Ухвала суду № 69077106, 21.09.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 643/19748/15-ц Головуючий суддя І інстанції Букреєва І. А.

Провадження № 22-ц/790/4251/17 Суддя доповідач Карімова Л.В.

Категорія: трудові

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Карімової Л.В.,

суддів колегії : Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Асєєвої В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 31 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Пласт Маркет», третя особа: директор Приватного акціонерного товариства «Пласт Маркет» Гнездова Ганна Іванівна про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства (ПрАТ) «Пласт Маркет», третя особа: директор ПрАТ «Пласт Маркет» Гнездова Ганна Іванівна, який в подальшому уточнив та просив поновити його на посаді директора ПрАТ «Пласт Маркет», стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 березня 2015 року по день ухвалення рішення судом.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідно до протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ «Пласт Маркет» та наказу №15-к від 01 квітня 2004 року його було призначено на посаду директора з подальшим укладенням контракту.

Рішенням загальних зборів від 30 березня 201 року позивача було відкликано з посади директора ПрАТ «Пласт Маркет», а повноваження припинені.Постановою Харківського апеляційного господарського суду Харківської області від 09 литопада2015 року визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів від 30 березня 2015 року.

Ухвалою судді Московського районного суду міста Харкова від 14 грудня 2015 року відкрито провадження у вищевказаній цмвільній справі, розгляд якої неодноразово призначався у судовому засіданні.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 31 січня 2017 року позов ОСОБА_3 до ПрАТ «Пласт Маркет», третя особа: директор ПрАТ «Пласт Маркет» Гнездова Г.І. на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що районним судом не прийнято до уваги, що у зв'язку із зайнятістю його та адвоката Марєнкової Т.А. ним була подана заява про неможливість взяти участь у розгляді справи та з'явитися в судове засідання, призначене на 31 січня 2017 року.

Вказує, що не надавав згоди про повідомлення його та представника про призначення розгляду справи шляхом SMS - повідомлення.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що зявилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу від 31 січня 2017 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3 на підставі п. 3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання та не подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

При цьому суд виходив із того, що в судові засідання, призначені на 14 квітня 2016 року, 19 травня 2016 року та 16 листопада 2016 року а ні позивач, а ні його представник не з'явилися, причини неявки не повідомили, про дату та час слухання справи повідомлені належним чином, а також не з'явилися на розгляд справи, призначеної на 31 січня 2017 року, не надавши доказів зайнятості та неможливості взяти участь у розгляді справи.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та зроблений з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2015 року відкрито провадження у справі, яка тривалий час була на розгляді суду першої інстанції, і даних про те, що позивач або його представник не цікавилися перебігом розгляду справи та зловживали своїми процесуальними правами, матеріали справи не містять.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 157 цього Кодексу, у разі першої неявки в судове засідання сторони, оповіщеної у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причину неявки, які судом визнані поважними.

Відповідно до ч.3 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи про розгляд справи, призначеної на 19 травня 2016 року, ОСОБА_3 був повідомлений шляхом SMS - повідомлення (а.с.136), однак розгляд справи відбувся не у звязку з неявкою позивача, а у звязку з тим, що відповідно довідки секретаря судового засідання суддя перебувала у нарадчій кімнаті у складі судової колегії по іншій справі (а.с.139).

30 червня 2016 року згідно журналу судового засідання ОСОБА_3 забезпечив явку свого представника Марєнкової Т.А. у судове засідання, яка приймала участь у розгляді справи.

21 липня 2016 року справа не розглядалася у зв'язку з неявкою сторін, однак згідно явочного листа до суду зявилися представник відповідача Гриценко В.О., представник третьої особи Пулькін І.П. та представник позивача Марєнкова Т.А..

05 жовтня 2016 року справа не слухалася у зв'язку із зайнятістю судді в іншому процесі.

Про розгляд справи 16 листопада 2016 року ОСОБА_3 та його представник були повідомлені шляхом направлення їм SMS - повідомлення, сторони по справі в судове засідання не з'явилися. Між тим розгляд справи не відбувся не у звязку з неявкою сторін, а у зв'язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті у складі судової колегії по іншій справі.

Про розгляд справи, призначений на 31 січня 2017 року позивача та його представника також було повідомлено шляхом направлення SMS - повідомлення, крім того від позивача надійшла заява про неможливість взяти участь у розгляді справи оскільки його представник зайнятий у іншому процесі по розгляду кримінальної справи в Ордженікідзевському районному суді м. Харкова.

Порядок здійснення судового виклику передбачено ст.ст. 74-76 ЦПК України.

Що стосується направлення судом першої інстанції SMS-повідомлення про виклик у судове засідання, то такі повідомлення сторін не можна вважати належною фіксацією того, що вони були повідомлені про дату судових засідань, оскільки відповідно до п. 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS- повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS- повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки.

Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суд першої інстанції зазначеного не врахував та не звернув уваги на те, що ні позивачем, ні його представником така заявка до суду не подавалась. Отже, підстав повідомлення учасника процесу SMS-повідомленням у суду не було, а їх надіслання позивачу не є належним повідомленням про час та місце розгляду справи.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. При цьому з урахуванням вимог ст.. 169 ЦПК України неявка позивача повинна бути повторною двічі поспіль.

Зазначену процесуальну дію суд повинен здійснити з урахуванням обставин справи, які свідчать про те, що виявлена позивачем байдужість до своєї справи свідчить про втрату ним інтересу до результатів її розгляду.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 169 ЦПК України неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.

Крім того, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає належних відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 129 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між тим судом першої інстанції вищевказані вимоги процесуального закону не враховані і безпідставно вирішено питання про залишення позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини кожна держава - учасниця Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, реалізуючи п.1 ст. 6 цієї Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р. (judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series AN 253-B).

У зв'язку з вищевикладеним колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням вимог процесуального права, що відповідно до ст. 311 ЦПК України є підставою для її скасування та направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.4.ч.2 ст. 307, ст.ст. 311, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 31 січня 2017 року скасувати та повернути справу до цього ж суду для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: