Ухвала суду № 69081315, 15.09.2017, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кс/130/563/2017

130/3040/16-к

У Х В А Л А

15.09.2017 р. м. Жмеринка

Слідчий суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Вернік В.М.;

із участю: - секретаря Маліщук Н.А.,

- заявника ОСОБА_1,

- прокурора Прокопчука Д.В.

- слідчого Майченка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка скаргу ОСОБА_1 на рішення слідчого,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 14.09.2017 року звернувся до слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду із скаргою з вимогою скасувати постанову слідчого Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області від 12.09.2017 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016021130000021 від 12.08.2016 року і направити її для продовження досудового розслідування, вказавши, що 12.09.2017 року слідчим Майченко А.М. всупереч 2 ухвал Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області про скасування його попередніх постанов знову закрив кримінальне провадження не виконавши вимоги ухвали суду від 26.12.2016 року.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 просив його скаргу задоволити та скасувати постанову слідчого від 12.09.2017 року про закриття кримінального провадження. Вказавши, що рік тому йому було вручено обвинувальний акт, який базується на показаннях колишніх членів його сімї, що вони зареєстровані в с.Сербинівці і він надав їм дозвіл проникнути до його будинку, де він наразі проживає. Важає, що для спростування цих тверджень, на яких базується обвинувачення, по його заявах було порушено різні кримінальні провадження, які розслідує слідчий Жмеринського ВП Майченко А.М., в межах яких останній зобовязаний зробити висновок, чи є відповідими факти, на підставі яких йому видано обвинувальний акт. Якщо вони не відповідають дійсності обвинувачення проти нього розвалиться і слідчий з прокурором будуть нести відповідальність. Тому слідчий постійно закриває справи по його заявах, суд скасовує постанови слідчого. По оскаржуваній постанові слідчий відтворив повну копію постанови від 17 березня та додав до неї два нових абзаци з показаннями сина заявника та наданих ним документів, після чого зазначив про врахувавання вказівок ухвали слідчого судді від 26.12.2016 року, та закрив провадження. Фактично слідчим не виконано вказівки, зазначені в ухвалі суду від 26.12.2016 року. Зокрема в ухвалі суду вказано, що слідчий має зясувати наявність у сторін права власності на будинок, наявності реєстрації у сторін за цією адресою, наявність дозволу члена його колишньої сімї на проживання у будинку з його сторони, чи є домовленість у сторін на користування цим будинком, чи є в будинку особисті речі членів його колишньої сімї, хто будував будинок і за які кошти, які обєкти нерухомого майна знаходяться в домоволодінні та інше. У новій постанові слідчого про закриття кримінального провадження ніяких висновків немає. Слідчий допитав його сина, який вказав, що він зі своєю матірю зареєстровані у будинку, за обставин чого слідчий мав би дати правову оцінку обставинам, які встановлені у рішенні суду від 06.07.2016 року, згідно якого допитана ОСОБА_2 вказала, що у спірному будинку ніхто не зареєстрований, всі були зареєстровані у старому будинку, що був знесений, натомість син зазначає протилежне. ОСОБА_2 за відомостями УДМС значиться, як особа, знята з реєстрації за цією адресою, а син стверджує, що вони зареєстровані за цією адресою. Слідчий додав до матеріалів кримінального провадження довідки голови сільської ради про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за цією адресою. У матеріалах провадження є ухвала суду від 26.12.2016 року, в якій детально розписано, що має зробити слідчий. Слідчий після скасування його постанов про закриття кримінальної справи, де зобовязано надати правову оцінку не лише дій ОСОБА_2 але й його сина ОСОБА_3, будь-яких правових оцінок по всім цим документам та показам не навів. Зокрема щодо власності будинку невідомо, не зясовано хто та за які кошти побудував його, у державному реєстрі прав власності майно відсутнє, чи зареєстровані за цією адресою ОСОБА_2 і його син незрозуміло, чи є у будинку речі ОСОБА_2 та його сина невідомо, невідомо чи давав дозвіл на проникнення до місця своєї реєстрації. На підставі викладеного просив задоволити його скаргу та скасувати постанову слідчого Майченка А.М. про закриття кримінального провадження.

Слідчий Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення даної скарги, вважає, що ним виконано всі дії та вказівки при розслідування даного кримінального провадження, а скаржник сприймає все необ'єктивно, не дивлячись на те, що все зроблено та зясовано. Зокрема, з пояснень голови Сербинівської сільської ради зясовано, що новий будинок будувався спільно ОСОБА_1С, та ОСОБА_5, де вони і проживали. Син дав чіткі пояснення, що він постійно проживав у будинку до 2015 року. Повністю зясовано, що на даний час будинок нікому не належить, ніяких документів на нього немає. Неодноразово допитані ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які зареєстровані в будинку, тому незаконного проникнення не було. Він звертався із запитом до паспортного столу щодо реєстрації ОСОБА_5 та ОСОБА_3 і отримав відповідь, що вони були зняті з реєстрації 25.03.2016 року, тобто після вказаних подій. Щодо зясування обставин щодо талонів про зняття ОСОБА_5 з реєстрації він нікуди не звертався. В своїх показаннях ОСОБА_5 не вказує, що вона є власником будинку, зазначає, що вона зареєстрована за цією адресою та що у неї є будівельний паспорт, талони на забудову, чому їх немає у скаржника йому не відомо. У постанові, яка є предметом оскарження, не зазначено про те, що ОСОБА_5 є власником будинку і висновку про його належність також немає, як висновку по розбіжностях у показаннях ОСОБА_5 та ОСОБА_3 щодо проникнення до будинку. Зауважив, що при особистому опитуванні ним сусідів заявника ОСОБА_1 щоден з них не погодився надавати будь-які пояснення, посилаючись на небажання погіршувати свої стосунки з останнім; протоколи допиту при цьому не оформлялись.

Прокурор Прокопчук Д.В. підтримав пояснення слідчого, вказавши, що скаржник жодного разу не ставив питання щодо правильної чи неправильної кваліфікації дій та обставин того правопорушення, що кваліфіковано за ч.1 ст.162 КК України незаконне проникнення особи до житла чи іншого володіння. Сам факт наявності рішень по цивільних спорах підтверджує те, що житло, у яке на думку скаржника здійснено незаконне проникнення, є спірним. І це дає підстави для того, щоб слідчий прийшов до висновку про відсутність ознак саме кримінального правопорушення. Також рішеннями суду, прийнятими в порядку цивільного судочинства, підтверджено відсутність будь-яких підстав для позбавлення ОСОБА_2 права на користування будь-якими приміщеннями за адресою проживання заявника ОСОБА_1 Вважає, що всі вказівки слідчого судді слідчим були виконані, вчинено достатній обсяг слідчих дій для встановлення всіх обставин подій, а тому вважає постанову слідчого законною та обґрунтованою й просив у задоволенні скарги відмовити.

Заслухавши пояснення заявника, слідчого та прокурора, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя доходить наступного.

Завданням кримінального провадження, відповідно до вимог ст.2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Крім того, на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК України, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до вимог ст.110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення, зокрема, органів досудового розслідування. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, імя, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення. Постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обовязковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Відповідно до ч.1,2 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобовязаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, а якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою - з дня отримання особою її копії.

Згідно положень ч.3 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого чи прокурора;

2) зобовязання припинити дію;

3) зобовязання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги, зокрема, на рішення слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Так в судовому засіданні встановлено, що вимоги скарги ОСОБА_1 пред'явлені стосовно рішення слідчого, а саме: постанови слідчого Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 12.09.2017 року.

При цьому з доданої копії оскаржуваної постанови слідчого Жмеринського ВП Майченка А.М. від 12.09.2017 року (а.с.2-4, а.к.п.112-114) вбачається, що останнім кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016021130000021 від 12.08.2016 року, закрито у звязку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України.

В обґрунтуванні таких висновків слідчим наведено обставини, щодо належності ОСОБА_2 на праві власності земельної ділянки за адресою: с.Сербинівці Жмеринського району Вінницької області, вул. Леніна, 55; наведено обставини ненаявності у Сербинівській сільській раді будь-яких документів на підтвердження ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку та жилі приміщення, спільного будівництва ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спірного будинку та відсутності на нього правовстановлюючих документів; наведено обставини проживання ОСОБА_3 у спірному будинку, його реєстрації в цьому будинку, положення Сімейного кодексу України щодо поділу майна, яке належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності подружжя, долучено до матеріалів кримінального провадження за заявою ОСОБА_2 копії ухвал Апеляційного суду Вінницької області за наслідками оскарження ОСОБА_1 рішень Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, ухвалених в порядку розгляду з правилами цивільного судочинства спорів між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за заявою ОСОБА_3 копії довідок Сербинівської сільської ради від 15.02.2016 року про реєстрацію ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за адресою: с.Сербинівці Жмеринського району Вінницької області по вул. Центральна, 55, копії ухвал Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24.03.2016 року про закриття провадження у цивільній справі в частині вимог ОСОБА_1 щодо зняття з реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та про відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Жмеринськго міськрайонного суду від 24.03.2016 року за нововиявленими обставинами за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням.

Проте, наявні у оскаржуваній постанові висновки слідчого є вочевидь необ'єктивними, у тому числі з врахуванням наведених заявником обставин, визначають неповноту та поверховість зясування слідчим Жмеринського ВП Майченко А.М. фактичних обставин кримінального провадження №42016021130000021, зокрема, недодержання встановленого порядку допиту свідків з числа сусідів відповідного домоволодіння, стосовно яких не встановлено членства сім'ї або близькість родинних стосунків із сторонами кримінального провадження, що не становить належного виконання слідчим обов'язкової для виконання ним однієї з вказівок прокурора від від 28.10.2016 року; матеріали кримінального провадження не містять протоколу огляду місця подій, необхідність якого застережена за змістом ухвали слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду від 26.12.2016 року, визначені якою недоліки досудоваого розслідування надалі констатовано ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду від 25.04.2017 року.

Також постанова слідчого Жмеринського ВП Майченка А.М. від 12.09.2017 року про закриття кримінального провадження є недостатньо обґрунтованою оскільки її мотивувальна частина обмежена лише викладенням встановлених обставин та формальною, без об'єктивного аналізу їх сукупноіті, вказівкою про відсутність у діях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК Ураїни, тоді як резолютивна частина передбачає закриття кримінального провадження з підстав відсутності складу вувзвного злочину, та складу будь-якого іншого кримінального правопорушення.

При цьому мотивів прийняття постанови та їх обґрунтування, що передбачені кримінальним процесуальним законом щодо постанови слідчого мотивувальна частина оскаржуваної постанои не містить.

За сукупністю наведених недоліків ця постанова підлягає скасуванню слідчим суддею як така, що не відповідає критеріям, встановленим ст.110 КПК України щодо рішення слідчого.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, 56, 110, 220, 284, 303-307, 369-372 КПК України,

УХВАЛИВ :

Скаргу задоволити.

Скасувати постанову слідчого Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 12.09.2017 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016021130000021 від 12.08.2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Вернік В.М.