Постанова № 69079334, 25.09.2017, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2017 року Апеляційний суд Чернівецької області в складі:

головуючого - судді Давнього В.П.,

за участю:

адвокатів: Александрова О.П., Апетракіоає Г.В.

особи притягнутої

до адміністративної

відповідальності ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці апеляційну скаргу захисника Александрова О.П. в інтересах ОСОБА_3 на постанову Герцаївського районного суду Чернівецької області від 01 вересня 2017 року, -

ВСТАНОВИВ :

Зазначеною постановою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканку с. Байраки Герцаївського району Чернівецької області, не працюючу, - визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.124 КУпАП та призначено їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340 (триста сорок) грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 320 (триста двадцять) грн.

Згідно постанови суду, 04.06.2017 року о 16 год. 40 хв. в с. Байраки Герцаївського району Чернівецької області ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом Хюндай Сантафе д.н. SV-83-YYY, не врахувала дорожньої обстановки та не вибрала безпечного інтервалу, внаслідок чого допустила зіткнення з водієм транспортного засобу ВАЗ 21011 д.н. C6310OC, під керування ОСОБА_4, чим порушила вимоги п.п.2.3б, 12.1, 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобілі частково пошкоджені, потерпілих немає.

На постанову суду від захисника Александрова О.П. в інтересах ОСОБА_3 надійшла апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, як не законну, а провадження по справі закрити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що районний суд безпідставно взяв до уваги показання потерпілого ОСОБА_4, відкинувши показання ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_5 У справі немає жодних належних та допустимих доказів вини ОСОБА_3 у скоєнні даного ДТП, а вина не може встановлюватися виключно на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. Всі наявні докази по справі, на думку апелянта, свідчать про те, що саме з вини ОСОБА_4 сталося дане ДТП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та її адвоката, які підтримали апеляційні вимоги і просили їх задовольнити, представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката Апетракіоає Г.В., вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Справа ЄУН:714/406/17 Головуючий в 1 інст. Козловська Л.Д.

Провадження № 33/794/580/17 Доповідач: Давній В.П.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Районним судом при розгляді даної справи по суті, було повністю дотримано вимоги вказаних законів.

Так, районний суд обґрунтовано, на думку апеляційного суду, в основу постанови про визнання вини ОСОБА_3 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП поклав протокол про адміністративне правопорушення серії БР №280443 від 04.06.2017 року (а.с.2), схему дорожньо-транспортної пригоди (а.с.4), а також фотографії долучені до матеріалів справи зроблені на місці ДТП (а.с.24-28) та відео фіксацію з місця скоєння правопорушення.

Аналізуючи кожний доказ окремо, так і в їх сукупності, апеляційний суд вважає вірним висновок районного суду про винуватість саме ОСОБА_3 у даній дорожньо-транспортній пригоді, оскільки ДТП сталось в с.Байраки Герцаївського району безпосередньо на повороті вулиці Шкільна під час закінчення його проходження по внутрішньому радіусу саме ОСОБА_3, тоді як ОСОБА_4 ще не розпочав входити у нього. Ширина дороги на місці ДТП хоч і складає 3,5 м., проте з правої сторони транспортного засобу ОСОБА_3 відстань від дороги до узбіччя складала 3,1 м., тоді як у ОСОБА_4 лише 0,7м. Тобто, ОСОБА_3 мала можливість маневрувати на повороті та дотриматися безпечного інтервалу, не допускаючи зіткнення, в той час як ОСОБА_4 такої можливості не мав, їхав по правій стороні дороги прямо біля паркана та відстань між його автомобілем до узбіччя по правій стороні фізично позбавляла можливості здійснити маневр та ухилитися від зіткнення із зустрічним автомобілем. А тому, саме ОСОБА_3 не врахувала ширину проїзної частини відповідного напрямку руху та відстань від дороги до узбіччя, на якій у неї була можливість уникнути зіткнення та здійснити маневр в право не допускаючи зіткнення, проте остання зрізала на повороті, тим самим практично поїхала по зустрічній стороні дороги, не дотримавшись безпечного інтервалу, у зв'язку з чим допустила зіткнення із зустрічним транспортним засобом під керуванням ОСОБА_4

Вищенаведені обставини в суді 1 інстанції були повністю підтверджені показаннями потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_7, які зазначили, що автомобіль ОСОБА_3 практично знаходився на зустрічній смузі дороги.

Враховуючи наведене, на думку апеляційного суду, суд 1 інстанції вірно дійшов висновку, що ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом, була неуважною, належним чином не стежила та не ураховувала дорожню обстановку, з метою постійного контрою руху транспортного засобу та безпечного керування ним, не дотримавшись безпечного інтервалу, з'їхавши на зустрічну смугу дороги, допустила зіткнення із зустрічним транспортним засобом під керуванням ОСОБА_4, чим порушила вимоги п.п.2.3б, 12.1, 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Всім вищенаведеним повністю спростовуються апеляційні доводи захисника про те, що у справі немає жодних належних та допустимих доказів вини ОСОБА_3 у скоєнні даного ДТП, а її вину встановлено виключно на підставі протоколу про адміністративне правопорушення.

Що стосується апеляційних доводів захисника про те, що районний суд безпідставно взяв до уваги показання потерпілого ОСОБА_4, відкинувши показання ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_5, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, оскільки суд 1 інстанції в своїй постанові зазначив, що показання ОСОБА_3 та її сестри ОСОБА_5 в частині того, що ОСОБА_8 дала задній хід перед зіткненням з зустрічним автомобілем, не були документально зафіксовані на місці ДТП, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази цього окрім їхніх слів. До того ж, існує вірогідність дачі ними неправдивих показів з метою уникнення відповідальності за скоєне правопорушення, з чим погоджується і апеляційний суд.

А тому, апеляційний суд не знаходить законних підстав для скасування постанови районного суду та закриття провадження по справі відносно ОСОБА_3 У зв'язку із чим, подана апеляційна скарга захисника Александрова О.П. в інтересах ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Александрова О.П. в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Герцаївського районного суду Чернівецької області від 01 вересня 2017 року відносно ОСОБА_3 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Чернівецької області В.П. Давній