Рішення № 6908105, 25.11.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2009 р. Справа № 15/428/09

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Стайл-Т”, 54055, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 50/1, код ЄДРПОУ 34651221;

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”в особі Миколаївської обласної дирекції, 54030, м. Миколаїв, вул. Артелерійська, 19-А;

про: визнання недійсним кредитного договору

                                                                      Суддя Ржепецький В.О.

Представники:

Від позивача: Гусак О.М. довіреність № 34 від 12.11.2009р.

Від відповідача: Репченко Д.В. довіреність № 1843 від 11.11.2009р.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Стайл-Т” 05.11.2009р. звернулось в господарський суд Миколаївської області до Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”в особі Миколаївської обласної дирекції з позовом про визнання недійсним кредитного договору від 21.12.2007р.

Відповідачем позов не визнано з посиланням на положення Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 1999 року N 17, зар. в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 р. за N 264/3557.

          В судове засідання, призначене на 25.11.2009р., представники сторін з’явились, вимоги ухвали господарського суду від 15.11.2009р. виконали.

          За згодою сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Стайл-Т” 05.11.2009р. звернулось в господарський суд Миколаївської області до Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”в особі Миколаївської обласної дирекції з позовом про визнання недійсним договору кредитного договору 21.12.2007р.

Позов обґрунтовано відсутністю на кредитному договорі №010/01-02/07-108, укладеному 21.12.2007р. між сторонами по справі, печатки юридичної особи відповідача, що на думку позивача у справі зумовлює його недійсність у відповідності до положень ч.1 ст. 203, ч.2 ст. 207, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 203, ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З наведеного витікає, що положення ч. 1 ст. 203 ЦК України, на яку посилається позивач, регулює відносини, пов’язані з недійсністю правочинів через невідповідність саме змісту умов договору цивільному законодавству, та не розповсюджує свою дію на підстави недійсності правочинів через недотримання встановленої форми їх укладення.

Як свідчать положення ст. 207 ЦК України, обставини підписання та скріплення печаткою договорів є обставинами, пов’язаними із укладенням правочину у певній формі, і, у відповідності до п. 1 ст. 215 ЦК України, не є підставами недійсності правочину.

Крім того, як видно з оригіналу оскаржуваного договору, огляну того в судовому засіданні та його копії, залученої до матеріалів справи, кожен аркуш договору скріплено печатками сторін у справі, при чому печатка відповідача відповідає положенням п.п. 3.2.6., 3.3.3., 3.3.7., 3.3.8. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 1999 року N 17, зар. в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 р. за N 264/3557.

З наведеного витікає відсутність правових підстав для задоволення позовної заяви про визнання кредитного договору, укладеного між сторонами у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -          

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя