Ухвала суду № 69071953, 22.09.2017, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4488/17

Провадження № 2-з/524/66/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2017 року м. Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

Головуючого судді Андрієць Д.Д.

за участю секретаря Гладкої К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука із позовом до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності, поділ майна та встановлення порядку користування спільним майном.

Представником ОСОБА_2, ОСОБА_1, було подано до суду заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що з 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю. 29.11.2011 між сторонами та ПАТ «Автокразбанк» було укладено попередній договір, згідно якого сторони зобовязались укласти з банком договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 в строк до 28.03.2012. Стороною у вказаному договорі виступала - ОСОБА_3. 02.02.2012 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, а 28.03.2012 сторони по справі уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. На даний час шлюб між сторонами розірвано. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник спір щодо права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1. Оскільки ОСОБА_3 є єдиним власником спірного майна, у ОСОБА_2 виникають реальні побоювання, що відповідач може самостійно відчужити спірну квартиру, що в подальшому може утруднити або зробити неможливими виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Посилаючись на вказані обставини, заявник просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши матеріали заяви, справи № 524/4488/17 встановив наступне.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 152 ЦПК України, позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав № 5 від 07.02.2014 року, з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Викладені в заяві ОСОБА_1 обставини свідчать про те, що незабезпечення позову може викликати невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки майно, що є предметом спору під час розгляду справи по суті може бути відчужене відповідачем.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.151-154 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2, реєстраційний номер майна 29772754, що належить на праві власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не зупиняє її негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.Д.Андрієць