Рішення № 6908950, 24.11.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" листопада 2009 р.Справа № 2/111-1896 Господарський суд Тернопільської області у складі

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд-Сервіс" вул. Дружби, 15/50, м. Тернопіль, 46000

до відповідача Приватного підприємства "Продекспорт" вул. Живова, 15а, м.Тернопіль, 46008

про cтягнення 77 993 грн. 35 коп. заборгованості та штрафних санкцій.

За участю представників сторін:

позивача: Хмелярський В.Л. - довіреність від 01.11.2009р.

Карцева Л.Т. - довіреність від 01.11.2009р.

відповідача:

Суть справи: Позивач пред'явив позов про стягнення 77 993 грн. 35 коп., із них: 66964 грн. 08 коп. - заборгованість за товар поставлений відповідачеві по 16-ти накладних за період з 21.01.2009р. по 23.06.2009р. згідно умов договору постачання №1826 від 01.01.2009р., 3 783 грн. 21 - пені за неналежне виконання грошових зобов'язань з 07.03.2009р. по 07.08.2009р., 1 543 грн. 72 коп. - втрат від інфляційних процесів з січня 2009р. по серпень 2009р., 5 702 грн. 34 коп. - втраченої вигоди.

Відповідач відзив на позов не представив. Справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача і приймаючи до уваги, що:

1) В судовому засіданні перед розглядом справи представникам позивача роз’яснено їх права і обов’язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

2) У виконання умов договору постачання №1826 від 01.01.2009р. відповідач одержав від позивача товар на суму 67 461 грн. 99 коп. що підтверджено 16-ти видатковими накладними за період з 21.01.2009р. по 23.06.2009р.

Пунктом 8.1. договору №1826 від 01.01.2009р. сторони передбачили оплату товару протягом 45-ти днів з моменту одержання товару.

Позивач стверджує, що на час розгляду справи відповідач не доплатив йому за відпущений товар 66964 грн. 08 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2009р., підписаним представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками.

Відповідач не представив доказів виконання ним грошових зобов'язань за одержаний від позивача товар.

Тому з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України слід вважати, що на час розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується борг в сумі 66964 грн. 08 коп., що є порушенням ст.ст. 526, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України.

При таких обставинах позовні вимоги позивача в частині стягнення 66964 грн. 08 коп. слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

3) Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України №543/96 ВР від 22.11.1996р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та п. 10.1. договору №1826 від 01.01.2009р. за період з 07.03.2009р. по 12.10.2009р. відповідач повинен сплатити позивачеві пеню в сумі 3 783 грн. 21 коп. (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

4) Згідно ст. 199 Господарського кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 07.03.2009р. по 12.10.2009р. відповідач повинен сплатити позивачеві втрати від інфляційних процесів в сумі 1 465 грн. 37 коп. (розрахунок інфляційних проведено судом та знаходиться в матеріалах справи).

5) Із позовної заяви вбачається, що граничний строк оплати вартості товару відповідачем по кожній накладній 07.03.2009р., 20.03.2009р., 04.04.2009р., 21.04.2009р., 04.05.2009р., 06.07.2009р., 10.07.2009р., 25.07.2009р., 07.08.2009р.

Тобто, з врахуванням п. 8.1. договору постачання №1826 від 01.01.2009р., позивач мав право звернутися в господарський суд з вимогою по кожній накладній за захистом свого порушеного права, після проходження 45-ти днів з моменту одержання товару (ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України).

В разі пред’явлення позову по кожній накладній позивач мав би можливість розпоряджатися коштами на які він розраховував і використати їх на погашення кредитної лінії. Тим паче, що сума 814 грн. 62 коп. це менша сума, яку би позивач одержав при стягненні боргу з боржника по кожній поставці.

При таких обставинах, слід вважати, що позивач втратив вигоду в сумі 5702грн. 34 коп. не з вини відповідача, так-як він не вимагав оплати вартості товару своєчасно (ст. 614 Цивільного кодексу України).

А тому, в частині стягнення з відповідача 5 702 грн. 34 коп. втраченої вигоди слід відмовити.

6) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України видатки по держмиту в сумі 722 грн. 12 коп. слід покласти на відповідача.

7) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов’язані з розглядом даної справи в сумі 236 грн. покласти на відповідача.

Керуючись вищезазначеним, ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) Позов задовольнити частково.

2) Стягнути з Приватного підприємства "Продекспорт" вул. Живова, 15а, м.Тернопіль (ідент. код 30047671):

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд-Сервіс" вул.Дружби, 15/50, м. Тернопіль (ідент. код 32941793) суму 66964 грн. 08 коп. –за матеріальні цінності, 3 783 грн. 21 коп. –пені, 1 465 грн. 37 коп. –втрат від інфляційних процесів; 722 грн. 12 коп. –в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3) В решті частині позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення «25»листопада 2009 року через місцевий господарський суд.

Суддя