Рішення № 69090563, 15.09.2017, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/9961/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15.09.2017

15 вересня 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Мороз В.О.,

за участю секретаря Козельської Г.В.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 197 ЦПК України в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

29 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 80 000 грн., посилаючись на те, що 06.10.2009 р. між ними було укладено договір позики, згідно якого відповідач отримав у неї 80000 грн. та зобовязався їх повернути до 01.01.2016 р., однак сума позики так і не повернута, а відповідач ухиляється від виконання взятого на себе зобовязання, в звязку з чим просить стягнути дані кошти.

16 червня 2017 р. позивач подала через канцелярію суду заяву про зміну предмета позову, в якій просила звернути стягнення на предмет застави за договором застави транспортного засобу, укладеного між нею та відповідачем в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 06.10.2009 р. Однак цього ж дня подала заяву про те, щоб заяву про зміну предмета позову не розглядати, а стягнути кошти за позовною заявою від 29.05.2017 р.

Позивач та її представник в судове засідання не зявилися, представник позивача направила до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2В в судове засідання не зявився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку, жодних заяв, клопотань чи заперечень до суду не подав.

У відповідності до ст. ст. 169 ч. 4, 226 ЦПК України суд за згодою позивача вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом обєктивно встановлено, що 06.10.2009 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого позикодавець ОСОБА_1 передала у власність позичальниковіОСОБА_2, а позичальник отримав від позикодавця гроші кошти в сумі 80 000 гривень.

Згідно п. 1.2 договору, сума позики, встановлена п. 1.1 даного договору, отримана позичальником від позикодавця до моменту підписання даного договору в повному обсязі.

Позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві суму позики, визначену в п. 1.1. даного договору, в строк до 01 січня 2016 року без сплати відсотків (п. 1.4 договору).

Станом на день подачі позову відповідач не повернув позивачу коштів в сумі 80000 грн., що у відповідності до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, підтверджується договором позики від 06.10.2009 року. Даний письмовий договір позики від 06.10.2009 р. наданий позивачем на підтвердження зобовязань відповідача, є належним та допустимим доказом виникнення боргового зобовязання; цей договір позики сторони уклали відповідно до вимог статті 1047 ЦК України; наявність у позивача оригіналу договору позики згідно з положенням частини третьої статті 545 цього Кодексу свідчить про неповернення боргу відповідачем, тому є підстави для стягнення з нього на користь позивача неповернутої суми позики за вказаним договором.Відповідач не довів факт неодержання грошових коштів від позикодавця (в судове засідання не зявився), а тому цей договір позики є дійсним та породжує права та обовязки згідно закону України.

Відповідно до роз'ясень, викладених у правових позиціях Верховного Суду України про стягнення боргу за договором позики від 18.09.2013 року у справі № 6-63цс13 та від 24 лютого 2016 року у справі № 6-50 цс16, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа. Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Ст. 526 Цивільного Кодексу України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поняття позикових відносини і договору позики визначаються положеннями глави 71 ЦК України.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України).

Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (частина перша статті 207 ЦК України).

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу згідно договору позики від 06.10.2009 р. в розмірі 80 000 грн. на користь ОСОБА_1

Судовий збір розподіляється згідно ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 81, 88, 169 ч. 4, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 526, 1046, 1049 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 06.10.2009 року в сумі 80 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 800 грн.

Копію заочного рішення не пізніше 3 днів з дня його проголошення направити рекомендованим листом із повідомленням відповідачу.

Письмова заява відповідача про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя