Ухвала суду № 69088778, 21.09.2017, Апеляційний суд Сумської області

.

Справа №579/869/16-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 11-кп/788/612/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Незаконна порубка лісу

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Філонової Ю. О.,

суддів - Литовченко Н. О., Макаровець А. М.,

з участю секретаря судового засідання - Лобанової О.В.,

прокурора Чередниченка М.В.,

захисника ОСОБА_3,

виправданого ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 на вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 24 травня 2017 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, офіційно не працюючий, мешканець с. Обтове, вул. Садова, 16, Кролевецького району, Сумської області, не судимого,

визнаний невинуватим у предявленому обвинуваченні та виправданий у звязку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

До Апеляційного суду Сумської області надійшла апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5, у якій він просив скасувати вирок щодо ОСОБА_4 у звязку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.246 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в сумі 850 грн. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 68428,41 грн. шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев.

Також прокурор просив повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, допитавши свідків та дослідивши письмові докази у справі.

Вироком Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 24 травня 2017 року ОСОБА_4 визнано невинуватим за предявленим йому обвинуваченням і по суду виправдано у звязку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України.

Понесені у справі судові витрати вирішено віднести на рахунок держави.

Заявлений у справі цивільний позов прокурора в інтересах держави на відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням навколишньому природному середовищу, залишено без розгляду.

Долю речових доказів вирішено в порядку ст.100 КПК України.

В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги прокурор вказує, що судом не надано належну правову оцінку всім доказам в сукупності, допущено невиправдане не прийняття доказів до уваги, а також вибірковість при їх аналізі та дослідженні.

Зокрема, прокурор вказує на безпідставність висновку суду про відсутність достатніх правових підстав для визнання істотною шкоди, яка була заподіяна довкіллю внаслідок наведених у обвинувальному акті дій ОСОБА_4, оскільки його діями були знищені цінні твердолистяні породи, погіршилась спроможність виконання лісополосою специфічних захисних функцій та завдано матеріальну шкоду в сумі 68428,41 грн., що узгоджується з дослідженими судом висновком лісотехнічної експертизи від 18.04.2016 року та листом державної екологічної інспекції у Сумській області №754/04 від 21.03.2016 року.

Крім того, визнаючи недопустимим доказом висновок лісотехнічної експертизи суд зазначив лише, що особа яка її проводила не має статусу експерта, однак жодним чином цього не перевірив, та взагалі не надав оцінку дослідженому в ході судового розгляду вказаному листу екологічної інспекції, яким підтверджено істотність заподіяної ОСОБА_4 шкоди.

Крім того, суд приймаючи до уваги позицію сторони захисту щодо необєктивності визначення обвинуваченням загальної кількості спиляних за вказівкою ОСОБА_4 дерев, оскільки при огляді місця події та складанні акту не враховано, що у деяких випадках по декілька пеньків від одного кореня рахувалися як пеньки окремих дерев і що значна кількість пеньків на місці події утворилася внаслідок спилювання вже спиляних раніше представниками електропостачального підприємства в порядку обслуговування лінії електропередачі, послався на надані ОСОБА_4 в суді фотознімки місця події та показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Разом з тим, на переконання прокурора вказані фотознімки є недопустимими доказами, з них не вбачається коли саме вони зроблені та яке місце на них зафіксовано, а покази зазначених свідків проаналізовано судом однобоко та не в повному обсязі.

Судом не взято до уваги, що за показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, пеньки про які йдеться мова були старими та сухими, а згідно протоколу огляду місця події від 29.01.2016 року зафіксовано 64 пеньки сироростучої деревини та лише 1 пеньок сухої деревини, що враховано при розрахунку шкоди.

Крім того, допитаний в суді інспектор екології ОСОБА_12 вказував, що на місці порубу також були старі пеньки, але вони не фіксувалися в ході огляду місця події та не враховувалися при нарахуванні шкоди, а в ході самої перевірки рахувались пеньки від спиляних дерев, які виходили окремо із землі, а не одного стовбура.

