Вирок № 69074584, 25.09.2017, Близнюківський районний суд Харківської області

612/238/17

1-кп/612/42/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2017 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Масло С.П.,

за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А.,

за участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора Ткаченка О.Ю., потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, з боку захисту: обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисників Остапенко С.Ю., Цувіної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Близнюки Харківської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого: 1) 14.12.2001 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України - 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України на 2 роки; 2) 03.05.2002 року Близнюківським районним судом Харківської області за 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці, 06.08.2004 року звільненого за постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.07.2004 року умовно достроково на не відбутий строк 1 рік 4 місяці; 3) 08.11.2004 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України, до покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі, 12.12.2006 року звільнений з місць позбавлення волі за постановою Харківського районного суду Харківської області від 04.12.2006 року умовно достроково на не відбутий термін 5 місяців 4 дня; 4) 11.09.2008 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України на 2 роки; 5) 26.05.2011 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 7 років 6 місяців, 15.09.2016 звільнений з місць позбавлення волі за ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07.09.2016 року умовно достроково на не відбутий термін 7 місяців 28 днів;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця смт. Близнюки Харківської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого: 1) 29.08.2007 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України на 3 роки; 2) 20.11.2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 4 ст. 187, ст. 71 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 02.02.2016 року по відбуттю строку з урахуванням ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.02.2016 р. та змін, внесених до ст. 72 КК України; 3) 01.02.2017 Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України на 3 роки

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125; ч. 2 ст. 121 КК України, -

в с т а н о в и в :

18 лютого 2017 року, з 12.00. години ОСОБА_3 разом зі своїм сином ОСОБА_4, знаходились в приміщенні власного житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, куди прийшов їх знайомий ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4. Після їх спільної розмови, ОСОБА_1 погодився надати 25 грн. для придбання спиртних напоїв. Придбавши 0,5 л. горілки, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, разом почали розпивати її, після чого між ОСОБА_3 і ОСОБА_4, з одного боку, та ОСОБА_1, з іншого боку, виникла сварка, на ґрунті того, що ОСОБА_1 відмовився надавати гроші для наступного придбання горілки.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3, 18 лютого 2017 року, близько 15.00 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні власного житлового будинку, маючи прямий умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, нанесли йому декілька ударів руками в область голови та тулуба, а після того як від отриманих ударів останній впав на підлогу, продовжили наносити удари ногами в область голови та тулубу.

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, спричинили гр. ОСОБА_1, згідно висновку експерта № 125-ЛЗ /17 від 11.04.2017 року тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми грудної клітини у вигляді переломів 2-3-4-5-6-го лівих ребер по передньопахвовій лінії і перелому тіла грудини з забоєм лівої легені і серця з розвитком лівобічного пневмогемоторакса, яка в подальшому ускладнилася розвитком посттравматичної лівобічної пневмонії та плевриту; закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, які утворилися від ударної дії тупих предметів, що не відобразили в пошкодженнях своїх індивідуальних особливостей та яким могли бути як руки так і взуті ноги.

За ступенем тяжкості вищевказана закрита тупа травма грудної клітини - це тяжке тілесне ушкодження, що небезпечне для життя згідно пункту 2.1.2. Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995; закрита черепно-мозкова травма-це легке тілесне ушкодження що спричинило короткочасний розлад здоров'я, згідно пункту 2.3.3. Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995.

Крім того, ОСОБА_3 разом зі своїм сином ОСОБА_4, 12.02.2017 року знаходились в приміщенні власного житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, коли близько 12.30 годин, до них до дому прийшов ОСОБА_2. Після спільного розпивання спиртних напоїв, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з одного боку, та ОСОБА_2, з іншого боку, виникла сварка на ґрунті того, що ОСОБА_2 відмовився допомагати знімати металеві частини перекриття з житлового будинку гр. ОСОБА_1 В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні власного житлового будинку, маючи прямий умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, нанесли йому декілька ударів руками в область голови та тулубу, а після того, як від отриманих ударів останній впав на підлогу, продовжили наносити удари ногами, а також: ОСОБА_4 - дерев'яним держаком штикової лопати в різні частини тіла, в область голови, ніг, рук та тулубу, а ОСОБА_3 дерев'яною частиною господарської щітки в різні частини тіла.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спричинили гр. ОСОБА_2, згідно висновку експерта № 47-ЛЗ/17 від 16.03.2017 року, тілесні ушкодження у вигляді: крововиливів в праву та ліву навколоочні області, по задній поверхні правого плеча по всій протяжності, по згинаючій поверхні лівого передпліччя в нижній третині, по зовнішній поверхні лівого плеча по всій протяжності, по внутрішній поверхні лівого плеча в середній третині, на спині обмежуючись задньопідпахвовими лініями справа та з ліва по всій протяжності, по передній поверхні лівого стегна в нижній треті, по передній поверхні правої голені в середній треті; крововилив в білочну оболонку правого та лівого ока по всій протяжності; садна на слизовій нижньої губи зліва відповідно першим зубам, в області завитка правого вуха, за правою вушною раковиною в середній третині, на волосистій частині голови в тім'яній області в центрі; поверхневі рани в області лівого вуха які утворилися від дії тупих (тупого) твердих предметів, які не відобразили в пошкодженнях своїх індивідуальних особливостей, якими могли бути як руки так і взуті ноги людини, так і ручка від лопати (держак). За ступенем тяжкості - це легкі тілесні ушкодження (згідно пункту 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень Наказ № 6 МОЗ України від 17.01.1995р.).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, вину по епізоду нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 визнав та пояснив, що дійсно наніс в цей день декілька ударів потерпілому долонею, а його син ОСОБА_4 держаком від лопати. Вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні по епізоду нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 не визнав та пояснив, що в цей день потерпілого не бив.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4, вину по епізоду нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 визнав та пояснив, що дійсно наносив в цей день потерпілому удари держаком від лопати. Вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні по епізоду нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 не визнав та пояснив, що в цей день не наносив потерпілому таких тілесних ушкоджень, як зазначено в обвинувальному акті, лише декілька разів завдав йому ляпасу за те, що він обмочився. Також пояснив, що потерпілий сам падав, в тому числі, на корито, оскільки у останнього були порвані капці, а за день до інкримінованих подій потерпілий падав у своєму дворі на цеглу, де і міг отримати такі тілесні ушкодження.

Суд критично ставиться до зазначених вище показань обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оцінюючи їх як бажання уникнути встановленої законом відповідальності за вчинення злочинних діянь, так як винність останніх підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2, який у судовому засіданні пояснив, що обвинувачених знає з дитинства. В лютому 2017 року після обіду він прийшов до ОСОБА_4 додому за адресою АДРЕСА_4 де пили самогон. Після того, як самогон закінчився ОСОБА_4 сказав, щоб він з ним пішов до ОСОБА_1 для того, щоб зняти з його будинку, який розташований на АДРЕСА_5 металеві «коньки» для того, щоб здати їх на металобрухт. Коли він з ОСОБА_4 підійшов до будинку ОСОБА_1, ОСОБА_4 поліз на дах будинку, а він сказав ОСОБА_4, що не полізе, так як це кримінальна справа і пішов до себе додому. Через деякий час він знову прийшов до ОСОБА_4. ОСОБА_4 вдома не було, був лише його батько ОСОБА_3, з яким він почав про щось розмовляти, сидячи навприсідки. Потім прийшов ОСОБА_4 і вдарив його в обличчя ногою, за те що він ніби його підставив. Від удару він впав на підлогу, закрився руками. Потім ОСОБА_4 ще наніс декілька ударів ногами та руками. Після цього ОСОБА_4 взяв дерев'яний держак від лопати і почав ним бити його по спині, голові, ногах, руках. Потім ОСОБА_3 також почав його бити по обличчю кулаками, але не так сильно як ОСОБА_4. Все це відбувалося з 15:00 до 18:00 годин з переривами, в будинку ще був присутній також ОСОБА_1, який знаходився в іншій кімнаті. Після побиття обвинувачені зачинили його в будинку та кудись пішли. Після того, як обвинувачені пішли, він через розбите у веранді скло опинився на вулиці та поповз додому. Вранці його знайшла мати. Крім того, потерпілий пояснив, що свідомість під час побиття він не втрачав, скільки точно обвинувачені нанесли йому удари він не пам'ятає, лікувався вдома;

- показаннями потерпілого ОСОБА_1, який був допитаний судом також в якості свідка по епізоду нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що взимку 2017 року він знаходився в будинку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_6. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 попросили його сходити за горілкою, на що він сказав їм, що грошей не має. Після цього ОСОБА_3 його побили. Після першого удару він впав. Куди, хто саме і скільки ударів йому нанесли, він не пам'ятає. Пам'ятає, що ОСОБА_3 били його ногами на кухні, після цього у нього були перебиті ребра. В лікарні він лікувався близько місяця. До його побиття ОСОБА_4, десь в межах неділі до цього, він забив спину та два пальці на руці, при цьому інших травм не отримував.

Крім того, за епізодом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, ОСОБА_1 пояснив, що коли побили ОСОБА_2, він був присутній у будинку в іншій кімнаті. Як саме били ОСОБА_2 він не бачив, проте чув розмови на підвищених тонах. Лише одного разу він в прочинені двері побачив якусь «штовханину» між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та відразу зачинив двері в кімнаті;

- показаннями свідка ОСОБА_7, яка у судовому засіданні пояснила, що потерпілий ОСОБА_2 є її сином. 13.02.2017 вона повернулася з нічної зміни додому близько 09.30. годин та побачила свого сина на дивані, у крові, зеленці та опухлого. Все його волосся та одяг були в крові, а лице - в зеленці. Вона запитала сина хто його побив, на що він відповів, що його побили ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вона викликала швидку допомогу. Проте син від госпіталізації відмовився та лікувався вдома;

Крім показань свідків ОСОБА_1, ОСОБА_7 та потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 також підтверджується наступними доказами, дослідженими судом, а саме:

-протоколом огляду місця події від 13.02.2017 та ілюстрованою таблицею до нього, згідно з якими за адресою місця мешкання потерпілого ОСОБА_2 квартира АДРЕСА_1 були вилучені його особисті речі: светр в'язаний чорного кольору, футболка темно-синього кольору, чоловіча в'язана шапка чорного кольору, на яких маються нашарування речовини бурого кольору. (а.с. 8-10 т. 2);

- висновком судово-медичної експертизи № 47-ЛЗ/17 від 16.03.2017 року, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_2 мали місце: крововиливи в праву та ліву навколоочні області, по задній поверхні правого плеча по всій протяжності, по згинаючій поверхні лівого передпліччя в нижній третині, по зовнішній поверхні лівого плеча по всій протяжності, по внутрішній поверхні лівого плеча в середній третині, на спині обмежуючись задньопідпахвовими лініями справа та з ліва по всій протяжності, по передній поверхні лівого стегна в нижній треті, по передній поверхні правої голені в середній треті; крововилив в білочну оболонку правого та лівого ока по всій протяжності; садна на слизовій нижньої губи зліва відповідно першим зубам, в області завитка правого вуха, за правою вушною раковиною в середній третині, на волосистій частині голови в тім'яній області в центрі; поверхневі рани в області лівого вуха які утворилися від дії тупих (тупого) твердих предметів, які не відобразили в пошкодженнях своїх індивідуальних особливостей, якими могли бути як руки так і взуті ноги людини, так і ручка від лопати (держак). За ступенем тяжкості - це легкі тілесні ушкодження (згідно пункту 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень Наказ № 6 МОЗ України від 17.01.1995р.) (а.с. 29-30 т. 2);

- двома протоколами огляду місця події від 19.02.2017 року та ілюстрованими таблицями до них, з яких вбачається, що безпосереднім місцем огляду є домоволодіння АДРЕСА_7 в якому мешкають ОСОБА_4 та ОСОБА_3 В цьому домоволодінні ОСОБА_4 добровільно видав лопату штикову з дерев'яним держаком та щітку з дерев'яною ручкою, на яких маються нашарування речовини бурого кольору. Крім того, зроблений детальний опис кімнат будинку та розташованих в цих кімнатах речей та вилучені речі ОСОБА_4 (спортивні штани чорного кольору, чоловіча кофта чорного кольору, резинові чоловічі капці), в яких він наносив тілесні ушкодження ОСОБА_1 (а.с. 37-43, 92-99 т. 2);

- протоколом огляду речей від 27.03.2017 та постановою про визнання та зберігання речових доказів від 27.03.2017 року, з яких вбачається, що були оглянуті та визнанні речовими доказами вилучені під час оглядів місця події від 13.02.2017 року та 19.02.2017 року особисті речі ОСОБА_2: светр в'язаний чорного кольору, футболка темно-синього кольору, чоловіча в'язана шапка чорного кольору, на яких маються нашарування речовини бурого кольору. Крім того, оглянуті та визнанні речовими доказами: лопата штикова з дерев'яним держаком та щітка з дерев'яною ручкою, на яких маються нашарування речовини бурого кольору (а.с. 52-53 т.2);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 10.04.2017 року з якого вбачається, що під час проведення слідчого експерименту в домоволодінні АДРЕСА_8, ОСОБА_4 в присутності захисника детально показав механізм, локалізацію та кількість спричинених 12.02.2017 року тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 ним та його батьком ОСОБА_3 (а.с. 77-80 т.2);

- висновком судово-медичної експертизи № 125-ЛЗ/17 від 11.04.2017 року, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_1 мали місце: закрита тупа травми грудної клітини у вигляді переломів 2-3-4-5-6-го лівих ребер по передньопахвовій лінії і перелому тіла грудини з забоєм лівої легені і серця з розвитком лівобічного пневмогемоторакса, яка в подальшому ускладнилася розвитком посттравматичної лівобічної пневмонії та плевриту; закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, які утворилися від ударної дії тупих предметів, що не відобразили в пошкодженнях своїх індивідуальних особливостей та яким могли бути як руки так і взуті ноги. Маловірогідне утворення комплексу вказаних тілесних ушкоджень в результаті падіння з висоти зростання. За ступенем тяжкості вищевказана закрита тупа травма грудної клітини - це тяжке тілесне ушкодження, що небезпечне для життя згідно пункту 2.1.2. Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995; закрита черепно-мозкова травма-це легке тілесне ушкодження що спричинило короткочасний розлад здоров'я, згідно пункту 2.3.3. Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995. (а.с. 151-152 т.2);

- висновком судово-медичної експертизи № 52-ЛЗ/17 від 17.03.2017 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 мало місце садно по тильній поверхні правої кисті другого пальця в області основної фаланги, яке утворилось від ударної дії тупого твердого предмета або при ударі по такому, що не відобразив в ушкодженні своїх індивідуальних особливостей можливо в строк і за обставин вказаних ОСОБА_4 та у постанові про призначення експертизи (а.с. 164 т.2);

- висновком судово-медичної експертизи № 51-ЛЗ/17 від 17.03.2017 року, відповідно до якого у ОСОБА_3 мали місце: синець по тильній поверхні лівої кисті в області п'ястно-фалангових суглобів; садно по тильній поверхні лівої кисті в області нігтьової фаланги першого пальця, які утворилися від ударної дії тупих твердих предметів або при ударі по таких, що не відобразили в ушкодженні своїх індивідуальних особливостей можливо в строк і за обставин вказаних ОСОБА_3 та у постанові про призначення експертизи (а.с. 166 т.2);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.02.2017 року та оглянутим в судовому засіданні DVD-R диском з відеозаписом цього слідчого експерименту, з яких вбачається, що під час проведення слідчого експерименту в домоволодінні АДРЕСА_8, ОСОБА_4 в присутності захисника детально показав механізм, локалізацію та кількість спричинених 18.02.2017 року тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 ним та його батьком ОСОБА_3 (а.с. 168-172 т.2);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.02.2017 року та оглянутим в судовому засіданні DVD-R диском з відеозаписом цього слідчого експерименту, з яких вбачається, що під час проведення слідчого експерименту в домоволодінні АДРЕСА_8, ОСОБА_3 в присутності захисника детально показав механізм, локалізацію та кількість спричинених 18.02.2017 року тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 ним та його сином ОСОБА_4 (а.с. 174-178 т.2);

- висновком судово-імунологічної експертизи № 356-И/17 від 14.03.2017 року, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_1 відноситься до групи А з

ізогемагглютініном анти-В (а.с. 27-28 т.3);

- висновком судово-імунологічної експертизи № 358-И/17 від 14.03.2017 року, відповідно до якого на чоботах, які належать ОСОБА_3 мається кров людини групи А з ізогемагглютініном анти-В, походження якої від ОСОБА_1 не виключається (а.с. 30-31 т.3);

- висновком судово-імунологічної експертизи № 357-И/17 від 16.03.2017 року, відповідно до якого на спортивних брюках, які належать ОСОБА_3 мається кров людини групи А з ізогемагглютініном анти-В, походження якої від ОСОБА_1 не виключається (а.с. 33-34 т.3);

- висновком судово-психіатричної експертизи № 274 від 29.03.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_4 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_4 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_4 в застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 50-52 т.3);

- протоколом огляду речей від 27.03.2017 та постановою про визнання та зберігання речових доказів від 27.03.2017 року, з яких вбачається, що були оглянуті та визнанні речовими доказами вилучені під час огляду місця події від 19.02.2017 року та добровільно видані ОСОБА_3 речі: чоловічі чоботи, чорного кольору в нижній частині та захисного кольору, в верхній частині; чоловічі спортивні штани чорного кольору; куртка чоловіча чорного кольору на застібці-блискавки; футболка чоловіча захисного кольору; джинси світлого кольору та спортивні штани балоневі чорного кольору; чоловічі черевики, виготовлені з штучного матеріалу, чорного кольору; штани спортивні чоловічі, чорного кольору, на бокових частинах яких маються кармани; чоловічий светр чорного кольору в верхній частині якого мається застібка-блискавка, з лівого боку, в верхній лівій частині мається карман; паперовий пакунок зі зразками крові ОСОБА_3; паперовий пакунок з біологічними зразками (ногті) ОСОБА_3; паперовий пакунок зі зразками крові ОСОБА_4; паперовий пакунок з біологічними зразками (ногті) ОСОБА_4; паперовий пакунок зі зразками крові потерпілого ОСОБА_1 (а.с. 53-55 т.2);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.04.2017 та оглянутим в судовому засіданні DVD-R диском з відеозаписом цього слідчого експерименту, з яких вбачається, що під час проведення слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_2 показав механізм, локалізацію та кількість спричинених йому 12.02.2017 року тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 59-62 т. 3).

Аналізуючи вищевказані докази, які суд вважає належними та допустимими, і які за своїм змістом співвідносяться та доповнюють один одного, враховуючи встановлені обставини по кримінальному провадженню, дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повністю доведена.

Дії ОСОБА_3 по епізоду нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч. 1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Дії ОСОБА_3 по епізоду нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, суд кваліфікує за ч. 2 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб.

Дії ОСОБА_4 по епізоду нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч. 1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Дії ОСОБА_4 по епізоду нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, суд кваліфікує за ч. 2 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб.

Від допиту в судовому засіданні в якості свідка обвинувачення ОСОБА_8 та спеціаліста ОСОБА_9 прокурор відмовився, при цьому інші учасники судового провадження, в тому числі сторона захисту, не наполягали на виклику їх в судове засідання.

Суд вважає неспроможною позицію ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо не нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1, а отримання таких тілесних ушкоджень потерпілим внаслідок власних дій, оскільки така позиція спростовується дослідженими доказами, а саме, по-перше, показами потерпілого ОСОБА_1, який попереджався про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показів, по-друге, протоколами проведення слідчих експериментів від 20.02.2017 року з яких вбачається, що під час проведення цих слідчих експериментів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в присутності захисника детально показували механізм, локалізацію та кількість спричинених 18.02.2017 року тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1, при цьому під час проведення таких слідчих експериментів скарг на дії працівників поліції від обвинувачених не надходило, зауважень, в тому числі, у захисника відносно цих слідчих дій не було, по-третє, висновками судово-імунологічних експертиз № 358-И/17 від 14.03.2017 року та № 357-И/17 від 16.03.2017 року, відповідно до яких на чоботах та спортивних брюках, які належать ОСОБА_3 мається кров людини групи А з ізогемагглютініном анти-В, походження якої від ОСОБА_1 не виключається, по-четверте, висновком судово-медичної експертизи № 125-ЛЗ/17 від 11.04.2017 року, відповідно до якого маловірогідне утворення комплексу вказаних у висновку тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_1 в результаті падіння з висоти зростання.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 суд враховує вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку, що відповідно до ст. 67 КК України, визнається судом обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та відсутність відповідно до ст. 66 КК України обставин, які пом'якшують їх покарання.

Згідно класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_3 та ОСОБА_4., відносяться до злочинів невеликої тяжкості та тяжких злочинів.

Вивченням особи ОСОБА_4 судом встановлено, що він має не зняті на не погашені судимості, кримінальні правопорушення вчинив в період іспитового строку за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 01.02.2017 року, на обліку у лікаря психіатра та нарколога Близнюківської ЦРЛ не перебуває, в застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує, на обліку Близнюківського РВК не перебуває, має постійне місце мешкання, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, не одружений.

Вивченням особи ОСОБА_3 судом встановлено, що він має не зняті на не погашені судимості, кримінальні правопорушення вчинив в період умовно-дострокового звільнення на термін 7 місяців 28 днів від відбування покарання за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 26.05.2011 року, на обліку у лікаря психіатра та нарколога Близнюківської ЦРЛ не перебуває, на обліку Близнюківського РВК не перебуває, має постійне місце мешкання, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, не одружений, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.

При призначенні покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд відповідно до вимог ст.ст. 65, 68 КК України враховує, що ними скоєно злочин невеликої тяжкості та тяжкий злочини, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, їх наслідки, дані про особу обвинувачених, обставини, що обтяжують покарання та відсутність обставин, які його пом'якшують.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 покарання для їх виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України та у виді громадських робіт в межах санкції ч.1 ст. 125 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_3, суд керується правилами призначення покарання за сукупністю злочинів, передбаченими ч.ч.1, 2 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, дійшовши висновку про призначення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України.

Призначаючи остаточне покарання ОСОБА_4, суд зважає, що вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 01 лютого 2017 року ОСОБА_4 був засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України на 3 роки та скоїв нові кримінальні правопорушення, не відбувши покарання за попереднім вироком, то відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 71 КК України суд до покарання, призначеного за цим вироком на підставі ст. 70 КК України, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

Крім того, керуючись ч.ч.1,4 ст.71 КК України, дійшов висновку, що остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначити за правилами призначення покарання за сукупністю вироків, застосувавши принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання у виді 7 (семи) місяців позбавлення волі за попереднім вироком. Кримінальні правопорушення, які ОСОБА_3 вчинив за даним кримінальним провадженням 12.02.2017 року та 18.02.2017р., були вчинені ним в період умовно-достроково звільнення на термін 7 (сім) місяців 28 днів згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 07.09.2016 року за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 26.05.2011 року.

Суд вважає, що призначене покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за цим кримінальним провадженням відсутні.

Цивільний позов не заявлявся. Арешт на майно не накладався.

Вирішуючи питання щодо продовження міри запобіжного заходу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, суд враховує те, що останні засуджуються до покарання у виді позбавлення волі реально. Тому враховуючи, що жоден інший запобіжний захід не забезпечить запобігання спробам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 переховуватись від суду, суд застосовує до них до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За правилами ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в строк відбування покарання підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення з 19 лютого 2017 року до 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.125, ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт на строк 160 (сто шістдесят) годин;

-за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 5 (п'ять) місяців.

На підставі ч.ч.1,2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 5 (п'ять) місяців.

На підставі ч.ч. 1,4 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного ОСОБА_3 за цим вироком в порядку ст. 70 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання у вигляді 7 (семи) місяців позбавлення волі за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 26.05.2011 року і остаточне покарання ОСОБА_3 визначити у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.125, ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт на строк 160 (сто шістдесят) годин;

- за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

На підставі ч.ч.1,2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

На підставі ч.ч. 1,4 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного ОСОБА_4 за цим вироком в порядку ст. 70 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 01.02.2017 року і остаточне покарання ОСОБА_4 визначити у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: 1) светр в'язаний чорного кольору, футболка темно-синього кольору, чоловіча в'язана шапка чорного кольору, які передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - повернути ОСОБА_2 як власнику; 2) лопата штикова з дерев'яним держаком та господарська щітка з дерев'яною ручкою, паперовий пакунок зі зразками крові ОСОБА_3, паперовий пакунок з біологічними зразками (ногті) ОСОБА_3, паперовий пакунок зі зразками крові ОСОБА_4, паперовий пакунок з біологічними зразками (ногті) ОСОБА_4, паперовий пакунок зі зразками крові потерпілого ОСОБА_1, які передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - знищити; 3) чоловічі чоботи, чорного кольору в нижній частині та захисного кольору, в верхній частині, чоловічі спортивні штани чорного кольору, куртка чоловіча чорного кольору на застібці-блискавки, футболка чоловіча захисного кольору, джинси світлого кольору та спортивні штани балоневі чорного кольору, які передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - повернути ОСОБА_3 як власнику; 4) чоловічі черевики, виготовлені з штучного матеріалу, чорного кольору, штани спортивні чоловічі, чорного кольору, на бокових частинах яких маються кармани, чоловічий светр чорного кольору в верхній частині якого мається застібка-блискавка, з лівого боку, в верхній лівій частині мається карман, які передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - повернути ОСОБА_4 як власнику.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 та ОСОБА_3, залишити без змін - тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань № 27, продовживши дію такого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обчислювати з 19.02.2017 року, тобто з моменту їх фактичного затримання.

Зарахувати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення: з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 19 лютого 2016 року по 20 червня 2017 року включно, а з 21 червня 2017 року до набранням цим вироком законної сили - з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі..

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право копію вироку суду отримати в суді.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.П. Масло

25 вересня 2017 року