Вирок № 69074523, 25.09.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1384/17

Номер провадження 1-кп/623/162/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого судді Герцова О.М.

за участю секретаря Рзаєва І.С.

прокурора Красиля І.І.

захисник Сівак В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ізюмського міського суду кримінальне провадження № 1-кп/623/192/2017 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, в силу ст.89 КК України не судимий, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, на початку листопада 2016 року, приблизно о 16:00 год., діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на крадіжку чужого майна, знаходячись на частково огородженій, що не охороняється, на яку вхід сторонніх осіб є вільним, не маючої вхідних воріт території непрацюючого кондитерського цеху, розташованого по АДРЕСА_2 який належить ОСОБА_3, таємно викрав двоє дерев'яних дверей, які знаходились біля вказаного цеху та належать останньому, вартість яких, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 4404 від 03.04.2017 складає 800 грн. за одні дерев'яні двері, чим ОСОБА_3 заподіяв майнову шкоду на загальну суму 1600 грн.

Потерпілий ОСОБА_3 пред'явив до обвинуваченого ОСОБА_2 цивільний позов про відшкодування 34600 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди. Обґрунтовував матеріальну шкоду тим, що в нього крім дверей викрадено ще металеві решітки, конвекційну пічку, металеві вироби, МДФ, облицювальна плитка, унітаз та двері на загальну суму 34600 грн. Крім того він страждав від втрати майна.

В судове засідання потерпілий не з'явився, просив справу розглядати за його відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні злочину визнав повністю, не заперечував факту скоєння кримінального правопорушення, за обставин, викладених вище. У скоєнні правопорушень покаявся.

Цивільний позов не визнав повністю, оскільки зазначених у позові речей не брав.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, встановлених при досудовому розслідуванні, не оспорив їх та підтвердив в судовому засіданні, а також, те, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, суд в силу ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ч.1 ст. 185 КК України, - крадіжка.

Дослідивши зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд приходить до висновку:

ОСОБА_2 офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України не судимий, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно висновків досудової доповіді ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як середні.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до середнього злочину.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - відсутні.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до середнього злочину, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи щире каяття та активне сприяння розкриття злочину, відсутність судимостей, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання обвинуваченому у вигляді громадських робіт.

Цивільний позов підлягає задоволенню частково у розмірі 500 грн. моральної шкоди.

Цивільний позов щодо стягнення матеріальної шкоди не підлягає задоволенню повністю оскільки вина ОСОБА_2 щодо крадіжки речей перелічених у позовній заяві не встановлена.

Керуючись ст.ст.368,370, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.185 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді ста сорока годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 500 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №4404 від 03.04.2017 року в розмірі 792 грн., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази - двоє дерев'яних дверей, які повернуто потерпілому ОСОБА_3 під розписку вважати повернутими.

Міра запобіжного заходу - не застосовувалась.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: