Ухвала суду № 69064613, 13.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2017 року м. Київ К/800/17080/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Горбатюка С.А. Мороз Л.Л.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016

року

у справі № 808/3770/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон"

до Миколаївської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної

вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліон" звернулося до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року, позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 504050002/2015/000005/2 від 14 травня 2015 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 504050002/2015/00014 від 14 травня2015 року.

Задоволюючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ТОВ «Кліон» при поданні до митного органу митної декларації, обґрунтовано застосувало перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору. Всі інші передбачені митним законодавством методи визначення митної вартості товарів застосовуються у разі, якщо не можливо застосувати перший метод. Миколаївська митниця ДФС не мала підстав змінювати митну вартість імпортованого товару, оскільки позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митній декларації вартості товару, розбіжності, на які вказує відповідач мають технічний характер та щодо них позивачем надано обґрунтовані пояснення, документи дають змогу ідентифікувати товар та об'єктивно визначити його ціну по договору.

Не погоджуючись рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Миколаївська митниця ДФС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким відмовити у задовольнні позову у повному обсязі.

На адресу Вищого адміністративного суду України заперечень від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон" не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Кліон» (покупець) та фірмою Pelagia AS, Норвегія (постачальник) укладено контракт № 162S/2014Р від 19.12.2014 року на поставку замороженої риби різних видів та морепродуктів (товари).

Згідно інвойсу постачальника від 10.02.2015 року № 10030527 товар постачався за ціною 1,07 доларів США за 1 кг, на загальну суму 653449,00 доларів США, на умовах поставки CIF Nikolaev, Ukraine (Інкотермс 2010).

05.05.2015 року між фірмою Pelagia AS (продавець) та ТОВ «Кліон» (покупець), було укладено додаткову угоду до контракту №162S/2014P від 19.12.2014 року, змінено ціну товару з 1,07 доларів США за 1 кг на 1,00 долар США за кг. У зв'язку з додатковою угодою постачальником видано Інвойс №10030527 -1 від 05.05.2015 року.

Встановлено, що для здійснення митного оформлення першої партії товару 12.05.2015 року позивачем по електронній системі «MD Office™. MDDeclaration» до Миколаївської митниці ДФС було подано митну декларацію по формі МД-2 № 504050002/2015/102837, відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 1029493,10 грн. (тобто 20,59 грн. або 1,00 доларів США за 1 кг), у тому числі транспортні витрати.

Позивач при поданні митної декларації визначив митну вартість партії товару за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Митна вартість згідно частини десятої статті 58 Митного кодексу України включила вартість товару згідно рахунків та вартість інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару, у позивача не було.

При визначенні митної вартості товару позивачем було обрано перший метод та у ВМД вартість була визначена декларантом в розмірі відповідно до ціни угоди, виходячи з ціни, встановленої сторонами у контракті на умовах поставки CIF Nikolaev, Ukraine Інкотермс-2010.

Разом з ВМД № 504050002/2015/102837 позивачем подано до митного органу: контракт № 162S/2014P від 19.12.2014 року з додатковими угодами від 14.01.2015 року, від 26.03.2015 року, від 20.04.2015 року, від 05.05.2015 року; інвойс № 10030527 -1 від 05.05.2015 року; інвойс № 10030527 від 10.02.2015 року; калькуляцію постачальника від 10.02.2015 року; прайс-лист від 08.02.2015 року; сертифікат страхування від 10.02.2015 року; ветеринарне свідоцтво від 18.03.2015 року серія Ш-29 № 059400; сертифікат походження від 13.02.2015 року № 400717; експортну декларацію постачальника № 110190/2015/004291 від 12.02.2015 року.

Митний орган при перевірці поданих документів дійшов висновку, що документи не містять всіх даних для визначення митної вартості товару, тому запропонував подати додаткові документи: виписки з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/ або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вимог Миколаївської митниці ДФС позивачем надано пояснення, та додаткові документи, що на думку позивача усувають розбіжності. 13.05.2015 року ТОВ «Кліон» надано експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-225 від 06.05.2015 року; доручення постачальника від 04.01.2015 року; лист позивача від 13.05.2015 року № 06/02-372 з поясненнями розбіжностей; лист постачальника від 11.05.2015 року з поясненнями розбіжностей та про відсутність каталогів; лист постачальника від 11.05.2015 року з даними бухгалтерського обліку.

14.05.2015 року Миколаївською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за шостим методом № 504050002/2015/000005/2 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України, мотивуючи своє рішення відповідач зазначив, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, неможливо встановити митну вартість товару.

14.05.2015 року сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 504050002/2015/00014.

Коригуючи митну вартість товару, відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за другорядними методами з розрахунку 1,128 доларів США за 1 кг, згідно ВМД № 504050002/2015/102630.

Позивач не погодився з прийнятим рішенням, але з метою випуску у вільний обіг товару скористався правом наданим частиною третьою статті 52 Митного кодексу України оформив 14.05.2015 року нову ВМД по формі МД-2 № 504050002/2015/102889 та сплатив ввізне мито і гарантію у розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною митницею, сума грошової застави - 42128,97 грн.

Переглядаючи рішення, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій виходить з наступного.

Відповідно до статті 49, частини першої статті 50, частини другої статтей 52, 53 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою-четвертою статті 57, частиною першою-другою статті 58 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Скаржник касаційну скаргу обґрунтовує тим, що при винесенні ним оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митних декларацій він керувався прописаним у Митному кодексі України правилом визначення митної вартості переміщених товарів. У зазначених правидах визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості, то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, крім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Скаржник зазначив, що ним при митному оформленні товару виявлено розбіжності у поданих до оформлення документів, та документів, які були надані додатково, не встановлено строк та повноту оплати за поставлений товар. Вказав, що товариством не було надано необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості. А в поданих документах були розбіжності у даних щодо розрахунку ціни, різні умови формування ціни товару. Тому митницею було вирішено застосувати інший метод визначення митної вартості ніж був застосований декларантом. На думку скаржника, відповідач своїм рішенням правомірно визначив митну вартість товару, оскільки заявлена позивачем митна вартість по відпрацюванню бази даних була нижча, ніж митна вартість подібних товарів, оформлених митними органами України у попередні періоди на митну територію України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з твердженням скаржника та вважає за необхідне зазначити наступне.

Миколаївською митницею ДФС при коригуванні митної вартості товарів за вантажно-митною декларацією № 504050002/2015/102837, використовувалась інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за другорядними методами згідно за оформленням подібного товару, за раніше поданими ВМД, зокрема, № 504050002/2015/102630 від 30.04.2015 року.

В матеріалах справи наявна копія вантажно-митної декларації № 504050002/2015/102630 від 30.04.2015 року, яка була взята митним органом для коригування митної вартості товарів, якою підтверджується, що ТОВ «Кліон» ввозило на територію України від експортера Baltmarine Terminal LTD, Riga, Latvia, рибу свіжеморожену піддану заморозці (мінус 18 градусів Цельсію), призначену для людського споживання, не патрану, з головою, не консервовану, без будь-якої кулінарної обробки, без додавання будь-яких харчових добавок та приправ, без суміші: оселедець цілий, розмірний ряд 350+, на умовах поставки CIF Миколаїв, Україна. Декларація була подана тим же поставщиком ТОВ «Кліон», де декларант самостійно визначив митну вартість по шостому, резервному методу, як 1,128 доларів США за 1 кг.

Вантажно-митна декларація № 504050002/2015/102630 від 30.04.2015 року була подана позивачем та самостійно визначено шостий метод, оскільки на час розмитнення покупець не мав від Pelagia AS всіх необхідних документів для митного оформлення за першим методом, були відсутні прас-лист та калькуляція.

За вантажно-митною декларацією №504050002/2015/102837 від 12.05.2015 року та взятою митницею для порівняння № 504050002/2015/102630 від 30.04.2015 року є різними умови поставки.

Згідно умов поставки Інкотермс 2010 CIF, включає у себе страхування та фрахт (... назва місця призначення) продавець зобов'язується доставити товар названому перевізнику або у названий пункт, крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.

Тобто, як пункт доставки товару має значення при визначенні вартості товару так і пункт відправлення має значення та формує вартість перевезення товару до названого пункту, у даному випадку до м. Миколаїв України.

За умовами постанови товару за декларацією, що була використана для коригування митної вартості, товар поставлявся з м. Рига Латвійська Республіка, натомість за умовами поставки товару 12.05.2015 року, товар поставлявся з м. Флоро Королівства Норвегія.

Умова поставки за вантажно-митною декларацією № 504050002/2015/102837 від 12.05.2015 року та взятою митницею для порівняння № 504050002/2015/102630 від 30.04.2015 року є різними, різними є зобов'язання покупців та продавців по ним, різними є витрати по умовам поставки, що впливає на митну вартість.

Коригуючи митну вартість, Миколаївська митниця ДФС вказувала на розбіжності відносно оплати за товар, неподання банківських платіжних документів.

Термін сплати за інвойсом № 10030527-1 від 05.05.2015 року складає 45 календарних днів з дати виставлення рахунку, тобто до 18.06.2015 року з дати виставлення інвойсу. Додатковими угодами від 15.06.2015 року термін сплати подовжено на 120 календарних дні з дати виписки інвойсу, які були надані при митному оформленні.

Тобто на час розмитнення товару 12.05.2015 року ТОВ «Кліон» не мав банківських платівок і не міг їх надати через не здійснення ним оплати, що є погодженим з продавцем.

В матеріалах справи є докази оплати товару у листопаді 2015 року (платіжне доручення № 2473 від 20.11.2015 року, платіжне доручення № 2487 від 23.11.2015 року, платіжне доручення № 2536 від 27.11.2015 року).

Позивачем при поданні 12.05.2015 року митної декларації, митна вартість була визначена на підставі контракту на поставку свіжозамороженої риби різних видів та морепродуктів безпосередньо з виробником, інвойсу до такого контракту, позивачем для митного оформлення було надано всі документи, які обґрунтовують заявлену митну вартість товару. Позивачем були усунуті технічні помилки, які не впливали на ідентифікацію товару та не могли унеможливити визначення митної вартості товару за ціною контракту.

Крім того, в матеріалах справи міститься експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати від 06.05.2015 року № ОИ-225, згідно якого ринкова вартість оселедця мороженого цілого, розмірний ряд 350+, країна походження Норвегія, за період 01.03.2015 року по 06.05.2015 року, на умовах поставки CIF Миколаїв Україна, склала 0,820 доларів США - 1,116 доларів США за кілограм, тобто у ціновій варіації яку у митній декларації заявив позивач.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог.

Згідно частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС - відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року у справі № 808/3770/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді