Вирок № 69066039, 15.09.2017, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3140/17

Провадження № 1-кп/175/190/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2017 року сел. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Новік Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Паленко І.М.

за участю прокурора - Зюзь О.С.

за участю обвинуваченого - ОСОБА_1

потерпілого - ОСОБА_2

представника потерпілого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Слобожанське Дніпропетровської області кримінальне провадження №12017040440001592 від 04.06.2017 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Дніпропетровську, громадянина України, працюючого ПП «ОСОБА_8», одруженого, з середньою освітою, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

03 червня 2017 року близько 16.20 годин водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем «Даймлер Крайслер» реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, рухався в Дніпровському (Дніпропетровському) районі Дніпропетровської області по автодорозі «Знам'янка-Луганськ-Ізварино».

Під час руху ОСОБА_1, грубо порушуючи Правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, при виникненні небезпеки для руху у вигляді велосипедиста ОСОБА_2, який керував велосипедом «Україна» та рухався на його смузі руху попереду, заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників для руху об'їзду перешкоди не прийняв і продовжуючи рух, в районі 228 кілометра + 99 метрів (АЗС «Shell» місто Підгороднє Дніпровського району Дніпропетровської області), допустив на нього наїзд.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедисту ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 спричинені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2-го ступеню з вогнищами забиття речовини головного мозку в обох лобних долях та у лівій скроневій долі, субарахноїдального крововиливу, субдуральної гематоми у лівій лобно-скроневій області, субдуральної гематоми в тім'яно-потиличної області, уламкового перелому скроневої кістки ліворуч, перелому потиличної та тім'яної кісток ліворуч, розриву шкіри лівого слухового проходу, стану після носової та вушної кровотечі, синців в обох пара орбітальних областях садна на шкірі над верхньою губою ліворуч, синця у лівій лобно-скроневій області з переходом в завушну область та далі на ліву бічну поверхню шиї, саден на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, на передній поверхні лівого колінного суглобу та на зовнішній поверхні лівого гомілковостопного суглобу, які згідно висновків судово-медичної експертизи № 2119е від 30.06.2017 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, на підставі п. 2.1.3 «б» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.10.1995 року № 6.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення злочину так, як вони викладені вище.

Потерпілий ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні не проти скороченого судового розгляду.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти скороченого судового розгляду, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Дослідження доказів було обмежено допитом обвинуваченого і потерпілого та дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого.

Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання не встановлено. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Напідставі викладеного, дотримуючись загальних засад призначення покарання, зокрема, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим у вчиненому злочині, особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах інкримінованого йому злочину.

Санкція інкримінованої частини статті 286 КК України передбачає можливість або застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк, або не застосовувати таке додаткове покарання.

Щодо застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд виходить із наступного, враховуючи тяжкість наслідків і обставин дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає необхідним призначити таке додаткове покарання строком на на 6 (шість) місяців.

З урахуванням наведеної вище сукупності помякшуючих покарання обставин, особи винного який раніше себе нічим не скомпрометував, а також зважаючи на відношення до міри покарання сторони обвинувачення, суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, а іспитовий строк визначити терміном на два роки із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого документально підтвердженні витрати по проведенню двох експертиз (авто-технічної експертизи) на суму 790 гривень 96 копійок.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Речовий доказ велосипед «Україна», у кількості 1 шт., який згідно розписки знаходиться у потерпілого ОСОБА_7 - залишити у його розпорядженні.

Автомобіль «Даймлер-Крайслер» реєстраційний номер НОМЕР_2 білого кольору, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 по розписці від 13 червня 2017 року, не визнавався речовим доказом і на нього не накладався арешт слідчим суддею, а тому його доля судом не вирішується за правилами ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 369-371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з поз бавленням права керувати транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі пункту 2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_1 повідомлятиуповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_1 - не обирати.

У рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 790,96 (сімсот дев'яносто грн..) 96 коп. на користь держави (одержувач платежу - УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області, призначення платежу - за проведення експертизи № 6/10.1/566 від 23.06.2017 року).

Речові докази: велосипед «Україна», у кількості 1 шт., який згідно розписки знаходиться у потерпілого ОСОБА_7 - залишити у його розпорядженні після набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Суддя: Л.М. Новік