Ухвала суду № 69091216, 21.09.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/901/17 Головуючий у І інстанції Олійник В. П. Провадження № 11-кп/795/787/2017 Категорія - ст. 246 КК України Доповідач Оседач М. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів Карнауха А.С., Короїда Ю.М.

при секретарі Дудко Т.В.,

з участю учасників судового провадження:

прокурора Шпак М.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016270180001569, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 травня 2017 року, щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Узбекистан, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, раніше не судимого,

проживаючого та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 травня 2017 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України та призначено покарання у виді арешту на строк 3 місяці.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави 147 261 грн. 97 коп. шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев у лісі; на користь держави 3521, 60 грн. в рахунок відшкодування процесуальних витрат, повязаних з проведенням судових експертиз.

Питання речових доказів вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичних обставин справи, просить змінити рішення місцевого суду в частині призначеного його виду відбування покарання на більш мякий - у виді штрафу.

Обґрунтовуючи свої вимоги, викладені в апеляційній скарзі, вказує, що судом першої інстанції йому було призначено покарання з порушенням вимог Постанови Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2013 року. Крім того, звертає увагу на те, що у вироку не наведено переконливих доводів про можливість та необхідність призначення йому покарання у виді арешту, при цьому послався лише на неналежний матеріальний рівень, який унеможливлює сплату штрафу. Просить врахувати те, що на його утриманні знаходиться син інвалід I групи, який три рази на тиждень потребує доставки його в лікарню для проходження процедури гемодіалізу, в чому він йому і допомагає, а також звертає увагу на колективне звернення від сільської громади с. Бобрик Ніжинського району, що дає право вважати його поведінку в суспільстві позитивною, в звязку з чим вважає, що немає потреби в призначенні йому покарання повязаного з ізоляцією від суспільства.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 будучи лісником ДП «Ніжинрайагролісництво» у вересні місяці 2016 року, порушуючи встановлений порядок раціонального використання та відновлення лісу, незаконно, без спеціального на те дозволу, маючи прямий умисел, направлений на незаконну порубку дерев у лісі, використовуючи фізичну силу найманого робітника ОСОБА_3, за допомогою бензопили « Good Luck GL 4500 E», як засобу незаконної вирубки лісу, а також самостійно за допомогою невстановленого знаряддя в обході №8, кварталі №42, виділі №4 ДП «Ніжинрайагролісництво» поблизу с. Бобрик Ніжинського району Чернігівської області, з корисливим мотивом спиляв дванадцять дерев, а саме: сім дерев виду «Дуб» із діаметрами пнів: 30, 48, 51, 58, 66, 70 та 91 см., чотири дерева виду «Ясен» із діаметрами пнів: 27,35, 37, та 55 см., одне дерево виду «Клен» із діаметром пня 42, 5 см., вказані спиляні дерева обернув на свою користь, внаслідок чого заподіяв істотну шкоду навколишньому природному середовищу на загальну суму 112 889 грн. 38 коп., що розрахована відповідно до «Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23 липня 2008 року.

Продовжуючи свої протиправні дії лісник ДП «Ніжинрайагролісництво» ОСОБА_2 у вересні місяці 2016 року, порушуючи встановлений порядок раціонального використання та відновлення лісу, незаконно, без спеціального на те дозволу, маючи прямий умисел, направлений на незаконну порубку дерев у лісі, за допомогою бензопили « Good Luck GL 4500 E», як засобу незаконної вирубки лісу в обході №8 кварталі № 42, виділі №7 ДП «Ніжинрайагролісництво» поблизу с. Бобрик Ніжинського району Чернігівської області, з корисливим мотивом, повторно спиляв чотири дерева виду «Дуб» із діаметрами пнів: 54, 58, 55 та 29 см. Вказані спиляні дерева обернув на свою користь, внаслідок чого заподіяв істотну шкоду навколишньому природному середовищу на загальну суму 34 372 грн. 59 коп., що розрахована відповідно до «Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23 липня 2008 року.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого на підтримання вимог апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив проти задоволення таких вимог та просив рішення місцевого суду змінити, застосувавши щодо обвинуваченого ОСОБА_4 України « Про амністію в 2016 році», дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Висновки суду, щодо фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, що зазначені у вироку, та кваліфікація дій обвинуваченого за ст. 246 КК України у апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_2 не оспорюються, а тому, у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, ці обставини в апеляційному порядку не перевіряються.

У відповідності до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

У ст. 65 КК України та розяснення наведених у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», вказано, що призначаючи покарання в кожному конкретному випадку, суди зобовязані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що обтяжують та помякшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Під час дослідження матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції належно виконав зазначені вимоги закону.

Із мотивувальної частини вироку вбачається, що при вирішенні даного питання, місцевий суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до злочинів середньої тяжкості, дані про особу ОСОБА_2, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, є учасником бойових дій, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, має достатній рівень матеріального забезпечення, має на утриманні сина, який є інвалідом I групи та матір, яка є непрацездатною особою похилого віку, та вірно призначив покарання в межах санкції інкримінуємої статті, з чим погоджується і колегія суддів.

При перевірці кримінальної справи колегією суддів не встановлено істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б безумовною підставою для скасування оскаржуваного вироку.

Від ОСОБА_2 в ході розгляду апеляційної скарги надійшла заява про звільнення його від призначеного покарання на підставі ОСОБА_4 України «Про амністію у 2016 році».

Визначаючись у вирішенні цієї заяви колегія суддів враховує, що ст.. 1 ОСОБА_4 України «Про амністію у 2014 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких не набрали законної сили: пункт д) ветеранів війни (учасники бойових дій, інваліди війни та учасники війни, які підпадають під дію ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

Обвинуваченим вчинено злочин до набрання чинності вищезазначеним ОСОБА_4 та відповідно до ст. 12 КК України його віднесено до переліку злочинів середньої тяжкості, у звязку з чим на нього поширюється дія ст.1 цього ОСОБА_4.

Як вбачається з наданої суду копії посвідчення серії АА №296235, він є учасником бойових дій, та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що вказану заяву обвинуваченого ОСОБА_2 слід задовольнити та звільнити його від відбування покарання, призначеного вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 травня 2017 року.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 травня 2017 року щодо ОСОБА_2 змінити.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 1 п. д.) ОСОБА_4 України «Про амністію у 2016 році»від 22 грудня 2016 року.

В решті цей вирок залишити без змін.

Згідно ч. 4 ст. 532 КПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДІ:

А.С. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Короїд