Ухвала суду № 69078037, 25.09.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1748/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : Пересунько Я. В. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБондаренка С. І.суддівХрапка В. Д., Новікова О. М. при секретаріВинник І. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», третя особа: державне підприємство «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про стягнення компенсації за невикористані щорічні відпустки, -

в с т а н о в и л а :

У квітня 2017 року ОСОБА_6 звернулась до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона працювала у Черкаській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на посаді провідного інженера відділу технічного адміністрування телекомунікаційного та програмного забезпечення з 1 вересня 2004 року по 30 червня 2016 року та звільнена з роботи наказом від 30 червня 2016 року за № 211-к на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку з переведенням до іншого підприємства. На день звільнення ОСОБА_6 відповідач нарахував, але не виплатив їй компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток, в загальній кількості 72 календарних дні.

На підставі викладеного позивач просила суд стягнути на її користь нараховану, але не виплачену компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток в сумі 8972 гривень 25 копійок.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 13 квітня 2017 року відкрито провадження за поданим позовом до державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Державне підприємство «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 червня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на користь ОСОБА_6 нараховану, але невиплачену компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток у розмірі 8972 гривень 25 копійок.

Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив з того, що позивачу не була виплачена нарахована компенсації за невикористані дні відпустки.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом № 151 від 1 вересня 2004 року ОСОБА_7 прийнято на посаду реєстратора філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» з 1 вересня 2004 року з оплатою згідно штатного розпису (а.с. 16)

Наказом № 211-к від 30 червня 2016 року ОСОБА_6 звільнено з роботи у порядку переведення до ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України. (а.с. 14)

Наказом від 30 червня 2016 року № 82-к ОСОБА_6 прийнято з 1 липня 2016 року на посаду головного фахівця з програмного забезпечення науково-технічного відділу ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», в порядку переведення з Черкаської регіональної філії Центру ДЗК, з посадовим окладом згідно штатного розпису (а.с. 4).

З довідки № 05-046/668 від 15 листопада 2016 року, виданої Черкаською регіональною філією ДП «Центр ДЗК», вбачається, що ОСОБА_6 працювала в Черкаській регіональній філії Центру ДЗК та станом на 30 червня 2016 року кількість невикористаних днів відпустки становить 72 календарних дня (а.с. 17).

Частиною 1 статті 83 КЗпП встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

Аналогічна норма міститься в статті 24 Закону України «Про відпустки».

Однак відповідач, вказані в законі обов'язки не виконав, та не виплатив позивачу компенсацію.

Ухвалою суду провадження в даній справі було відкрито до юридичною особи державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» представник якого, на підставі виданої юридичною особою довіреності, вчинював процесуальні дії, а не до його філії, а тому доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Не було також судом порушено правила підсудності, оскільки даний позов виник з трудових правовідносин, а відповідно до частини 1 статті 110 ЦПК України позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Місце проживання позивача, зазначене нею в позовній заяві, відноситься до підсудності Соснівського районного суду м.Черкаси, куди позивач і звернулась з вказаним позовом.

Оскільки позивач працювала в Черкаській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» то і даний позов виник у зв'язку з діяльністю зазначеної філії.

Частиною 8 статті 74 ЦПК України встановлено, що судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв'язку з їх діяльністю.

На попередні засідання суд направляв повідомлення саме за місцезнаходженням філії, відомості про повідомлення відповідача на судове засідання яке відбулось 12 червня 2017 року в матеріалах справи відсутні, однак саме по собі вказане порушення не може бути підставою скасування чи зміни ухваленого рішення суду, оскільки не впливає на його вирішення по суті спору.

Окрім цього, суд також враховує і поведінку відповідача, який будучи юридичною особою та маючи штат працівників, не забезпечив явку представника в попереднє засідання.

Що стосується розрахунку компенсації за невикористану відпустку суд виходить із такого.

Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 «Про порядок затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Підпунктом б пункту 4 вказаного порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які

виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Згідно пункту 7 зазначеного порядку нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

За твердженням апелянта позивачу було нараховано за період з липня 2015 року по червень 2016 року 40672.88 гривень, однак доказів які підтверджували б вказану суму останнім, навіть після оголошення судом перерви та роз'яснення необхідності подання належних та допустимих доказів вказаної суми, на виконання вимог частини 4 статті 10 ЦПК України, апелянтом надано не було.

В свою чергу позивачем, суду додатково була надана довідка про заборгованість відповідача компенсації за невикористану відпустку в сумі 8972.25 гривень (а.с.198) та довідка про доходи (а.с.199) з якої вбачається, що за період з липня 2015 року по червень 2016 року позивачу було нараховано дохід, за вирахуванням матеріальної допомоги в сумі 48062.78-3700=44362.78 гривень, що спростовує розмір отриманого доходу позивача зазначений в апеляційній скарзі.

За таких обставин, колегія суддів, не знаходить підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст..ст.303,307,308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» - відхилити, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :