Рішення № 6907454, 30.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.09                                                                                           Справа№ 31/159 (10/138)

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес Груп Трейд”, м. Донецьк

до відповідача:Приватного підприємства „Союз-Лідер”, м. Львів

про: стягнення 17595,33 грн.

Суддя: Артимович В.М. Артимович В.М.

При секретарі: Митник М.Б.Митник М.Б.

Представники

від позивача:не з’явився;

від відповідача:не з’явився. Суть спору: На розгляд Господарського суду Чернігівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес Груп Трейд”, м. Київ, надалі –позивач, до Приватного підприємства „Союз-Лідер” про стягнення коштів в сумі 17595,33 грн., в тому числі 15194,31 грн. основного боргу, 1598,90 грн. пені, 592,58 грн. інфляційних нарахувань та 209,54 грн. процентів річних. Ухвалою суду від 15.09.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 24.09.2009 р.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.09.2009 р. матеріали справи на підставі ст. 17 ГПК України надіслано за підсудністю до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.10.2009 р. справу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 21.10.2009 р.

В судове засідання 21.10.2009 р. прибув лише представник позивача, який позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, та подав документи, що вимагались судом. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору по суті. Розгляд справи судом було відкладено на 30.10.2009 р.

Через канцелярію суду 26.10.2009 р. позивачем подано копії рахунків-фактур.

В судове засідання 30.10.2009 р. ні позивач, ні відповідач уповноважених представників не направили, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору по суті.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 01.05.2008 р. було укладено договір поставки № 01/214, надалі –договір, згідно якого позивач, як постачальник, зобов’язався передавати, а відповідач, як покупець, приймати і оплачувати на умовах договору товар.

Згідно п. 1.3 договору сторони затвердили «протокол узгодження» (додаток № 2), який визначає асортимент, кількість, ціни за одиницю товару та «умови торгівлі»(додаток № 1), що є невід’ємними частинами договору.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк, передбачений додатком № 1 до договору або у вексельній формі оплати. Згідно ж п. 1.1 додатку № 1 до договору покупець оплачує товари за кожну поставлену партію в безготівковому порядку з відстрочкою платежу 21 календарний день.

Як свідчать матеріали справи, сторонами 01.05.2008 р. підписано протокол розбіжностей до договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до договору та на підставі видаткових накладних № К278636 від 16.02.2009 р., № К278637 від 16.02.2009 р., № К279904 від 17.02.2009 р., № К280103 від 17.02.2009 р., № К280210 від 18.02.2009 р., № К280241 від 18.02.2009 р., № К280242 від 18.02.2009 р., № К280243 від 18.02.2009 р., № К280706 від 18.02.2009 р., № К288978 від 03.03.2009р., № К289459 від 03.03.2009 р., № К290285 від 04.03.2009 р., № К280242 від 18.02.2009 р. позивачем поставлено відповідачеві товар –молочні продукти на загальну суму 15776,63 грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов’язання по оплаті отриманого товару, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 15194,31 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 05.06.2009 р. про сплату заборгованості. Вказана претензія отримана відповідачем 10.06.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте залишена без відповіді та задоволення.

Відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 15194,31 грн. є підставними й обґрунтованими, а відповідно підлягають задоволенню.

Правові основи господарської діяльності суб’єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.3 договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від простроченої суми коштів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

У зв’язку з вищевикладеним з відповідача слід стягнути на користь позивача 1598,90 грн. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з розрахунками, доданими до позовної заяви, сума трьох процентів річних становить 209,54 грн., а сума інфляційних нарахувань –592,58 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов та доказів оплати боргу, пені, трьох процентів річних, інфляційних нарахувань не подав, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес Груп Трейд”, м. Донецьк, задоволити повністю.

2. Стягнути із Приватного підприємства „Союз-Лідер” (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359; код ЄДРПОУ 31895563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес Груп Трейд” (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 83, кв. 28; код ЄДРПОУ 35292570) 15194,31 грн. основного боргу, 1598,90 грн. пені, 209,54 грн. трьох процентів річних, 592,58 грн. інфляційних нарахувань, 175,96 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя