій декларації з акцизного податку за травень 2016 року №9102890334 (686526,00 грн.), та сумою податку, що була визначена позивачем в уточнюючій податковій декларації з акцизного податку за травень 2016 року від 02.07.2016 №9110066372 (405659,00 грн.), після чого у позивача почала обліковуватись переплата у розмірі 2,00 грн. (а.с. 104-105).

Наведені обставини свідчать, що податкове зобов'язання з акцизного податку за травень 2016 року позивач у повному обсязі погасив лише 02.07.2016 унаслідок подання уточнюючої податкової декларації з акцизного податку за травень 2016 року, у якій було відкориговано розмір податкових зобов'язань.

Таким чином суд погоджується з висновками перевірки, що самостійно визначені податкові зобов'язання з акцизного податку за травень 2016 року позивач сплатив із затримкою у 2 дні.

При цьому суд повністю відхиляє доводи позивача, що сплата податкових зобов'язань була здійснена ним своєчасно.

Так, у поясненнях до позовної заяви позивач зазначив, що подаючи податкову декларацію з акцизного податку за травень 2016 року №9102890334, товариством було включено до неї податкові зобов'язання, сформовані за результатами діяльності чотирьох пунктів продажу: (1) с. Дідилів, Кам'янака-Бузький район, Львівська область; (2) с. Воля Висоцька, Жовківський район, Львівська область; (3) с. Ясенів, Бродівський район, Львівська область; (4) с. Сопошин, Жовківський район, Львівська область.

У подальшому позивачем було виявлено помилку, а саме, як зазначає позивач, по двом з вказаних чотирьох пунктів продажу податкова звітність мала подаватись до інших контролюючих органів, а саме, щодо пунктів продажу у с. Дідилів та с. Ясенів.

Позивач зазначає, що саме цей недолік податкової декларації з акцизного податку за травень 2016 року був підставою для подання 02.07.2016 уточнюючої податкової декларації, де кількість пунктів продажу була скорочена і, відповідно, було зменшено нараховані податкові зобов'язання.

Одночасно з цим позивач вважає, що вказані помилки не вплинули на своєчасність сплати податкових зобов'язань, оскільки загальна сума податкового зобов'язання за вказаними пунктами продажу не змінилась. Позивач також звертає увагу, що здійснював сплату податкових зобов'язань за належними реквізитами.

Проте такі доводи позивача не ґрунтуються на фактичних обставинах.

Зокрема, суд звертає увагу позивача, що у податковій декларації за травень 2016 року №9102890334 податкові зобов'язання були розраховані виходячи з двох пунктів продажу, що розташовані у с. Воля-Висоцька, Жовківський район, Львівська область (КОАТУУ 4622781200) та у с. Сопошин, Жовківський район, Львівська область (КОАТУУ 4622788800), а не чотирьох, як помилково вважає позивач.

Наведені обставини підтверджуються змістом самої податкової декларації за травень 2016 року №9102890334 та доданими до неї розрахунками суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (додаток 6) (а.с. 47-48).

Тобто, до податкових зобов'язань, сформованих за результатами діяльності двох вказаних пунктів продажу (КОАТУУ 4622781200 та 4622788800), позивач додатково включив податкові зобов'язання, що сформовані за наслідками діяльності пунктів продажу у с. Дідилів та с. Ясенів, що, у свою чергу, мали бути відображені в окремих деклараціях.

Наведені помилки при формуванні податкової звітності призвели до самостійного завищення позивачем податкового зобов'язання, зокрема, по пункту продажу у с. Воля Висоцька, Жовківський район, Львівська область (КОАТУУ 4622781200) на 280867,00 грн., сплата яких фактично відбулась лише 02.07.2016 унаслідок подання уточненої податкової декларації.

Таким чином, контролюючий орган обґрунтовано визначив позивачеві штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.08.2017.