У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора Прищепа М.В. просить вирок суду щодо нього залишити без змін, як обґрунтований, законний та обєктивний, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вона викладена за надуманими мотивами, які не підтверджені доказами.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Як зазначено у вироку, згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, 28.01.2016, у денний час (точний час під час досудового розслідування не встановлено), порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відновлення лісу, незаконно, без спеціального на те дозволу, маючи прямий умисел, направлений на незаконну порубку дерев, перебуваючи на території Реутинської сільської ради Кролевецького р-ну Сумської області, на земельній ділянці на перехресті доріг Т-25-03 Вільне-Кролевець та О190704 Погорілівка-Реутинці, на якій знаходяться насадження дерев, що відносяться до захисних лісів лісові ділянки розташовані в смугах автомобільних доріг, незаконно, залучивши у якості робітників ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, яким він повідомив про наявність необхідного дозволу на проведення робіт, за допомогою бензопили здійснили порубку 65 дерев захисного лісу. В результаті протиправних дій згідно оцінки самовільного порубу Державної екологічної інспекції у Сумській області було заподіяно шкоду в розмірі 68428,41 грн

Згідно висновку лісотехнічної експертизи від 18.04.2016 року незаконна порубка 65 дерев захисного лісу на земельній ділянці на перехресті доріг Т-25-03 Вільне-Кролевець та О190704 Погорілівка-Реутинці знищила цінні твердолистяні породи та погіршила спроможність виконання лісополосою специфічних захисних функцій та завдала значну матеріальну шкоду, а тому є підстави вважати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, істотною

Такі дії ОСОБА_4В органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 246 КК України як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотної шкоди.

Заслухавши доповідь головуючого-судді, пояснення прокурора Чередниченка М.В, який у повному обсязі підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні з наведених у ній підстав, думку виправданого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим, відмовивши прокурору в задоволенні клопотання про повторне дослідження фактичних обставин, оскільки мотиви клопотання прокурора зводитися до незгоди з оцінкою суду, яку від надав дослідженим в суді доказам, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, згідно ч.3 ст.370 КПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно вимог, передбачених п.1 ч.3 ст.374 КПК України, мотивувальна частина виправдувального вироку, серед іншого, повинна містити підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

За змістом цієї норми закону у мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у кримінальному провадженні, а також мотивовані висновки суду про недоведеність вчинення кримінального правопорушення або недоведеність вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, чи недоведеність наявності в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

Як убачається зі змісту вироку суд, виправдовуючи ОСОБА_4 за ст. 246 КК України, наведених вище вимог кримінального процесуального закону не дотримався.

Так, суд першої інстанції, безпосередньо в ході судового розгляду дослідивши покази ОСОБА_4, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, представника потерпілого ОСОБА_17 та свідка ОСОБА_12, а також письмові докази лист начальника державної екологічної інспекції у Сумській області від 21.03.2016 року та висновок лісотехнічної експертизи від 18.04.2016 року, дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Зокрема, згідно з мотивувальною частиною вироку, суд не вбачає достатніх правових підстав для визнання істотною ту шкоду, яка була заподіяна довкіллю внаслідок наведених у обвинувальному акті протиправних дій ОСОБА_4, оскільки загальна зафіксована у складеному акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 18.02.2016 року кількість спиляних 65-ти лісових насаджень не містить порід дерев занесених до Червоної книги України та віднесених до особливо цінних порід; висновок лісотехнічної експертизи, за змістом якого діями ОСОБА_4 була заподіяна істотна шкода, є недостовірним і недопустимим доказом, оскільки виконаний представником первинної профспілкової організації ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» ОСОБА_18, який (за змістом висновку) не має статусу експерта.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в ході судового розгляду судом було також досліджено лист державної екологічної інспекції у Сумській області №754/04 від 21.03.2016 року (т.2 а.п.69), яким сторона обвинувачення обґрунтовувала істотність заподіяної ОСОБА_4 шкоди.

За змістом зазначеного листа, наслідком незаконного порубу було знищено цінний вид дерев породи ясен, погіршився природний склад, якісні, захисні та інші екологічні властивості лісових насаджень лінійного типу та заподіяна значна матеріальна шкода (68428 грн. 41 коп.) навколишньому природному середовищу, а тому є всі підстави вважати шкоду істотною.

Цей доказ суд взагалі залишив поза своєю увагою, не проаналізував його та належної оцінки з точки зору належності, допустимості, достовірності - не надав.

Дані обставини вказують на вибірковість аналізу та оцінки доказів, що свідчить про невиконання судом першої інстанції вимог п.1 ч.3 ст.374 КПК України.

Крім того, суд у вироку погодився з доводами сторони захисту, та вказав на необєктивність визначення стороною обвинувачення загальної кількості спиляних за вказівкою ОСОБА_4 дерев, з посиланням на те, що при огляді місця події працівниками поліції та при складанні акту інспектором з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_12 не враховувалось те, що у деяких випадках по декілька пеньків від одного кореня рахувались як пеньки окремих дерев, і що значна кількість пеньків на місці події утворилась внаслідок спилювання вже спиляних раніше представниками електропостачального підприємства в порядку обслуговування лінії електропередачі.

Ці доводи сторони захисту, на думку суду, підтверджуються наявними у справі знімками фототаблиці до протоколу огляду місця події та наданими ОСОБА_4 безпосередньо в суді вузловими фотознімками місця події, та показаннями з цього приводу свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 про те, що на час проведення за вказівкою ОСОБА_4 спилювання дерев і чагарників у тому місці вже були наявні численні пеньки спиляних не до землі дерев.

Разом з тим, згідно протоколу огляду місця події від 29.01.2016 року зафіксовано 64 пеньки сироростучої деревини та лише 1 пеньок сухої деревини (а.п.7-14).

При цьому, з наданих у судовому засіданні показів допитаного в суді державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області ОСОБА_12, який приймав участь у огляді місця події, складав акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, польову перелікову відомість самовільного порубу дерев та проводив розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, вбачається, що на місці порубу дійсно були старі пеньки, але вони не фіксувалися в ході огляду місця події 29.01.2016 року та не враховувалися при обрахуванні шкоди, а в ході самої перевірки рахувались тільки пеньки від спиляних дерев, які виходили окремо із землі, а не одного стовбура.

Не зважаючи на такі пояснення свідка ОСОБА_12, та дані з протоколу огляду місця події з фото таблицями, суд у вироку їх не проаналізував та належної оцінки з точки зору належності, допустимості та достовірності не надав, що також свідчить про порушення судом першої інстанції вимог п.1 ч.3 ст.374 КПК України.

Крім того, як вбачається з журналу судового засідання, представник потерпілого ОСОБА_17 в суді показав, що він, як виконроб філії Конотопського райавтодору, 28 січня 2016 року під час огляду доріг на перехресті доріг Вільне-Кролевець і Погорілівка-Реутинці виявив самовільний поруб дерев, які відносяться до захисної смуги в смузі відводу автодороги та росли на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні служби автомобільних доріг. У 2016 році під час виконання планових робіт з чистки автодоріг, неодноразово перебував біля вказаної ділянці місцевості, але жодного разу, в тому числі 28.01.2016 року, не бачив там робіт РЕСу, з райавтодором вони нічого не узгоджували.

Таким чином, незважаючи на такі покази представника потерпілого ОСОБА_17 та доводи сторони захисту разом з показами інших свідків, про можливість утворення значної кількості пеньків на місці події внаслідок спилювання вже спиляних раніше представниками електропостачального підприємства в порядку обслуговування лінії електропередачі, суд не надав оцінки та не усунув суперечності у їхніх показах шляхом витребування з РЕСу відповідної інформації щодо дійсного проведення їхніми працівниками відповідних робіт на земельній ділянці на перехресті доріг Т-25-03 Вільне-Кролевець та О190704 Погорілівка-Реутинці.

Тобто, суд першої інстанції, в ході судового розгляду зазначеного кримінального провадження, не вжив заходів до всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, чим допустив неповноту судового розгляду, оскільки залишилися недослідженими і не встановленими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого рішення, тобто допустив такі істотні порушення кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

При цьому колегія суддів зазначає, що вищенаведена неповнота судового розгляду не може бути усунута в ході апеляційного перегляду виправдувального вироку, бо клопотань щодо витребування певної інформації сторони в ході апеляційного розгляду не заявляли, а апеляційний суд позбавлений можливості виходити за межі апеляційних скарг щодо виправдувального вироку, оскільки ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого.

За таких обставин, а саме, за наявності неповноти судового розгляду, які призвела до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, та не може бути усунута в ході апеляційного розгляду виправдувального вироку, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного вироку та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції, що відповідає нормам ч. 1 ст. 412; п. 6 ч. 1 ст. 407; п.п.1, 3 ч. 1 ст. 409 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.415 КПК України, суд апеляційної інстанції, призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому інші доводи апеляційної скарги прокурора, а також доводи ОСОБА_4, які містяться у запереченнях на подану апеляційну скаргу, підлягають ретельній перевірці під час нового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 судом першої інстанції.

Таким чином, апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.

Скасовуючи вирок та призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для обрання ОСОБА_4 будь-якого запобіжного заходу, оскільки у даному кримінальному провадженні запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався і відповідних клопотань в ході апеляційного розгляду від учасників кримінального провадження не надходило.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 24 травня 2017 року стосовно ОСОБА_4 скасувати у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у Глухівському міськрайонному суді Сумської області в іншому складі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Ухвала набирає законної сили негайно та касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_19. ОСОБА_20.

.